1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України

30 травня 2019 року

м. Київ

справа № 456/827/16-ц

провадження № 61-1803св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С.Ю., Петрова Є.В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

треті особи: виконавчий комітет Стрийської міської ради, Стрийська житлово-експлуатаційна контора № 4 м. Стрия, ОСОБА_8, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова Міністерства оборони України,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися з позовом про визнання ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_7 такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 з підстав визначених статтями 71, 72 ЖК УРСР.

В обґрунтування своїх вимог зазначили, що позивачі, відповідачі та третя особа ОСОБА_8 зареєстровані в спірній квартирі як члени сім`ї основного квартиронаймача ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті останнього витрати з утримання спірного приміщення та з оплати комунальних послуг взяв на себе його син, позивач ОСОБА_1, а два інші сини, відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_7, у квартирі не проживають з 2000 року та з 1994 року відповідно, жодних витрат з її утримання не несуть. ОСОБА_6 лише зареєстрована у спірній квартирі, проте також ніколи у ній не проживала.

Зазначають, що через реєстрацію відповідачів у спірній квартирі не можуть оформити та отримувати субсидії на оплату комунальних послуг.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27 червня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що після смерті основного квартиронаймача ОСОБА_9., договір найму указаної квартири не оформлено на жодну особу яка зареєстрована у квартирі, а тому позивачі не наділені правом звернення до суду з позовними вимогами про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням у зв`язку з відсутністю більше ніж 6 місяців без поважної причини.

Не погоджуючись із зазначеним вище судовим рішенням, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулась до суду з апеляційною скаргою.

Постановою Апеляційного суду Львівської області від 20 грудня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано і прийнято постанову, якою позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено.

Визнано ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_7 такими, що втратили право користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_1 .

Постановою Верховного Суду від 30 травня 2018 року скасовано постанову Апеляційного суду Львівської області від 20 грудня 2017 року, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з підстав, визначених пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України, оскільки матеріали справи не містять доказів про належне повідомлення відповідача ОСОБА_4 про дату, час і місце судового засідання.

Постановою Львівського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено частково.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27 червня 2017 року скасувано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 ., ОСОБА_6, ОСОБА_7, третіх осіб: виконавчого комітету Стрийської міської ради, Стрийської житлово-експлуатаційної контори №4 м. Стрий, ОСОБА_8, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова Міністерства оборони України про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд встановив, що після смерті ОСОБА_9 у спірній квартирі, яка є не приватизованою, продовжують проживати інші члени його сім`ї - позивачі по справі, які вселилися за життя як члени сім`ї основного наймача та мали й мають усі права наймачів житлового приміщення та дійшов висновку про те, що позивачі не наділені правом звернення до суду з позовом до відповідачів про визнання осіб такими, що втратили право на користування жилим приміщенням є помилковим.

При цьому, апеляційний суду виходив з відсутності підстав, визначених статтями 71, 72 ЖК УРСР для задоволення позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ураховуючи, що відповідачі ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_7 не мають власного житла, проживають в орендованих квартирах, не проживають у спірній квартирі з поважних причин, зокрема у зв`язку з неприязними відносинами з ОСОБА_1 та протидією з його боку у проживанні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просять рішення апеляційного суду скасувати та ухвалити нове рішення.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2019 року відкрито провадження у справі та витребувано справу № 456/827/16-ц зі Стрийського міськрайонного суду Львівської області.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У лютому 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що отримавши справу для нового розгляду після скасування рішення в касаційному порядку, апеляційний суд, у порушення статей 359, 360, 361 ЦПК України, не постановив ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі, а також розглянув справу за відсутності учасників справи та їх представників, зокрема ОСОБА_11 , яка переставляла інтереси ОСОБА_1, ОСОБА_2, опікуна дочки ОСОБА_4 , а також адвоката Карпінець В. Ю., яка представляла інтереси ОСОБА_4

ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 також зазначили, що ними надано суду докази наявності підстав, визначених статтями 71, 107 ЖК УРСР, для задоволення позовних та визнання ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_7 такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .

Відзив відповідачів на касаційну скаргу не подано.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Під час розгляду справи суди встановили, що спірна квартира АДРЕСА_1 належить міськвиконкому, закріплена за МО України і в ній зареєстровані: ОСОБА_9 - наймач, помер 12 січня 1997 року; ОСОБА_8 - дружина; ОСОБА_7 - син; ОСОБА_1 - син; ОСОБА_12 - невістка; ОСОБА_4 - син; ОСОБА_5. - внучка; Багрич Р. В. - внук; Багрич Б. І. - внучка.

Апеляційний суд також встановив, що позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 зареєстровані та проживають у спірній квартирі разом із ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 (мати ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 ).

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_7 також зареєстровані у спірній квартирі, однак мають доступ лише до кімнати у якій проживає їхня мати та бабуся ОСОБА_8, оскільки така вже похилого віку, а позивачі нею не завжди спілкуються. Інші кімнати у спірній квартирі ОСОБА_1 закрив і не впускає туди відповідачів.

У 2012 році ОСОБА_4 звертався з позовними вимогами до ОСОБА_1 про вселення (справи № 1323/66/2012 та № 1323/2237/12), які були залишені без розгляду ухвалами Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 12 березня та 27 липня 2012 року відповідно. Позовні вимоги ОСОБА_4 обґрунтовував тим, що він з сім`єю намагався вселитися в одну з кімнат, однак ОСОБА_1 чинить перешкоди, а також погрожує.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із частиною четвертою статті 9 ЖК УРСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.


................
Перейти до повного тексту