Постанова
Іменем України
22 травня 2019 року
м. Київ
справа № 180/1388/17-ц
провадження № 61-29465св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
| головуючого - | Стрільчука В. А., | |
| суддів: | Кузнєцова В. О., Ступак О. В. (суддя-доповідач), | Погрібного С. О., Усика Г. І. |
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - Марганецька міська рада,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2018 року у складі колегії суддів: Пономарь З. М., Баранніка О. П., Посунся Н. Є.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Марганецька міська рада, про визнання особами такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Свої вимоги позивач мотивувала тим, що згідно з договором купівлі-продажу від 23 червня 2017 року вона придбала квартиру АДРЕСА_1 . Згідно з пунктом 10 цього договору попередня власниця ОСОБА_4 зобов`язалася знятися із реєстрації особисто та з іншими особами, які проживають у квартирі, звільнити квартиру від речей до 7 липня 2017 року. ОСОБА_4 знялася із реєстрації та повідомила, що її невістка ОСОБА_2 та онука ОСОБА_3 відмовляються звільняти квартиру та виписуватися із неї, чим перешкоджають їй у користуванні вказаною квартирою.
Із урахуванням наведеного, позивач просила усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом визнання відповідачів такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у користуванні власністю шляхом визнання ОСОБА_2, ОСОБА_3 такими, що втратили право на користування квартирою АДРЕСА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що припинення права власності ОСОБА_4 на спірну квартиру, припинило право власності відповідачів на користування цією квартирою.
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2017 року скасовано. Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 про усунення перешкоду у користуванні власністю шляхом визнання відповідачів особами, що втратили право користування жилим приміщенням, оскільки позивачем обрано невідповідний спосіб судового захисту.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У травні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2018 року, в якій посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила суд скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки апеляційного суду суперечать правовим позиціям Верховного Суду України, зазначених у постановах від 17 вересня 2014 року у справі № 6-158цс14 та від 15 травня 2017 року № 6-2931цс16. Право членів сім`ї власника будинку користуватися цим жилим приміщенням існує лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім`ї якого вони є; із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім`ї. Відповідачі не є членами сім`ї позивача, між ними відсутні будь-які договірні відносини щодо користування спірною квартирою, а тому діями відповідачів створюються перешкоди позивачу у користуванні її житлом.
Відзив на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходив.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано цивільну справу та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню із таких підстав.
Судами встановлено, що 23 червня 2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 10 вказаного договору продавець зобов`язалася, зокрема, до 07 липня 2017 року знятися із реєстрації квартири особисто та з іншими особами, які проживають у квартирі.
Згідно з довідкою Житлово-будівельного кооперативу ДУ № 1 від 17 серпня 2017 року у квартирі АДРЕСА_1,зареєстровані та проживають власник ОСОБА_4 та члени сім`ї: невістка ОСОБА_2 та онука ОСОБА_3 .
Нормативно-правове обґрунтування
Відповідно до частин першої, другої статті 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.