ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 916/2302/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду у складі Поліщук Л.В. - головуючого, Мишкіної М.А., Таран С.В. від 14 лютого 2019 року та рішення Господарського суду Одеської області у складі Волкова Р.В. від 21 листопада 2018 року
за позовом Приватного підприємства "УПТК"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал"
про зобов`язання вчинити певні дії,
(представники сторін у судове засідання не з`явилися)
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. Приватне підприємство "УПТК" (далі - ПП "УПТК", позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" (далі - ТОВ "Інфокс", відповідач) про: (1) визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання позивачу згоди на розташування вузла обліку води в приміщенні, розташованого безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу, за адресою: м. Одеса, вул. Краснослобідська, 1/12 та (2) зобов`язання відповідача надати позивачу згоду на розташування вузла обліку води в згаданому приміщенні.
2. За доводами позивача водомірний вузол встановлений в місці, яке не призначено для розташування такого приладу (сирому оглядовому колодязі) відповідно до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, які затверджені наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 №190 (далі - Правила №190) і приписів БНіП 2.04.01-85 "Будівельні норми і правила. Внутрішній водопровід і каналізація зданій".
3. На переконання позивача вузол обліку повинен розташовуватись в спеціальному утепленому приміщенні, з штучним або природним освітленням і температурою повітря не нижче 5 ° С, а не в оглядовому колодязі, який постійно підтоплюється талими та дощовими водами.
4. Натомість відсутність дозволу відповідача унеможливлює перенесення позивачем вузла обліку самостійно, так як згідно п. 5.18. Правил №190 знімати засоби обліку, здійснювати будь-які заміни їх частин або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, знімати пломби, накладені органами Держспоживстандарту або виробником, має право лише виробник або споживач за дозволом виробника. У разі самовільних дій споживач сплачує витрату води згідно з пунктами 3.3., 3.4. Правил №190.
Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
5. 01.09.2005 між ПП "УПТК" і ТОВ "Інфокс" укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення № 734/1.
6. Згідно з п.п.2.4.1, 2.4.4 договору абонент (позивач) зобов`язується утримувати в технічно належному справному стані водопровідно-каналізаційні мережі, прилади та пристрої, обладнання та споруди, що знаходяться у нього на балансі; забезпечити належний санітарно-технічний стан приміщень водомірних вузлів, а також збереження водомірів, та доступ представників водоканалу для зняття показників витрат води.
7. Прилад обліку води на об`єкті ПП "УПТК" розташований у встановленому робочим проекті місці та згідно з Технічними вимогами на водопостачання та водовідведення.
8. ПП "УПТК" неодноразово зверталося до ТОВ "Інфокс" з заявами щодо надання дозволу на перенесення водомірного вузла в сухе утеплене приміщення, на що останній надавав відповіді про недоцільність перенесення вузла обліку, зокрема з посиланням на п. 5.2 Правил №190, відповідно до яких вузли обліку водоспоживання повинні розташовуватись на межі балансової відповідальності водопровідної мережі водокористувача.
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
9. Справа розглядалась судами неодноразово.
10. Рішенням Господарського суду Одеської області від 21 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14 лютого 2019 року, позов задоволено.
11. Суди виходили з того, що нинішнє місце розташування водомірного вузла позивача у сирому оглядовому колодязі не відповідає вимогам ДБН В. 2.5-64:2012 "Внутрішній водопровід та каналізація. Частина 1. Проектування. Частина 2. Будівництво" та п. 5.5 Правил №190, відповідно до яких вузол обліку води повинен розташовуватись в спеціальному утепленому приміщенні, з штучним або природним освітленням і температурою повітря не нижче 5° С, а не в оглядовому колодязі, який періодично підтоплюється талими та дощовими водами.
12. При цьому судами враховано, що колодязь, в якому наразі знаходиться водомір, не обладнаний належний чином, не належить на праві власності позивачу, в ньому періодично трапляються підтоплення, має доступ сторонніх осіб до водоміру, а тому позивач не має можливості забезпечити належний санітарно-технічний стан сирого колодязя.
13. Відповідач необґрунтовано не надав згоди на перенесення вузла обліку використання води з посиланням лише на "недоцільність", а твердження відповідача про регламентовану статтею 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 43 Господарського кодексу України (далі - ГК України) свободу підприємницької діяльності в цьому контексті є недоречними з урахуванням правового статусу відповідача, як суб`єкта природної монополії.
14. Обраний позивачем спосіб захисту права узгоджується з положеннями ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України щодо права кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
15. Суди визнали безпідставними посилання відповідача на те, що зобов`язання перенести вузол обліку ПП "УПТК" з точки розмежування балансової належності в інше місце може призвести до того, що відповідач прийме на себе відповідальність за всі витоки води, що можуть існувати на мережі споживача до місця встановлення приладу обліку води, з огляду на те, що межу розмежування балансової відповідальності між сторонами взагалі не погоджено. Крім того, відповідач не позбавлений права узгоджувати з позивачем точку розмежування балансової відповідальності в процесі здійснення заходів щодо переносу вузла обліку, відповідно до установленого порядку.