ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 638/15436/14-ц
провадження № 61-29648св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Кузнєцова В. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Гарантія",
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 січня 2015 року, ухвалене у складі судді Цвірюка Д. В., та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 15 серпня 2017 року, постановлену колегією у складі суддів: Хорошевського О. М., Кіся П. В., Кружиліної О. А.,
ВСТАНОВИВ.
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2014 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" та ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 26 липня 2014 року у м. Харкові по вул. Дерев`янко сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "КІА", номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2, та автомобіля "Митсубіші", номерний знак НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1 Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 7 серпня 2014 року винним у дорожньо-транспортній пригоді визнано ОСОБА_2
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у Страховому товаристві з додатковою відповідальністю "Гарантія". 1 серпня 2014 року позивач подав до страхової компанії заяву, отриману 8 серпня 2014 року, про настання страхового випадку та надав для огляду пошкоджений автомобіль. Страховик оглянув автомобіль, але оцінку шкоди не провів, що позивач був змушений зробити самостійно, звернувшись до СТО ТОВ "Техноарт". Згідно рахунку-фактури розмір збитку становить 28 509,50 грн, вартість робіт згідно акту виконаних робіт становить 527,50 грн. 8 серпня 2014 року позивач надав страховику всі необхідні документи для виплати страхового відшкодування, яке страхова компанія не виплатила.
Крім того, зазначив, що своїми протиправними діями ОСОБА_2 заподіяв йому моральну шкоду, оскільки під час дорожньо-транспортної пригоди позивач зазнав потрясіння та отримав велику душевну травму. Після дорожньо-транспортної пригоди він довгий час нервував, що позначилось на відносинах у сім`ї. Неможливість користуватися автомобілем порушила встановлений порядок життя в родині, позивач вимушений користуватися послугами громадського транспорту або таксі, що потягло за собою додаткові матеріальні затрати та пригнічений моральний стан.
На підставі викладеного позивач просив стягнути із Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" страхове відшкодування в сумі 29 037 грн, з ОСОБА_2 - 500 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 січня 2015 року позов задоволено.
Стягнено із Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 29 037 грн.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь позивача 500 грн на відшкодування моральної шкоди
Суд мотивував своє рішення тим, що завдана позивачу майнова шкода у розмірі 29 037 грн, яка підтверджується рахунком-фактурою № 7-00001021 від 31 липня 2014 року на суму 28 509,50 грн та актом виконаних робіт № 7-208252 від 31 липня 2014 року на суму 527,50 грн, підлягає відшкодуванню страховою компанією, яка свої зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування не виконала, а з ОСОБА_2, з урахуванням характеру і тривалості моральних страждань позивача, визнання відповідачем поданих до нього вимог, підлягає стягненню на користь позивача 500 грн на відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 15 серпня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін з посиланням на його законність та обґрунтованість.
Короткий зміст вимог і доводів касаційної скарги
У вересні 2017 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог до страхової компанії, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем не проведено експертну оцінку заподіяної шкоди з урахуванням зносу відповідно до вимог Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", тому стягнення на користь позивача майнової шкоди, визначеної на підставі рахунку-фактури, який містить перелік запчастин і робіт, що не мають відношення до дорожньо-транспортної пригоди, та не враховує зносу запчастин, є необґрунтованим. Крім того, позивачем не надано доказів проведення відновлювального ремонту автомобіля та сплати ним податку на додану вартість, який зазначений у рахунку-фактурі, тому висновок суду про стягнення вартості відновлювального ремонту з урахуванням податку на додану вартість також є необґрунтованим.
Заявник пояснює оскарження ним рішення в частині визначення розміру страхового відшкодування, яке підлягає стягненню зі страхової компанії, тим, що заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 червня 2016 року у справі № 638/4662/16-ц з нього на користь ОСОБА_1 стягнено 29 037,04 грн з посиланням на неможливість стягнення страхового відшкодування зі страхової компанії.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв у межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за якими судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами встановлено, що 26 липня 2014 року у м. Харкові по вул. Дерев`янко сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "КІА", номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2, та автомобіля "Митсубіші", номерний знак НОМЕР_2, яким керував його власник - ОСОБА_1, в результаті якої автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 7 серпня 2014 року винним у дорожньо-транспортній пригоді визнано ОСОБА_2 та притягнуто його до адміністративної відповідальності.
Автомобіль "КІА", номерний знак НОМЕР_1, є забезпеченим транспортним засобом за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АІ/0877808 від 2 квітня 2014 року, укладеним зі Страховим товариством з додатковою відповідальністю "Гарантія".