ПОСТАНОВА
Іменем України
31 травня 2019 року
Київ
справа №805/1138/17-а
адміністративне провадження №К/9901/30942/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року (суддя Галатіна О.О.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2017 року (головуючий суддя Сухарьок М.Г., судді: Блохін А.А., Гаврищук Т.Г.) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Покровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
В лютому 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Підприємець, позивач) звернулась до суду з позовом до Покровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - Інспекція, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 30 вересня 2016 року №0001114000 та №0001104000 про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно в сумах 17000,00 грн. та 1,00 грн.
Обґрунтовуючи позовну заяву, вказувала, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими на підставі Законів України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" 19 грудня 1995 року №481/95-BP (далі - Закон №481) та "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06 липня 1995 року №265/95-ВР (далі - Закон №265) до неї застосовано штрафні (фінансові) санкції, є протиправними, оскільки вона є платником єдиного податку ІІ групи; до того ж в своїй діяльності не використовує реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО), а відтак в будь-якому випадку не могла вчинити порушень, зафіксованих в акті фактичної перевірки.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи, прийшли до висновку про доведеність відповідачем факту продажу в належному позивачеві торговому об`єкті пива без наявності ліцензії, застосування РРО та видачі відповідного розрахункового документу, а відтак і про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень про застосування до неї штрафних (фінансових) санкцій.
Не погоджуючись з рішеннями судів, позивач подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення ними норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та направити справу на новий розгляд.
В касаційній скарзі Підприємець зазначала, що посадові особи контролюючого органу провели перевірку її як суб`єкта господарювання із порушенням вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки не подали доказів отримання відповідачем інформації про порушення позивачем законодавства, що регулює виробництво, обіг, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків; крім того, на думку Підприємця, судами при прийнятті рішення не враховано положення підпункту 3 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України та пункту 28 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Відповідач своїм правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що Підприємець перебуває на обліку в Інспекції (яка є правонаступником Красноармійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області; далі - Красноармійська ОДПІ), є платником єдиного податку ІІ групи.
На підставі наказу в.о. начальника Красноармійської ОДПІ від 18 серпня 2016 року №893 та направлень на перевірку №349 та №350 посадовими особами контролюючого органу було проведено фактичну перевірку Підприємця за місцем здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_1 щодо дотримання норм законодавства про виробництво та обіг підакцизних товарів, здійснення розрахункових операцій, наявність ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи.
За результатами проведення вказаної перевірки складено акт №763/05-16-40/2388220780 від 26 серпня 2016 року, яким встановлено порушення позивачем вимог абзацу 5 частини 2 статті 17 Закону №481 в зв`язку із реалізацією алкогольних напоїв (пляшки пива "Туборг грін" місткістю 0,5 л за ціною 19,00 грн.) без наявності відповідної ліцензії та пункту 1 статті 3 Закону №265 внаслідок непроведення розрахункової операції через зареєстрований та переведений у фіскальний режим роботи РРО і невидачі розрахункового документу встановленого зразку.
На підставі акту перевірки контролюючим органом 30 вересня 2016 року прийнято податкові повідомлення-рішення №0001114000 та №0001104000 про застосування до Підприємця штрафних санкцій в сумах 17000,00 грн. та 1,00 грн.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (пункт 80.1 та підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України).
За змістом пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови (пункт 81.2 статті 81 ПК України).
Як передбачено пунктом 86.5 статті 86 ПК України у разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, визначає Закон №481.