Постанова
Іменем України
22 травня 2019 року
м. Київ
справа № 711/7673/17-ц
провадження № 61-39109св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Приватне акціонерне товариство "Черкаський шовковий комбінат",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
третя особа - Дочірнє підприємство "Ремонтно-експлуатаційне управління Черкаського шовкового комбінату Приватного акціонерного товариства "Черкаський шовковий комбінат",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Черкаський шовковий комбінат" на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 лютого 2018 року у складі судді Дунаєва С. О.та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 30 травня 2018 року у складі колегії суддів: Бородійчука В. Г., Василенко Л. І., Нерушак Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У вересні 2017 року Приватне акціонерне товариство "Черкаський шовковий комбінат" (далі - ПрАТ "ЧШК") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Дочірнє підприємство "Ремонтно-експлуатаційне управління Черкаського шовкового комбінату Приватного акціонерного товариства "Черкаський шовковий комбінат" (далі - ДП "РЕУ ЧШК ПрАТ "ЧШК"), про виселення з наданням іншого житлового приміщення.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що на балансі підприємства перебуває гуртожиток, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі відповідного розпорядження адміністрації підприємства від 01 липня 1993 року ОСОБА_1 та членам її сім`ї (чоловік та донька) надана для проживання кімната НОМЕР_3 у гуртожитку, про що виданий відповідний ордер на вселення. У липні 2000 року ОСОБА_1 наданий дозвіл на вселення її сім`ї до кімнати НОМЕР_4 якій відповідачі зареєстровані до теперішнього часу. В подальшому, родина ОСОБА_5 самовільно заселилася в кімнату НОМЕР_5, а згодом самовільно зайняла кімнати №№ НОМЕР_1 у яких проживає дотепер та із порушенням встановленого законом порядку зробили перепланування приміщень кімнат. ОСОБА_1 , як основний наймач житла, не перебуває у трудових відносинах із ПрАТ "ЧШК" із 27 липня 2005 року.
13 липня 2017 року відповідачам направлений лист, в якому вимагається погашення заборгованість із оплати вартості послуг за проживання, приведення житлових кімнат у належний стан, який існував до проведення самовільного перепланування та перебудови та виселитися із зазначених кімнат. Проте вимоги залишилися невиконаними.
Посилаючись на викладене, позивач просив виселити відповідачів із кімнат НОМЕР_1 у гуртожитку АДРЕСА_1 з наданням іншого житлового приміщення в гуртожитку по АДРЕСА_7, який також перебуває у володінні ПрАТ "ЧШК" і є гуртожитком сімейного типу.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 лютого 2018 року у задоволенні позову ПрАТ "ЧШК"відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що заселення відповідачів у гуртожиток по АДРЕСА_1 відбулося на належній правовій підставі, підстави для втрати відповідачами права користування житловим приміщенням у цьому гуртожитку відсутні, а отже, їх виселення в інший гуртожиток, за умов неможливості їх переселення в кімнати, яким вони мають право користуватися на відповідній правовій підставі, не відповідає закріпленій законом презумпції "заборони виселення з гуртожитку", визначеній статті 19 Закону України № 500-VІ та є непропорційним і невиправданим втручанням у їх право на повагу до житла, яка підпадає під гарантії, передбачені пунктом 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 30 травня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що заселення відповідачів до гуртожитку по АДРЕСА_1 відбулося на належній правовій підставі. Самовільним є лише зайняття ними певних конкретних житлових приміщень у такому гуртожитку, що свідчить про наявність спору між сторонами щодо порядку користування житловими приміщеннями в межах одного гуртожитку.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У липні 2018 року ПрАТ "ЧШК" подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 30 травня 2018 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що судами проігноровано той факт, що гуртожиток по АДРЕСА_1 відповідно до рішення Черкаської обласної ради від 28 грудня 2010 року № 3-5/VІ "Про обласну програму передачі гуртожитків Черкаської області у власність територіальних громад на 2011-2014 роки не переданий до комунальної власності і тому на мешканців цього гуртожитку не може бути поширений Закон України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, аоскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 01 грудня 1993 року КП № 226, посвідченого нотаріусом Першої Черкаської державної міської нотаріальної контори за реєстраційним № 3-5951 та акта приймання-передачі майна цілісного майнового комплексу орендного підприємства "ЧШК" від 09 лютого 1994 року Фондом Держмайна України, організації орендарів "ЧШК" видане свідоцтво про власність на майно цілісного майнового комплексу орендного підприємства "ЧШК".
До складу цілісного майнового комплексу включено й гуртожиток по АДРЕСА_1 .
Відповідно до договору оренди від 02 лютого 2007 року № 89 АТЗТ (ПАТ) "ЧШК" надав ДП "РЕУ ЧШК" в оренду приміщення, які розташовані в будинку гуртожитку по АДРЕСА_1, для використання-проживання робітників та службовців. Гуртожиток призначений для проживання одиноких громадян.
ОСОБА_1 із 21 липня 1986 року по 27 липня 2005 року працювала в АТЗТ "ЧШК" та звільнена за згодою сторін.
На підставі розпорядження адміністрації "ЧШК" від 01 липня 1993 року ОСОБА_6 та членам її сім`ї ( ОСОБА_7 і ОСОБА_8 ) надана для проживання кімната АДРЕСА_8, на вселення до якої виданий відповідний ордер.
На підставі розпорядження адміністрації "ЧШК" від 12 липня 2000 року № 206 ОСОБА_6 надана для проживання кімната АДРЕСА_9, в якій вона разом із відповідачами (члени її сім`ї) залишається зареєстрованою до теперішнього часу.
У липні 2003 року з дозволу і допомоги коменданта гуртожитку проведено переселення мешканців гуртожитку в результаті чого сім`я ОСОБА_1 переселилася в кімнати гуртожитку № № НОМЕР_1, оплачуючи тут своє проживання і комунальні послуги, хоча залишається зареєстрованою в кімнаті НОМЕР_4 .
У свою чергу кімната НОМЕР_4, яка виділена сім`ї ОСОБА_1, із грудня 2003 року займає сім`я ОСОБА_9, які також зареєстровані в цій кімнаті; в кімнаті НОМЕР_1 ніхто не зареєстрований; у кімнатах НОМЕР_2 зареєстрований ОСОБА_10, хоча фактично в цих кімнатах НОМЕР_2 тривалий час проживає сім`я ОСОБА_1 (5 осіб); у кімнаті НОМЕР_3, яка теж була виділена ОСОБА_1, ніхто не зареєстрований, хоча фактично проживає сім`я ОСОБА_11 (4 особи).
Зазначені обставини встановлені рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 листопада 2014 року у справі № 711/3276/14, з урахуванням рішення Апеляційного суду Черкаської області від 11 лютого 2015 року.
ОСОБА_9 разом із донькою заселилася в кімнату НОМЕР_4 на підставі ордера, виданого АТЗТ "ЧШК" від 15 березня 2004 року № 359.
ОСОБА_1 неодноразово зверталась протягом 2005-2007 років до позивача з заявами про здійснення перереєстрації її фактичного місця проживання з кімнати НОМЕР_4 до кімнат №№ НОМЕР_1, але відповідного дозволу не отримала.
Згідно з рішенням Правління ПрАТ "ЧШК" від 18 вересня 2012 року ОСОБА_1 та членів її сім`ї вирішено перереєструвати у кімнату НОМЕР_6 , а ОСОБА_10 заселити у кімнати НОМЕР_1, унаслідок чого ОСОБА_1 виписаний ордер від 18 вересня 2012 року № 11 на право зайняття сім`єю з п`яти осіб кімнати НОМЕР_6 .