ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 916/1035/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання Варави Ю.В.,
представників учасників справи:
від позивача: ОСОБА_9,
від відповідача-1: ОСОБА_11,
від відповідача-2: не з`явився,
від відповідача-3: не з`явився,
від відповідача-4: не з`явився,
від відповідача-5: не з`явився,
від третьої особи-1: ОСОБА_14,
від третьої особи-2: не з`явився,
від третьої особи-3: не з`явився,
від третьої особи-4: ОСОБА_12,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2
на рішення Господарського суду Одеської області
у складі судді Волков Р.В.
від 29.10.2018 та
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Мишкіна М.А., Аленін О.Ю., Будішевська Л.О.
від 06.03.2019
за позовом ОСОБА_3
до 1. ОСОБА_1, 2. ОСОБА_2, 3. ОСОБА_8, 4. ОСОБА_4, 5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Курорт-2"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача 1. ОСОБА_5
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 2. Приватний нотаріус Одеського нотаріального округу Таранська Аліна Миколаївна, 3. ОСОБА_6, 4. ОСОБА_7
про розірвання договору купівлі - продажу корпоративних прав, скасування рішення загальних зборів учасників та визнання права власності на частку в статутному капіталі,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_3 (далі - Позивач) звернулася до господарського суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач-1), ОСОБА_2 (далі - Відповідач-2), ОСОБА_8 (далі - Відповідач-3), ОСОБА_4 (далі - Відповідач-4), Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Курорт-2" (далі - Відповідач-5, Товариство) про:
- розірвання договору купівлі-продажу частки у розмірі 80% статутного капіталу Товариства від 03.06.2016, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрованого за №3095 (далі - Договір);
- скасування рішення загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом від 03.06.2016 (далі - Збори);
- визнання за Позивачем права власності на частку в статутному капіталі Товариства у розмірі 40%, яка належала Відповідачу-1, та на частку в статутному капіталі Товариства у розмірі 20%, яка належала Відповідачу-2, а всього на частку в розмірі 60% в статутному капіталі Товариства.
2. Позов мотивований посиланням на положення статей 651, 656, 692, 1087 Цивільного кодексу України та обставини невиконання Відповідачем-1 і Відповідачем-2 обов`язків зі сплати Позивачу грошових коштів за придбані корпоративні права на підставі Договору.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.10.2018 позовні вимоги задоволені частково: Договір розірваний; рішення Зборів скасовано з питання №1 порядку денного про відступлення Позивачем на користь Відповідача-1 частки у статутному капіталі Товариства у розмірі 40% і Відповідачу-2 частки у статутному капіталі Товариства у розмірі 20% та з питання №2 порядку денного про включення до складу учасників Товариства Відповідача-1 і Відповідача-2. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2019 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
5. Судові рішення мотивовані недоведеністю Відповідачем-1 і Відповідачем-2 проведення ними як покупцями розрахунків за частки Позивача, істотністю такого порушення Договору та необхідністю його часткового розірвання з метою відновлення порушених прав Позивача згідно зі статтями 651, 692 Цивільного кодексу України. Також суди дійшли висновку про необхідність скасування рішення Зборів у частині, що стосується Позивача, з метою поновлення його корпоративних прав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
6. Відповідач-1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, а в решті рішення суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову залишити без змін.
7. Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судами положень статті 651 Цивільного кодексу України, зважаючи на відсутність правових підстав для розірвання Договору з огляду на виконання його належним чином, адже факт розрахунків між сторонами закріплений і зафіксований умовами Договору.
8. На думку Відповідача-1, суди першої та апеляційної інстанцій порушили положення статті 86 Господарського процесуального кодексу України, не надавши належної оцінки змісту пунктів 5, 8 Договору.
9. Відповідач-1 зазначає, що положення статей 651, 655, 692 Цивільного кодексу України надають продавцю підстави розірвати договір купівлі-продажу в разі непроведення оплати в строк, тоді як умовами Договору розстрочення платежу не передбачено.
10. Також Відповідач-1 посилається на неправильне застосування судами положень статті 653 Цивільного кодексу України, адже Позивач не має права вимагати повернення того, що було виконано ним до моменту розірвання Договору, а відтак відсутні й підстави для застосування реституції у вигляді скасування рішення Зборів.
11. При цьому Відповідач-1 звертає увагу, що на підставі Договору проведена державна реєстрація змін учасників Товариства, а Позивач намагається одночасно і повернути собі частки, і вдруге стягнути грошові кошти за них, оскільки звернувся до Приморського районного суду міста Одеси з позовом у справі №522/15637/18 до Відповідача-1 і Відповідача-2 про стягнення солідарно збитків у сумі 7200000,00 грн., посилаючись на невиконання умов Договору.
12. Відповідач-1 вважає безпідставним висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність доказів про розрахунки між Позивачем та Відповідачем-1 і Відповідачем-2, зважаючи на відсутність вимог законодавства щодо контролю нотаріусами порядку розрахунків між сторонами договору.
13. Також Відповідач-1 посилається на неправильне застосування судами положень пунктів 1, 2 постанови Правління Національного банку України №210 від 06.06.2013, яка регулює питання безготівкової форми розрахунку за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, а не за договорами, які нотаріально посвідчуються. За доводами Відповідача-1 недотримання вимог зазначеної постанови НБУ не є підставою для розірвання Договору.
14. Крім того, за доводами Відповідача-1, суди порушили вимоги статей 75, 86 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів з урахуванням преюдиційних обставин, встановлених у постанові Апеляційного суду Одеської області від 18.12.2017.
15. Відповідач-2 подав заяву про приєднання до касаційної скарги, яка задоволена ухвалою Верховного Суду від 18.04.2019.
16. Позивач та Відповідач-4 подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просять залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
17. Відзиви мотивовані посиланням на правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час розгляду даної справи.
18. На думку Позивача та Відповідача-4, суди обґрунтовано дійшли висновку про відсутність факту проведення розрахунків на виконання умов Договору, зважаючи на відсутність доказів на їх підтвердження (відповідних розрахункових документів), висновок експертного економічного дослідження, а також суперечливі пояснення Відповідача-1 щодо обставин передачі ним готівкових коштів Позивачу.
19. Позивач та Відповідач-4 заперечують проти посилання Відповідача-1 на зміст пункту 5 Договору як на доказ проведення розрахунків, оскільки факт сплати коштів може підтверджуватись виключно розрахунковим документом і обов`язок доведення цього факту покладався саме на Відповідача-1 і Відповідача-2.
20. Позивач і Відповідач-4 вважають, що Договір підлягав нотаріальному посвідченню, а тому відповідно до пунктів 1, 2 постанови Правління Національного банку України №210 від 06.06.2013 сплата грошових коштів на його виконання могла відбуватись виключно у безготівковій формі.
21. Також Позивач і Відповідач-4 зазначають, що факт розрахунку повинен був перевірятися, але не перевірявся нотаріусом при укладенні Договору в межах процедури фінансового моніторингу руху грошових коштів.
22. Крім того, Позивач і Відповідач-4 наголошують, що підстави для застосування статті 75 Господарського процесуального кодексу України щодо звільнення від доказування відсутні, оскільки судове рішення у справі №520/4921/17, на яке посилався Відповідач-1, скасована постановою Апеляційного суду Одеської області від 18.12.2018 із закриттям провадження у справі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
23. Між Позивачкою та ОСОБА_5 (далі - Третя особа-1) укладений договір позики від 16.03.2015 (далі - Договір позики). За умовами Договору позики Позивач отримав від Третьої особи-1 позику в розмірі 5000000,00 грн. з терміном повернення до 5 червня 2016 року.
24. Виконання Позивачем зобов`язань зі своєчасного та повного повернення суми, отриманої за Договором позики, забезпечені наступним майном: часткою в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Курорт-1" у розмірі 60% статутного капіталу, що становить 4140000,00 грн., та часткою в статутному капіталі Товариства у розмірі 60% статутного капіталу, що становить 3060000,00 грн.
25. Станом на 3 червня 2016 року учасниками Товариства були: Позивач з часткою 60% статутного капіталу, ОСОБА_6 (далі - Третя особа-3) з часткою 20% статутного капіталу, Відповідач-4 з часткою 20% статутного капіталу.
26. 3 червня 2016 року відбулись Збори, на яких були присутні Позивач та представник Відповідача-4 і Третьої особи-3 ОСОБА_13, а також запрошені Відповідач-1, Відповідач-2 і Відповідач-3.
27. Згідно з протоколом Зборів від 03.06.2016 по пункту 1 порядку денного Позивач повідомив, що має намір відступити свою частку на користь Відповідача-1 у розмірі 40%, що становить 2040000,00 грн., та на користь Відповідача-2 у розмірі 20%, що становить 1020000,00 грн., шляхом укладання договору купівлі-продажу. Будь-яких вимог або претензій до Товариства Позивач не має. Збори вирішили погодити відступлення Позивачем належної йому частки у статутному капіталі. Рішення прийнято одностайно. За пунктом 2 порядку денного Зборів Відповідач-1 і Відповідач-2 включені до складу учасників Товариства з частками, відповідно, 40% і 20%.
28. 3 червня 2016 року між Позивачем і Відповідачем-4 (продавці) укладений Договір, на підставі якого продавці продали належні їм частки у статутному капіталі Товариства (разом продано 80%), відповідно: 40% статутного капіталу Відповідачу-1, 20% статутного капіталу Відповідачу-2, 20% статутного капіталу Відповідачу-3. Договір посвідчений нотаріально та зареєстрований за №3095.
29. Згідно з пунктом 5 Договору продаж частки 80% у статутному капіталі Товариства за домовленістю сторін вчиняється за 4080000,00 грн. Гроші у вказаній сумі продавці отримали у відповідних частках повністю до підписання Договору. Підписання Договору свідчить про те, що розрахунки за частки у статутному капіталі Товариства здійснені повністю та немає претензій до покупців по оплаті з боку продавців.
30. Ціна продажу часток Позивача та Відповідача-4 у Договорі не визначена, сторони домовились лише про ціну продажу частки 80% у статутному капіталі Товариства за 4080000,00 грн. Також у Договорі не визначено, кому конкретно з покупців Позивач та Відповідач-4 продають належні їм частки в статутному капіталі Товариства.
31. Водночас учасники справи не заперечили, що продавці здійснили продаж належним їм часток за ціну, що є номінальною вартістю часток, а саме: Позивач - за 3060000,00 грн., Відповідач-4 - за 1020000,00 грн. Також учасники справи не заперечили, що Позивач продав свою частку саме Відповідачу-1 і Відповідачу-2.
32. Відповідно до зібраних у ході розгляду справи доказів між Позивачем та Відповідачем-1 і Відповідачем-2 не проводились розрахунки у безготівковій формі.
33. Відповідач-1 і Відповідач-2 не надали доказів на підтвердження обставин передачі Позивачу готівкових коштів до укладення Договору.
34. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №3643619 від 19.02.2018 учасниками Товариства на момент звернення з позовом у даній справі були Третя особа-3, Відповідач-1, Відповідач-2, Відповідач-3.
35. Позивач подав нотаріально посвідчену заяву, в якій зазначено, зокрема, про відсутність отримання грошових коштів як оплати за частки у статутному капіталі Товариства за Договором ані до укладення Договору, ані під час оформлення Договору, ані після підписання Договору.
36. Також ОСОБА_10 як свідок подав нотаріально завірену заяву, в якій зазначає про відсутність отримання Позивачем від Відповідача-1 і Відповідача-2 жодних коштів від продажу належної Позивачу частки у Товаристві ані в готівковій, ані в безготівковій формі.
37. Суд першої інстанції відхилив зазначені заяви як такі, що не можуть бути належними доказами наведених у них обставин, застосувавши за аналогією закону положення частини 1 статті 1051 Цивільного процесуального кодексу України.
38. Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Таранська А . М. подала письмові пояснення про те, що при посвідченні Договору з моменту прибуття сторін та уповноважених представників до нотаріальної контори нотаріус не бачила, щоб між сторонами проводились розрахунки ані до, ані після підписання та посвідчення Договору. Платіжні або фінансові документи, що підтверджують факт проведення розрахунків за Договором у готівковій або безготівковій формі в матеріалах нотаріальної справи відсутні.
39. Крім того, суд апеляційної інстанції з`ясував, що у постанові Верховного Суду від 03.09.2018 та постанові Апеляційного суду Одеської області від 18.12.2017 у справі №520/4921/17 не встановлювалися обставини проведення розрахунку з Позивачем за Договором.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Стаття 6. Акти цивільного законодавства і договір
… 3. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. …
Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків
… 2. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини; …
4) інші юридичні факти. …
5. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. …
Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів
1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. …
Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом
1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: …
1) визнання права; …
4) відновлення становища, яке існувало до порушення; …
7) припинення правовідношення; …
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Стаття 147. Перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи
1. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. …
Стаття 190. Майно
1. Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. …
Стаття 209. Нотаріальне посвідчення правочину
1. Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. …
4. На вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений.
Стаття 509. Поняття зобов`язання та підстави його виникнення
1. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
2. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. …
Стаття 526. Загальні умови виконання зобов`язання
1. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. …
Стаття 545. Підтвердження виконання зобов`язання
1. Прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.
2. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. …