Постанова
Іменем України
30 травня 2019 року
м. Київ
справа № 572/843/17
провадження № 51-9282км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О.П.,
суддів Могильного О.П., Наставного В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Бражника М.В.,
прокурора Кулаківського К.О.,
в режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_1,
захисника Невідомського О.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 09 липня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017180200000028, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 19 грудня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 07 січня 2017 року приблизно о 13:00, перебуваючи в будинку по місцю свого проживання на АДРЕСА_1, на ґрунті особистих неприязних стосунків, умисно завдав не менше трьох травматичних (ударних) дій в ділянку голови, в ділянку лівої гомілки, в ділянку грудної клітки - не менше двох травматичних (ударних) дій, особі похилого віку своєму батьку ОСОБА_2, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження, які в своїй сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент їх заподіяння та знаходяться в прямому причинному зв`язку зі смертю ОСОБА_2, що настала ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 09 липня 2018 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду. При цьому вказує на неповноту судового розгляду, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначає, що в основу вироку покладені показання потерпілої і свідка з чужих слів, які є недопустимими доказами. Апеляційний суд, на вказані порушення уваги не звернув, не надав вичерпних відповідей на всі доводи його апеляційної скарги, їх не перевірив і належним чином не спростував та постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам ст.ст. 370, 419 КПК України. Окрім того, вказував, що судом апеляційної інстанції в порушення вимог ст. 404 КПК України не були досліджені докази за його клопотанням.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу не надходило.
У судовому засіданні засуджений та його захисник підтримали касаційну скаргу, прокурор заперечував проти її задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК України є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
Доводи засудженого ОСОБА_1 про невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам ст. ст. 370, 419 КПК України є безпідставні.
Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, ухвали, що перевіряються в апеляційному порядку та повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції, тобто бути законною і обґрунтованою.
Згідно зі ст. 419 КПК України в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, має бути зазначено: короткий зміст вимог, викладених у апеляційних скаргах та зміст судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, й узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження; обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій з посиланням на докази; мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, та з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався.