Рішення № 9901/763/18 від 27.05.2019 про визнання протиправним та скасування рішення

РІШЕННЯ

Іменем України

27 травня 2019 року

Київ

справа №9901/763/18

адміністративне провадження №П/9901/763/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Берназюка Я.О.,

суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В., Кравчука В.М., Мороз Л.Л.

за участю:

секретаря судового засідання Бовкуна В.В,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Погребняка С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 9901/763/18

за позовом ОСОБА_1

до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

03 вересня 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернулася до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - КДКП або відповідач), у якому, з урахуванням уточнення, просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 18 липня 2018 року № 320дп-18 в частині накладення дисциплінарного стягнення на прокурора другого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва ОСОБА_1.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що рішення суб`єкта владних повноважень є правомірним, якщо воно відповідає усім критеріям передбаченим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). У даному випадку оскаржуване рішення КДКП прийняте за результатами розгляду неприйнятної дисциплінарної скарги, зміст якої виключав можливість відкриття дисциплінарного провадження. Під час підготовки висновку члена КДКП про наявність/відсутність ознак дисциплінарного проступку не було виявлено інших підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, не відшукано жодного доказу про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності в розумінні пункту 17 частини першої статті 7, статті 24, статей 303-307 Кримінального процесуального кодексу України, статей 43, 45 Закону України "Про прокуратуру", тому дане рішення є незаконним, упередженим, необ`єктивним та необґрунтованим.

Також позивач зазначає, що посилання скаржників у дисциплінарній скарзі на те, що прокурорами не надано жодної відповіді на низку поданих ними клопотань щодо повернення майна на підставі ухвали слідчого судді є безпідставним, оскільки з рапорту слідчого в ОВС 2 слідчого відділу Прокуратури м. Києва ОСОБА_13 та доданої до нього таблиці розгляду звернень адвоката Барбул О.О. у кримінальному провадженні №42017100000001071 вбачається, що прокурори і слідчі реагували на звернення щодо повернення тимчасово вилученого майна 35 разів. Таким чином, скаржниками введено в оману КДКП та повідомлено недостовірні відомості щодо ненадання жодної відповіді на клопотання їхнього представника адвоката Барбул О.О.

Крім того, твердження скаржників про те, що ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва безпідставно не виконано саме прокурором ОСОБА_1. є такими, що ґрунтуються на припущенні, оскільки зазначене рішення суду позивачем отримано 15 січня 2018 року, а 16 січня 2018 року за підписом начальника другого відділу процесуального керівництва Арсентьєва Д . С. її спрямовано за №17/2/2-28 вих-18 на адресу в.о. начальника 3-го слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва Прокуратури м. Києва Сотніченка В.С. - для організації виконання та процесуального керівництва у кримінальному провадженні №42017100000001071.

Так само, на припущенні ґрунтуються твердження скаржників про те, що факт неналежного здійснення повноважень з боку прокурорів, в тому числі позивача, по вказаному вище кримінальному провадженні встановлено Радою бізнес-омбудсмена, оскільки жодного факту неналежного здійснення повноважень процесуальних керівників у кримінальному провадженні №42017100000001071 Радою бізнес-омбудсмена виявлено не було, тому в силу абзацу другого частини першої статті 45 Закону України "Про прокуратуру" дане звернення не може слугувати підставою для дисциплінарної відповідальності прокурора.

Тому, позивач вважає, що дисциплінарна скарга подана не з підстав, визначених статтею 43 Закону України "Про прокуратуру" та не містить конкретних відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора ОСОБА_1

Також позивач посилається на упередженість, необ`єктивність, необґрунтованість, незаконність оспорюваного рішення КДКП від 18 липня 2018 року № 320дп-18, зокрема, зазначає, що жодних інших обставин, які не знайшли відображення у дисциплінарній скарзі та могли б бути підставою для дисциплінарної відповідальності, ані висновком члена КДКП ОСОБА_4, ані КДКП встановлено не було. Наголошує на тому, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 грудня 2017 року у справі № 757/7196/17-к у резолютивній частині містить зобов`язання про повернення вилученого під час обшуку 07 вересня 2017 року майна щодо невизначеного кола осіб, даним судовим рішенням не визнано бездіяльність саме старшого групи прокурорів - прокурора ОСОБА_1 - щодо повернення такого майна протиправною та не зобов`язано саме її до повернення тимчасово вилученого майна, а отже за результатами розгляду скарги на бездіяльність невизначеного кола осіб в межах кримінального процесу не було встановлено факту порушення прокурором ОСОБА_1. прав осіб або вимог закону.

При цьому позивач наголошує, що нею наступного дня за днем фактичного отримання ухвали 15 січня 2018 року, направлено її до слідчого відділу для організації виконання, оскільки саме цей відділ відповідає за збереження речових доказів та за повернення тимчасово вилученого майна на підставі ухвал слідчих суддів відповідно до розподілу функціональних обов`язків. Тим самим спростовується висновок КДКП, що прокурор ОСОБА_1 в порушення пункту 12.1 наказу Генерального прокурора України від 19 грудня 2012 року №4гн не вжила заходів особисто як прокурор щодо повернення тимчасово вилученого майна. Направивши ухвалу від 26 грудня 2017 року для організації виконання слідчому ОСОБА_13, прокурор ОСОБА_1 принципово відреагувала на факт порушення вимог кримінального процесуального законодавства при проведенні слідчих дій, оскільки саме слідчий відповідає за збереження речових доказів та за повернення тимчасово вилученого майна.

На думку позивача, КДКП не досліджено всебічно обставини дисциплінарного провадження, розгляд дисциплінарних скарг здійснено упереджено та необ`єктивно, порушено принцип невинуватості прокурора у вчинені дисциплінарного проступку.

Крім того, зазначає, що в оспорюваному рішенні висновки КДКП щодо очевидності грубого характеру дисциплінарного правопорушення прокурора є бланкетним формулюванням будь-якого рішення КДКП про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Також, в оспорюваному рішенні не наведено жодної аргументації для застосування такого виду дисциплінарного стягнення, як заборона на шість місяців на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду.

Посилається позивач і на те, що 06 серпня 2018 року вона зверталася до КДКП із заявою про ознайомлення із матеріалами дисциплінарного провадження та про надання витягу з протоколу засідання КДКП, однак листом в.о. голови КДКП їй безпідставно відмовлено у наданні копії з носія, на який здійснювався звукозапис розгляду зазначеного питання на засіданні Комісії, а також витягу з протоколу засідання Комісії.

Також позивач зазначає, що оспорюваним рішенням КДКП порушила права, свободи та інтереси позивача, насамперед, порушено конституційний принцип презумпції невинуватості, а також конституційні права людини і громадянина.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що оспорюваний акт індивідуальної дії слід визнати протиправним та скасувати.

КДКП у відзиві проти адміністративного позову від 25 жовтня 2018 року не погоджується з вимогами позивача, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, просить відмовити позивачу у задоволенні позову повністю. Свою позицію КДКП обґрунтувала наступним.

05 квітня 2018 року до КДКП надійшла колективна дисциплінарна скарга ОСОБА_5 та інших про вчинення дисциплінарного проступку прокурорами міста Києва, в тому числі ОСОБА_1

Зі змісту дисциплінарної скарги вбачалося, що слідчими слідчого управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017100000001071 від 18 серпня 2017 року. Процесуальне керівництво у цьому провадженні здійснювалося групою прокурорів у складі прокурора другого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва ОСОБА_1 (старший групи), прокурора цього ж відділу ОСОБА_7 та прокурора міста Києва ОСОБА_9

07 вересня 2017 року на виконання ухвали слідчого судді від 06 вересня 2017 року слідчими прокуратури м. Києва проведено обшук восьмого поверху нежитлової багатоповерхової будівлі (бізнес-центру), розташованої за адресою: АДРЕСА_1, у ході якого вилучено майно скаржників (грошові кошти, ноутбуки та документи).

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26 грудня 2017 року, яка надійшла до прокуратури м. Києва слідчих і прокурорів у кримінальному провадженні №42017100000001071 зобов`язано негайно повернути майно, вилучене 07 вересня 2017 року. З огляду на це, скаржники неодноразово зверталися до прокуратури із клопотанням про повернення майна, але жодної відповіді на ці клопотання не було отримано, майно не повернуто, а отже рішення суду не виконано.

Вивчивши матеріали дисциплінарного провадження, зокрема матеріали службового розслідування, КДКП дійшла висновку, що прокурор ОСОБА_1 вчинила дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру".

Позивач зазначає, що пунктами 6.5 та 12.1 наказу Генерального Прокурора України № 4гн від 19 грудня 2012 року "Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні" працівників прокуратури зобов`язано принципово реагувати на всі факти порушення вимог кримінального процесуального законодавства при проведенні слідчих дій, на неналежне виконання процесуальних повноважень щодо контролю за законністю дій слідчих, за якісним розслідуванням і розкриттям злочинів.

На думку КДКП, ОСОБА_1, працюючи на посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва, будучи процесуальним керівником - старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні №42017100000001071 за частиною другою статті 364, частиною першою статті 205 КК України, в порушення вимог статті 169, частини п`ятої статті 171 КПК України та пунктів 6.5 та 12.1 наказу Генерального Прокурора України №4гн від 19 грудня 2012 року "Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні", не забезпечила своєчасність внесення слідчому судді клопотання про арешт майна, вилученого під час обшуку 07 вересня 2017 року, та особисто не прийняла рішення про його повернення особам, у яких воно було вилучено.

Крім цього, у подальшому прокурор ОСОБА_1, отримавши ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 грудня 2017 року про негайне повернення майна, вилученого під час обшуку 07 вересня 2017 року, в порушення вимог пункту 12.1 вищевказаного наказу не вжила заходів особисто як прокурор щодо повернення тимчасово вилученого майна, направивши її для організації виконання слідчому прокуратури ОСОБА_13, не проконтролювавши своєчасність виконання ним цього рішення, що призвело до тривалого зволікання з виконанням судового рішення в повному обсязі.

КДКП вважає, що вказаними діями ОСОБА_1 вчинила дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру" - неналежне виконання службових обов`язків.

Факт вчинення прокурором ОСОБА_1 дисциплінарного проступку підтверджується такими документами: копією ухвали Печерського районного суду м. Києва від 26 грудня 2017 року; копією ухвали Печерського районного суду м. Києва від 25 січня 2018 року; копіями клопотань про виконання рішення суду та повернення вилученого майна; копіями відповідей на клопотання про виконання рішення суду та повернення вилученого майна; копією висновку службового розслідування щодо неправомірних дій працівників прокуратури м. Києва під час досудового розслідування та процесуального керівництва у кримінальному провадженні №42017100000001071, що призвело до порушення конституційних прав громадян та втрати грошових коштів, вилучених у ході обшуку.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення КДКП враховано характер проступку, його наслідки, особа прокурора, в тому числі службова характеристика, ступінь його вини та інші обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.

На думку КДКП, грубий характер дисциплінарного правопорушення прокурора є очевидним, а тому КДКП дійшла висновку, що вказана обставина є підставою для застосування до прокурора ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді заборони на строк шість місяців на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора). Такий вид стягнення є найбільш співрозмірним вчиненому нею діянню.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала з підстав, аналогічних тим, що їх викладено в позовній заяві, надала усні і письмові пояснення та просила позов задовольнити. В свою чергу, представник відповідача підтримав позицію з підстав, аналогічних тим, що їх викладено у відзиві на позовну заяву та доповненнях до відзивів, просив відмовити в задоволенні позову повністю.

12 листопада 2018 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив відповідача від 25 жовтня 2018 року, а 13 грудня 2018 року, 28 лютого 2019 року та 04 квітня 2019 року письмові пояснення, які були враховані судом при розгляді цієї справи.

10 грудня 2018 року, 14 грудня 2018 року, 08 квітня 2019 року та 15 травня 2019 року від відповідача до суду надійшли доповнення до відзиву, в яких в цілому підтримуються доводи викладені відповідачем у відзиві від 25 жовтня 2018 року.

ІІІ. КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 вересня 2018 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів у складі: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Анцупової Т.О., Бучик А.Ю., Гриціва М.І., Кравчука В.М.

08 жовтня 2018 року Верховний Суд ухвалою відкрив провадження в адміністративній справі № 9901/763/18 та призначив справу до судового розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 травня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів Верховного Суду у складі: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В., Кравчука В.М., Мороз Л.Л.

IV. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Верховний Суд встановив наступне.

ОСОБА_1 працює в органах прокуратури з серпня 2006 року, а на посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва - з листопада 2016 року.

05 квітня 2018 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів надійшла колективна дисциплінарна скарга ОСОБА_5 та інших скаржників (усього 9 осіб) про вчинення прокурором міста Києва ОСОБА_9 та прокурорами цієї прокуратури ОСОБА_1. і ОСОБА_7 дисциплінарного проступку.

Цього ж дня вказану скаргу за допомогою автоматизованої системи для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження розподілена члену Комісії ОСОБА_8, яким 23 квітня 2018 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 11/2/4-561дс-137дп-18 щодо ОСОБА_9, ОСОБА_1 та ОСОБА_7

05 червня 2018 року за результатами перевірки членом Комісії ОСОБА_8 складено висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурорів ОСОБА_9 та ОСОБА_1 та відсутність дисциплінарного проступку прокурора ОСОБА_7

18 липня 2018 року рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів №320дп-18 прокурора другого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на неї дисциплінарне стягнення у виді заборони на строк шість місяців на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального Прокурора).

Підставою для прийняття рішення від 18 липня 2018 року № 320дп-18 були встановлені КДКП обставини, які, відповідно до цього ж рішення, свідчать про наявність у діях прокурора другого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Кольцової Ксенії Вікторівни складу дисциплінарного правопорушення.

При розгляді дисциплінарної справи КДКП встановила наступні обставини, які стали підставою для прийняття оспорюваного рішення.

Зі змісту дисциплінарної скарги було встановлено, що слідчими слідчого управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017100000001071 від 18 серпня 2017 року за частиною першою статті 205 та частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Процесуальне керівництво у цьому провадженні здійснювалося групою прокурорів у складі прокурора другого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва ОСОБА_1 (старший групи), прокурора цього ж відділу ОСОБА_7 та прокурора міста Києва ОСОБА_9

Згідно ухвали Печерського районного суду м. Києва від 26 грудня 2017 року, яка надійшла до прокуратури м. Києва слідчих і прокурорів у кримінальному провадженні №42017100000001071 зобов`язано негайно повернути майно, вилучене 07 вересня 2017 року. З огляду на це, скаржники неодноразово зверталися до прокуратури із клопотанням про повернення майна, але майно не було повернуто, а отже рішення суду не виконано.

У подальшому, на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 25 січня 2018 року, Прокуратурою м. Києва 26 лютого 2018 року до ЄРДР внесено відомості під №42018100000000207 за частиною другою статті 382 КК України, а здійснення досудового розслідування доручено Печерському управлінню поліції ГУ НП у м. Києві.

Із висновку службового розслідування від 11 квітня 2018 року встановлено, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017100000001071 члени слідчої групи, старшим якої був ОСОБА_13, 07 вересня 2017 року безпідставно, з порушенням вимог кримінального процесуального закону провели незаконний обшук, у тому числі в приміщеннях, які використовували адвокати, в АДРЕСА_1, де протиправно за відсутності підстав вилучили 547 537 доларів США, 36 075 євро та 5 135 305 гривень (на загальну суму за курсом НБУ понад 20 мільйонів гривень) та інше майно.

Надалі слідчий прокуратури ОСОБА_13, неналежно виконуючи службові обов`язки, в порушення вимог частини другої статті 100 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), пунктів 5, 21, 27 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року за №1104, без будь-якого документального оформлення з 07 вересня 2017 року по 08 вересня 2017 року залишив без нагляду вилучене майно в одному із службових кабінетів Управління СБ України в Одеській області, а в подальшому зберігав його у приміщенні слідчого відділу прокуратури м. Києва.

Крім того, ОСОБА_13, діючи всупереч частини п`ятої статті 171 КПК України, негайно після вилучення цього майна не повернув його власникам.

З 19 вересня 2017 року особи, у яких вилучили грошові кошти та інше майно, зверталися зі скаргами на незаконні дії слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна.

Незважаючи на такі скарги, слідчий ОСОБА_13 всупереч наведеним вимогам КПК України без жодних правових підстав продовжував утримувати у себе грошові кошти та інше майно. Незаконність дій ОСОБА_13 підтверджено ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 грудня 2017 року, якою зобов`язано слідчих і прокурорів негайно повернути вказане майно, як тимчасово вилучене, оскільки слідчий або прокурор з клопотанням про його арешт в порядку статті 171 КПК України до слідчого судді не звертався.

На думку КДКП, ОСОБА_1, працюючи на посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва, будучи процесуальним керівником - старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні №42017100000001071 за частиною другою статті 364, частиною першою статті 205 КК України, в порушення вимог статті 169, частини п`ятої статті 171 КПК України та пунктів 6.5 та 12.1 наказу Генерального Прокурора України за № 4гн від 19 грудня 2012 року "Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні", не забезпечила своєчасність внесення слідчому судді клопотання про арешт майна, вилученого під час обшуку 07 вересня 2017 року та особисто не прийняла рішення про його повернення особам, у яких воно було вилучено.

Крім цього, у подальшому прокурор ОСОБА_1, отримавши ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 грудня 2017 року про негайне повернення майна, вилученого під час обшуку 07 вересня 2017 року, в порушення вимог пункту 12.1 вищевказаного Наказу не вжила заходів особисто як прокурор щодо повернення тимчасово вилученого майна, направивши це судове рішення для організації виконання слідчому прокуратури ОСОБА_13, не проконтролювавши своєчасність виконання ним цього рішення, що призвело до тривалого зволікання з його виконанням в повному обсязі.

На думку КДКП, вказаними діями ОСОБА_1 вчинила дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру" - неналежне виконання службових обов`язків.

Факт вчинення прокурором ОСОБА_1 дисциплінарного проступку підтверджується такими документами:

- копією ухвали Печерського районного суду м. Києва від 26 грудня 2017 року;

- копією ухвали Печерського районного суду м. Києва від 25 січня 2018 року;

- копіями клопотань про виконання рішення суду та повернення вилученого майна;

- копіями відповідей на клопотання про виконання рішення суду та повернення вилученого майна;

- копією висновку службового розслідування щодо неправомірних дій працівників прокуратури м. Києва під час досудового розслідування та процесуального керівництва у кримінальному провадженні №42017100000001071, що призвело до порушення конституційних прав громадян та втрати грошових коштів, вилучених у ході обшуку.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом.

Таким чином, між сторонами виник спір стосовно законності рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 18 липня 2018 року № 320дп-18 в частині накладення дисциплінарного стягнення на позивача.

Предметом доказування в цій справі є законність накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді заборони на строк шість місяців на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду.

V. НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД

1. Конституція України

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

2. Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон № 1697-VII)

Відповідно до частини першої статті 43 Закону № 1697-VII прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:

1) невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків;

2) необґрунтоване зволікання з розглядом звернення;

3) розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень;

4) порушення встановленого законом порядку подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру;

5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури;

6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики;

7) порушення правил внутрішнього службового розпорядку;

8) втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення;

9) публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості.

Згідно зі статтею 44 Закону № 1697-VII дисциплінарне провадження здійснюється Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів

Відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1697-VII дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.

Рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу можуть бути оскаржені виключно в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України. Якщо за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу встановлено факти порушення прокурором прав осіб або вимог закону, таке рішення може бути підставою для дисциплінарного провадження.

Відповідно до статті 46 Закону № 1697-VII секретаріат Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів у день надходження дисциплінарної скарги реєструє її та за допомогою автоматизованої системи визначає члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів для вирішення питання щодо відкриття дисциплінарного провадження.

Член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів своїм вмотивованим рішенням відмовляє у відкритті дисциплінарного провадження, якщо:

1) дисциплінарна скарга не містить конкретних відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора;

2) дисциплінарна скарга є анонімною;

3) дисциплінарна скарга подана з підстав, не визначених статтею 43 цього Закону;

4) з прокурором, стосовно якого надійшла дисциплінарна скарга, припинено правовідносини у випадках, передбачених статтею 51 цього Закону;

5) дисциплінарний проступок, про який зазначено у дисциплінарній скарзі, вже був предметом перевірки і щодо нього Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів прийняла рішення, яке не скасовано в установленому законом порядку.

За відсутності підстав, передбачених частиною другою цієї статті, член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів приймає рішення про відкриття дисциплінарного провадження щодо прокурора.

Заява за результатами проведеної перевірки доброчесності прокурора, внаслідок якої встановлено вчинення дисциплінарного проступку, є обов`язковою підставою для відкриття дисциплінарного провадження щодо прокурора.

Після відкриття дисциплінарного провадження член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами перевірки.

Член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів має право звернутися до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів із клопотанням про необхідність відсторонення прокурора від посади до завершення дисциплінарного провадження.

Клопотання про відсторонення прокурора від посади розглядається на найближчому засіданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів з дотриманням передбачених статтею 47 цього Закону гарантій прокурора щодо повідомлення, участі у засіданні, залучення представника, надання пояснень, висловлення заперечень, клопотань та відводів.

У разі прийняття Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів рішення про наявність підстав для відсторонення прокурора від посади копія цього рішення надсилається керівнику органу прокуратури, в якому працює прокурор, стосовно якого прийнято таке рішення. У разі якщо Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів прийняла рішення про наявність підстав для відсторонення від посади прокурора, який обіймає адміністративну посаду, копія цього рішення у семиденний строк надсилається Генеральному прокурору, керівнику регіональної, місцевої прокуратури відповідно до визначених цим Законом повноважень.

Керівник органу прокуратури, в якому працює прокурор, Генеральний прокурор зобов`язаний невідкладно розглянути рішення про наявність підстав для відсторонення прокурора від посади, за результатами якого може видати наказ про відсторонення прокурора від посади до завершення дисциплінарного провадження. Копія наказу невідкладно вручається прокурору, якого відсторонено від посади.

Під час здійснення перевірки член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів має право ознайомлюватися з документами, що стосуються предмета перевірки, отримувати їх копії, опитувати прокурорів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян, громадських об`єднань необхідну для проведення перевірки інформацію. Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, має право надавати пояснення або відмовитися від їх надання стосовно себе.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники державних підприємств, установ, організацій, яким надіслано запит члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, зобов`язані протягом десяти днів з дня його отримання надати відповідь на запит і наявну в них інформацію. У разі необхідності строк для надання інформації може бути продовжений до 30 днів, про що член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів повідомляє особу, яка направила клопотання про продовження строку для надання інформації.

У разі ненадання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їх посадовими особами, керівниками державних підприємств, установ, організацій члену Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів запитуваної інформації він може звернутися з відповідним позовом до суду в порядку, передбаченому законом.

Перевірка відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує двох місяців із дня реєстрації дисциплінарної скарги, а в разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів, але не більш як на місяць.

До завершення дисциплінарного провадження прокурор не може бути звільнений з посади прокурора у зв`язку з поданням заяви про звільнення за власним бажанням.

Член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення.

Висновок та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та мають бути отримані його членами не пізніш як за п`ять днів до засідання, на якому такий висновок розглядатиметься.

Згідно зі статтею 48 Закону № 1697-VII Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів приймає рішення в дисциплінарному провадженні більшістю голосів від свого загального складу. Перед прийняттям рішення Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів за відсутності прокурора, стосовно якого здійснюється провадження, і запрошених осіб обговорює результати розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.

Член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, який проводив перевірку та готував висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, не має права брати участі у голосуванні при прийнятті рішення за результатами розгляду зазначеного висновку та бути присутнім під час проведення такого голосування.

При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.

Рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

У разі відсутності підстав для накладення на прокурора дисциплінарного стягнення Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів своїм рішенням закриває дисциплінарне провадження.

Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів викладається в письмовій формі, підписується головуючим і членами Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, які брали участь у розгляді висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, і оголошується на засіданні цього органу. Рішення у дисциплінарному провадженні має містити:

1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду прокурора, який притягається до дисциплінарної відповідальності;

................

Перейти до повного тексту