ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2019 року
м. Київ
cправа № 921/502/17-г/8
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Пількова К.М.,
за участю секретаря судового засідання - Хоменко І.М.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз",
представник позивача - не з`явився,
відповідач - комунальне підприємство теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго",
представник відповідача - не з`явився,
третя особа - Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",
представник третьої особи - Старчик А.А., адвокат (довіреність від 17.05.2019 № 14-195, свідоцтво від 30.08.2016 № 5810/10),
розглянув касаційну скаргу комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 (головуючий Плотніцький Б.Д., судді: Кордюк Г.Т. і Кравчук Н.М.), ухвалену за наслідками перегляду ухвали господарського суду Тернопільської області від 09.01.2019 про залишення без розгляду позову публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз"
у справі № 921/502/17-г/8
за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" (далі - Товариство)
до комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" (далі - Підприємство),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Компанія),
про стягнення компенсації вартості об`єму спожитого природного газу в сумі 718 172,14 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Товариство звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до Підприємства за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Компанії, про стягнення 718 172,14 грн. компенсації вартості об`єму спожитого у березні-квітні 2017 року природного газу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в березні-квітні 2017 Підприємством, за відсутності підтвердженого оператором газотранспортної системи обсягу природного газу (номінації), спожито природний газ у обсязі 31,663 та 7,922 тис. м3, що, у свою чергу, призвело до виникнення неврегульованого небалансу Товариства як оператора газотранспортної системи. У зв`язку з чим Підприємство зобов`язане компенсувати вартість об`єму спожитого природного газу у розмірі 718 172,14 грн.
Справа господарськими судами розглядалась неодноразово.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 09.01.2019 позовну заяву Товариства залишено без розгляду.
Ухвала суду мотивована тим, що судом було створено усі умови для реалізації Товариством його процесуальних прав, однак останній не з`являвся у судові засідання. Враховуючи неповідомлення Товариством про причини неявки у судові засідання та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі частини четвертої статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 оскаржувану ухвалу скасовано, а справу № 921/502/17-г/8 направлено до господарського суду Тернопільської області для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не наведено мотивів неможливості розгляду справи за наявними у ній матеріалами та мотивів, за якими неявка представника Товариства перешкоджає розгляду справи по суті, враховуючи, що стадія підготовчого провадження була завершена ухвалою суду від 27.11.2018 та суд перейшов до стадії розгляду справи по суті.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Підприємство звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019, а ухвалу господарського суду Тернопільської області від 09.01.2019 залишити в силі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статей 202, 226 ГПК України.
Від Товариства та Компанії відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 27.05.2019 № 29.3-02/637 у зв`язку з відпусткою судді Селіваненка В.П. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 921/502/17-г/8, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Пількова К.М.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представника Компанії, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що постановою Верховного Суду від 16.07.2018 рішення господарського суду Тернопільської області від 15.11.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду України від 01.02.2018 у справі № 921/502/17-г/8 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 17.08.2018 прийнято матеріали даної справи до провадження, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.09.2018.
Підготовчі засідання неодноразово відкладались з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 27.11.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.12. 2018.
Зокрема, у вказаній ухвалі суду зазначено, що представник Товариства у судовому засіданні 27.11.2018 подав суду клопотання про долучення до справи документів від 27.11.2018 № 21761, а саме: копію Інформації за березень 2017; копію акта від 31.03.2017 № 03-17-1512000729-Баланс; копію розрахунку від 31.03.2017; копію розрахунку від 31.03.2017 № 03-17-1512000729-Баланс; копію інформації за квітень 2017; копію акта від 30.04.2017 № 04-17-1512000729-Баланс/2; копію розрахунку від 14.06.2017.
Крім того, закриваючи підготовче провадження, судом зазначено, що представники сторін у судовому засіданні повідомили про усі обставини даної справи, а також надали усі докази на підтвердження заявлених вимог.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 19.12.2018 відкладено розгляд справи по суті на 09.01.2019.
У судові засідання, призначені для розгляду справи по суті на 19.12.2018 та на 09.01.2019 Товариство участі уповноваженого представника не забезпечило, причини неявки суду не повідомило, заяви про розгляд справи за його відсутності не подало.
Відтак суд першої інстанції, зважаючи на неповідомлення Товариством причин неявки у судові засідання, відсутність заяви про розгляд справи за відсутності позивача, дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі частини четвертої статті 202 ГПК України.
З такими висновками суду першої інстанції не погодився суд апеляційної інстанції, посилаючись на те, що відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно із статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Разом з тим, порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - ГПК України.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з пунктом 2 частини першої та пунктом 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і в той же час, учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.
Частиною першої статті 120 ГПК України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.
Разом з цим, судом апеляційної інстанції встановлено, що у жодній з ухвал у цій справі судом не визнавалась обов`язковою участь учасників судового провадження у справі (як Товариства, так і Підприємства) в судових засіданнях.
Що ж до обов`язку Товариства надати докази у справі, то на стадії підготовчого провадження ухвалою від 24.10.2018 Товариству було запропоновано, а не зобов`язано надати суду письмові пояснення з врахуванням постанови Верховного суду, ухваленої у даній справі.
Крім того, ухвалою господарського суду Тернопільської області від 27.11.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.