ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 265/6342/17
провадження № 61-31830св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Кузнєцова В. О., Стрільчука В. А.
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - Лівобережний районний у місті Маріуполі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану її представником - адвокатом Царьовою Оленою Сергіївною, на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 вересня 2017 року, ухвалене у складі судді Ковтуненко О. В., та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 16 листопада 2017 року, постановлену колегією у складі суддів: Мироненко І. П., Баркова В. М., Биліної Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, заінтересована особа - Лівобережний районний у місті Маріуполі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (далі - Лівобережний районний у місті Маріуполі відділ ДРАЦС ГТУЮ у Донецькій області).
В обґрунтування заяви зазначила, що проживала однією сім`єю з ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Луганську на тимчасово окупованій території. Вона організувала поховання ОСОБА_2 і отримала свідоцтво про смерть, проте вказаний документ недійсний на території України.
Оскільки родичів у ОСОБА_2 немає і вона була його єдиною близькою особою, ОСОБА_1 просила встановити, що громадянин України ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Аргун Чиченської Республіки Російської Федерації, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Луганську, причина смерті: гостре отруєння окисом вуглецю.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 вересня 2017 року у задоволенні заяви відмовлено.
Відмовляючи у задоволені заяви, суд першої інстанції виходив з положень статті 257-1 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час розгляду заяви, зазначаючи, що ОСОБА_1 не є родичем ОСОБА_2 і питання щодо встановлення факту проживання з ним однією сім`єю заявником не ставиться, тому вона не має права на звернення до суду із заявою про встановлення факту смерті цієї особи на тимчасово окупованій території України.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 16 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 вересня 2017 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до статті 257-1 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час розгляду заяви, ОСОБА_1 не відноситься до кола осіб, які мають право подати заяву про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, оскільки вона не родич і не член сім`ї ОСОБА_2
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У грудні 2017 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Царьову О. С. звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій просить рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 вересня 2017 року і ухвалу апеляційного суду Донецької області від 16 листопада 2017 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушеннями норм процесуального права.
Заявник зазначає, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки її доводам про те, що у ОСОБА_2 немає родичів і вона була його єдиною близькою особою, тому має право звернутися до суду з заявою про встановлення факту його смерті на тимчасово окупованій території України.
Вказує, що нею подано ряд документів, які підтверджують факт смерті ОСОБА_2 і організацію нею поховання, тобто доведено, що фактично вона була членом сім`ї померлого.
Оскільки після ОСОБА_2 не лишилося спадкового майна, відсутня потреба звертатися до суду щодо встановлення факту проживання з ним однією сім`єю, тому відповідна вимога не заявлялася.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 6 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до Лівобережного районного у місті Маріуполі відділу ДРАЦС ГТУЮ у Донецькій області з заявою про реєстрацію смерті ОСОБА_2, зазначаючи, що він помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Луганську Луганської області.
У зв`язку з пред`явленням на підтвердження факту смерті ОСОБА_2 медичного документу, форма якого не відповідає формі, визначеній наказом Міністерства охорони здоров`я України № 545 від 8 серпня 2006 року "Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті", листом Лівобережного районного у місті Маріуполі відділу ДРАЦС ГТУЮ у Донецькій області від 5 вересня 2017 року ОСОБА_1 у проведенні державної реєстрації смерті відмовлено. Також роз`яснено, що державна реєстрація смерті може бути проведена на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи у певний час або оголошення її померлою.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.