Постанова
Іменем України
20 травня 2019 року
м. Київ
справа № 205/6780/16-ц
провадження № 61-41209св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - територіальна громада міста Дніпро в особі Дніпровської міської ради,
треті особи: Новокадацька районна у місті Дніпрі рада, комітет по управлінню майном колишнього селища Таромське Дніпровської міської ради, Дніпровська обласна рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 червня 2018 року у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до територіальної громади міста Дніпро в особі Дніпровської міської ради, треті особи: Новокодацька районна у місті Дніпрі рада, Комітет по управлінню майном колишнього селища Таромське Дніпровської міської ради, Дніпропетровська обласна рада, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням виконавчого комітету Таромської селищної ради народних депутатів від 12 грудня 1996 року № 160 ОСОБА_1 та її сім`ї виділено в користування житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 .
На теперішній час позивачка користується і проживає в будинку більше десяти років, але не має на нього права власності.
Ураховуючи викладене, позивачка просила суд визнати за нею право власності за набувальною давністю на житловий будинок літ. А-1, загальною площею 52,6 кв.м., житловою площею 36,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 07 грудня 2017 року позовні вимоги задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на житловий будинок літ. А-1, загальною площею 52,6 кв. м., житловою площею 36,7 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач протягом 21 року добросовісно, відкрито, безперервно володіє спірним майном як своїм власним, а власник спірного майна є невідомим.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 червня 2018 року апеляційну скаргу територіальної громади міста Дніпро в особі Дніпровської міської ради задоволено.
Рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 07 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивовано тим, щоспірний житловий будинок перебуває у комунальній власності. Його цільове призначення не було змінено. Позивачка не позбавлена права звернутися у встановленому законом порядку щодо оформлення права власності на спірний житловий будинок.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову апеляційного суду Дніпропетрвоської області від 12 червня 2018 року скасувати, а рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 07 грудня 2017 року залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ні територіальна громада міста Дніпра, ні Дніпровська обласна рада не мають у своїй комунальній власності спірного будинку. Відлік строку набувальної давності починається з моменту заволодіння нерухомим майном. На теперішній час позивачка володіє і користується будинком вже більше 20 років. У позивачки є достатньо правових підстав для визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю і можливістю використання судом при вчиненні правосуддя саме цієї норми законодавства.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, надано строк для надання відзиву.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не подано.
Мотивувальна частина
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що рішенням виконавчого комітету Таромської селищної ради народних депутатів від 12 грудня 1996 року № 160 виділено в користування житловий будинок по вул. Кірова під житло вчителю ОСОБА_1 та її сім`ї, яка складається з чотирьох осіб (а. с.7).
Згідно технічного паспорта, виготовленого станом на 17 серпня 2016 року, загальна площа вказаного житлового будинку, побудованого у 1938 році, становить 52,6 кв. м., житлова площа - 36,7 кв. м.
Станом на 31 грудня 2012 року право власності на спірний будинок зареєстровано за "Фабрика по ремонту та пошиву взуття на підставі договору купівлі-продажу від 07 вересня 1962 року, посвідченого Другою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою, реєстр № 2-4949, (інформація надана КП "ДМБТІ" ДОР листом від 26 травня 2016 року).
Згідно з довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відсутня інформація про існування зареєстрованих речових прав на об`єкти нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 79).
Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської обласної ради народних депутатів від 03 березня 1986 року № 115 на базі Дніпропетровської фабрики індпошиву та ремонту взуття з 01 березня 1986 року було створено два спеціалізованих підприємства: фабрику з індпошиву взуття та фабрику з ремонту взуття.
Станом на 06 квітня 2017 року в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України по Дніпропетровській області суб`єкт під назвою "Фабрика по ремонту та пошиву взуття" не значиться (Лист від 06 квітня 2017 року за № 03.4-49/1150 Головного управління статистики у Дніпропетровській області).
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25 травня 2017 року № 22882261 у вказаному реєстрі відсутні записи про юридичну особу "Орендне підприємство фабрика по ремонту та пошиву взуття" (а. с. 89).