Постанова
Іменем України
30 травня 2019 року
м. Київ
справа № 585/2843/17
провадження № 61-10938св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: Роменська міська рада Сумської області, ОСОБА_3,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 жовтня 2017 року у складі судді Машини І. М. та постанову Апеляційного суду Сумської області від 27 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Криворотенка В. І., Собини О. І., Ткачук С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Роменська міська рада Сумської області, ОСОБА_3, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та зобов`язання вчинити певні дії. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що їй на праві власності належить житловий будинок літ. "А", сарай літ. "Б", гараж літ. "Г", огорожа літ. "№", розташовані за адресою: АДРЕСА_2. Право власності на це майно вона набула в порядку спадкування від ОСОБА_4 . Рішенням виконавчого комітету Роменської міської ради народних депутатів від 06 січня 1979 року № 1 "Про розгляд заяви громадянина ОСОБА_4, який проживає по АДРЕСА_2 зареєстровано земельну ділянку площею 362 кв. м, а за домоволодінням НОМЕР_3 по цій вулиці - земельну ділянку площею 225 кв. м. На підставі вказаного рішення в матеріалах інвентарних справ приведені - генеральний план присадибної ділянки АДРЕСА_4 станом на 01 березня 1979 року та викопіювання з будівельного кварталу присадибної ділянки АДРЕСА_4 станом на 02 березня 1979 року, в яких визначена конфігурацію та межі земельних ділянок. На її думку, одночасно з набуттям права власності на житловий будинок вона набула право користування земельною ділянкою. Рішенням 46-ої сесії Роменської міської ради Сумської області 6-го скликання від 25 вересня 2013 року затверджено технічну документацію із землеустрою з уточненням площ при обмірі земельної ділянки та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку по АДРЕСА_4 площею 0,0272 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_1 . 07 листопада 2013 року Державним реєстратором реєстраційної служби Роменського міськрайонного управління юстиції Сумської області ОСОБА_2. видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_4, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0272 га. Після цього між домоволодіннями по АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 ОСОБА_2 збудувала паркан з металевого профілю на металевих стовпах. Оскільки рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 06 липня 2017 року, яке набрало законної сили, задоволено її позовні вимоги та визнано незаконним і скасовано підпункт 1.2 пункту 1 рішення 46-ої сесії Роменської міської ради Сумської області 6-го скликання від 25 вересня 2013 року, яким затверджено технічну документацію із землеустрою з уточненням площ при обмірі земельної ділянки та передано у власність ОСОБА_2 по АДРЕСА_5 земельну ділянку площею 0,0272 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, то видане на підставі нього свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 07 листопада 2013 року не відповідає вимогам закону. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просила: визнати недійсним свідоцтво від 07 листопада 2013 року про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_5, кадастровий номер НОМЕР_2, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; зобов`язати ОСОБА_2 знести паркан з металевого профілю на металевих стовпах, збудований на цій земельній ділянці.
Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 жовтня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сторони як власники домоволодінь, розташованих на суміжних земельних ділянках, не оформили у встановленому законом порядку право власності на ці ділянки, а тому позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача знести паркан, є передчасними, оскільки лише власники мають право в повному обсязі володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном. Відмовляючи в задоволенні вимог в частині визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку, суд дійшов висновку про те, що законодавством не передбачено скасування таких свідоцтв.
Постановою Апеляційного суду Сумської області від 27 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 жовтня 2017 року скасовано в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно і ухвалено в цій частині нове рішення. Визнано недійсним свідоцтво від 07 листопада 2013 року про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_5, кадастровий номер НОМЕР_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині рішення залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду в частині відмови в задоволенні вимог про зобов`язання знести паркан є правильними, оскільки чіткі межі земельної ділянки ОСОБА_1 на місцевості належним чином не визначені, не закріплені та не передані їй як новому користувачу. У зв`язку з цим суд вважав недоведеними посилання ОСОБА_1 про те, що спірний паркан побудований на її земельній ділянці та порушує її право користування цією ділянкою. Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку, апеляційний суд виходив з того, що підпункт 1.2 пункту 1 рішення 46-ої сесії Роменської міської ради Сумської області 6-го скликання "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)" від 25 вересня 2013 року визнано незаконним та скасовано рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 06 липня 2017 року, тому і видане на підставі нього свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 07 листопада 2013 року не відповідає вимогам закону.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
У січні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Сумської області від 27 грудня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення в частині вирішення вимог про зобов`язання знести паркан та ухвалити нове рішення про задоволення цих вимог.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована неврахуванням судами попередніх інстанцій того, що одночасно з набуттям права власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_4, нею набуто право користування земельною ділянкою під вказаним будинком. Таким чином, суди дійшли помилкового висновку, що вона не має права вимагати усунення перешкод у користуванні її власністю.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
03 травня 2018 року справа № 624/574/17 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Судові рішення судів попередніх інстанцій оскаржені в касаційному порядку в частині вирішення позовних вимог про зобов`язання відповідача знести паркан, тому переглядаються Верховним Судом лише в цій частині.
Відповідно до частини першої статті 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).
За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що в разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, в тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у розпоряджанні власністю (негаторний позов).
Судами встановлено, що згідно із свідоцтвом про право власності на житло від 25 вересня 2012 року, виданим Виконавчим комітетом Роменської міської ради, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок загальною площею 85,9 кв. м, житловою площею 48,1 кв. м, що розташований по АДРЕСА_4 .
Рішенням виконавчого комітету Роменської міської ради народних депутатів від 06 січня 1979 року № 1 "Про розгляд заяви громадянину ОСОБА_4, який проживає по АДРЕСА_2 зареєстровано земельну ділянку площею 362 кв. м, а за домоволодінням АДРЕСА_5 - земельну ділянку площею 225 кв. м. Зобов`язано міжміське бюро технічної інвентаризації внести відповідні зміни у правовстановлюючі документи домоволодінь НОМЕР_4 та НОМЕР_3 . На підставі вказаного рішення в матеріалах інвентарних справ приведені - генеральний план присадибної ділянки АДРЕСА_4 станом на 01 березня 1979 року та викопіювання з будівельного кварталу присадибної ділянки АДРЕСА_5 станом на 02 березня 1979 року, в яких визначено конфігурацію та межі земельних ділянок.
Згідно з витягом з рішення 30-ої сесії Роменської міської ради 6-го скликання від 09 листопада 2012 року ОСОБА_1 в АДРЕСА_4 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельні ділянки, що були раніше надані громадянам для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).