ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № Б-19/30-06
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.,
за участі секретаря судового засідання Лавричнук О.Ю.
учасники справи:
ініціюючий кредитор - Відкрите акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5",
боржник - Державне підприємство "Івашківський спиртзавод",
представник - Забайрачна С.Ю. (довіреність №15 від 14.02.2019),
кредитор - Акціонерне товариство "Скай Банк",
представник - адвокат Єпіфанов Я.В. (договір про надання правової допомоги №17/12-18 від 17.12.2018)
розпорядник майна - арбітражний керуючий Кардаш Владислав Сергійович
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "Скай Банк"
на постанову Східного апеляційного господарського суду
від 21.01.2019
у складі суддів: Мартюхіна Н.О. (головуючий), Плахов О.В., Шутенко І.А.
та на ухвалу Господарського суду Харківської області
від 03.10.2018
у складі суддів: Яризько В.О. (головуючий), Аюпова Р.М., Прохоров С.А.
у справі № Б-19/30-06
за заявою Відкритого акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5",
про банкрутство Державного підприємства "Івашківський спиртзавод"
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
1. 08.02.2019 Акціонерне товариство "Скай Банк" звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.10.2018 у справі №Б-19/30-06 в порядку статей 286, 287, 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №Б-19/30-06 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2019.
3. Ухвалою від 25.02.2019 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі №Б-19/30-06 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Скай Банк" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.10.2018, призначив розгляд касаційної скарги Акціонерного товариства "Скай Банк" на 23.04.2019 о 10 год. 45 хв.
4. Від ДП "Івашківський спиртзавод", арбітражного керуючого Кардаша В.С., ТОВ "Юридична компанія "РІГОР" та Слобожанської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області надійшли відзиви на касаційну скаргу АТ "Скай Банк" (далі - скаржник).
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення
5. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.03.2006 за заявою ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" порушено провадження у справі №Б-19/30-06 про банкрутство Державного підприємства "Івашківський спиртзавод" відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
5.1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.04.2006 введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна боржника Максічка Д.О., визнано учасником провадження у справі про банкрутство Одноробівську Першу сільську раду Золочівського району Харківської області та зобов`язано кредитора ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" опублікувати в газеті "Голос України" або "Урядовий кур`єр" оголошення про порушення справи про банкрутство боржника -ДП "Івашківський спиртзавод".
5.2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.07.2006 затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів, зобов`язано розпорядника майна Максічка Д.О., керівника підприємства боржника, кредиторів боржника провести збори кредиторів в порядку, визначеному статтею 16 Закону про банкрутство, на яких вирішити питання, передбачені зазначеною статтею Закону, в тому числі утворити комітет кредиторів і прийняти обґрунтоване рішення про відкриття процедури санації боржника, про відкриття ліквідаційної процедури, чи підписання мирової угоди з посиланням на фактичні обставини, що призвели до прийняття такого рішення.
5.3. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.12.2010 провадження у справі №Б-19/30-06 припинено, скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою Господарського суду Харківської області, а постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.02.2011 зазначену ухвалу скасовано, справу №Б-19/30-06 направлено на розгляд до місцевого суду.
6. 25.09.2018 розпорядник майна ДП "Івашківський спиртзавод" звернувся до суду з клопотанням, в якому просив суд затвердити оплату послуг розпорядника майна в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення своїх повноважень та відшкодувати витрати розпорядника майна відповідно до наданих фінансових документів.
6.1. Ухвалою від 03.10.2018 Господарський суд Харківської області задовольнив клопотання розпорядника майна та затвердив звіт про оплату послуг розпорядника майна в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення своїх повноважень та відшкодування витрат арбітражного керуючого - розпорядника майна ДП "Івашківський спиртзавод" Кардаш В.С., припинив провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Івашківський спиртзавод" (ідентифікаційний код 00375250), скасував мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.03.2006.
6.2. Місцевим судом встановлено, що під час нового розгляду справи, з березня 2014 року господарський суд неодноразово зобов`язував розпорядника майна, комітет кредиторів та боржника визначитись на повноважних зборах комітету кредиторів з подальшою процедурою банкрутства щодо боржника, враховуючи наявний правовий статус боржника та особливості, які визначені частиною 5 статті 5 Закону про банкрутство. При цьому, на численних засіданнях комітету кредиторів, зокрема, від 16.03.2012, від 11.04.2013, від 16.05.2013, від 11.07.2013, від 07.10.2013 комітетом кредиторів рішення про укладення мирової угоди, яка могла би бути затверджена судом, не прийнято. Разом з тим, суд зазначив, що боржник є містоутворюючим підприємством (довідка виконавчого комітету Одноробівської Першої сільської ради Золочівського району Харківської області №533 від 13.04.2006), що свідчить про особливості проведення процедури банкрутства відповідно до статті 42 Закону про банкрутство.
6.3. Місцевим судом встановлено, що учасники провадження - власник майна боржника в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, центральні органи виконавчої влади, орган місцевого самоврядування в особі Одноробівської Першої сільської ради Золочівського району Харківської області не вжили відповідних заходів, направлених на відновлення платоспроможності боржника - ДП "Івашківський спиртзавод", не представили суду порядку проведення розрахунків з кредиторами боржника, враховуючи особливості провадження у справах про банкрутство таких підприємств, а Кабінет Міністрів України, погоджуючись з пропозицією Міністерства аграрної політики своєю постановою №672 від 28.07.2010 "Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості" створив Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (Державне підприємство "Укрспирт"), до якого перейшло майно, з використанням якого виготовляється підакцизна продукція ДП "Івашківський спиртзавод", через проведення реорганізації (додаток №2). При цьому, місцевий суд зазначив, що жодна норма цієї постанови не визначає порядку задоволення вимог кредиторів спиртзаводів, які знаходяться у процедурах банкрутства.
6.4. Ухвала місцевого суду мотивована тим, що за час провадження у справі відновлення платоспроможності боржника за допомогою існуючого механізму банкрутства не відбулося, вимоги кредиторів не задоволені, щодо боржника не було укладено мирову угоду, яка була б затверджена господарським судом, рівно як і не виключено боржника у встановленому порядку з переліку об`єктів, що не підлягають приватизації. Відтак, подальше безпідставне затягування процедури банкрутства на стадії розпорядження майном, за відсутності будь-якої реальної можливості переходу до наступних процедур банкрутства (санації), призведе лише до порушення прав як боржника, так і поточних кредиторів та заподіяння їм додаткових збитків. При цьому, суд зауважив, що внаслідок дії мораторію на задоволення вимог кредиторів останні позбавлені можливості отримати задоволення своїх грошових вимог, а також нараховувати на ці вимоги штрафні санкції. Подальше знаходження в процедурі розпорядження майном також ускладнює механізми задоволення вимог поточних кредиторів. Відтак, місцевий суд, врахувавши, що чинним законодавством не передбачено право суду з власної ініціативи переходити до наступних процедур банкрутства або зобов`язувати сторони укладати мирову угоду, а за дванадцять років знаходження підприємства боржника в процедурі санації жодних рішень комітетом кредиторів, або засновниками підприємства жодного рішення на укладення мирової угоди або введення процедури санації прийнято не було, дійшов висновку, що подальше затягування процедури банкрутства на стадії розпорядження майном за відсутності реальної можливості переходу до наступних процедур банкрутства є недоцільним, подальший розгляд такого спору не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, що узгоджується з положеннями статті 11 ГПК України, статті 5 Закону про банкрутство.
Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови
7. Постановою від 21.01.2019 Східний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу АТ "Скай Банк" залишив без задоволення, резолютивну частину ухвали Господарського суду Харківської області від 03.10.2018 у справі №Б-19/30-06 змінив, шляхом викладення її другого абзацу в такій редакції: "Закрити провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Івашківський спиртзавод" (ідентифікаційний код 00375250)", в решті ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.10.2018 у справі №Б-19/30-06 в оскаржуваній частині залишив без змін.
7.1. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що викладені в апеляційній скарзі аргументи скаржника не можуть бути підставою для скасування судового рішення місцевого суду, оскільки перед усім ґрунтуються на неповному відображенні обставин справи та фактично зводяться до довільного, з надмірним формалізмом тлумачення норм процесуального права на свою користь. Апеляційний суд зазначив, що численні рішення комітету кредиторів, їх клопотання, звіти розпорядника майна свідчать не про обговорення пропозицій та умов мирової угоди та пропозицій щодо порядку погашення кредиторських вимог, а констатують лише факти неможливості укладення мирової угоди, відкладення розгляду цих питань та відсутність визначення реальних пропозицій з укладення мирової угоди. Разом з тим, при розгляді даної справи місцевим господарським судом обґрунтовано надано оцінку всім обставинам справи та доводам сторін щодо можливості в розумні строки укладення у даній справі мирової угоди, зокрема, мирової угоди, затвердженої на комітеті кредиторів 25.05.2010. За таких обставин, апеляційний суд, виходячи з того, що процедура розпорядження майном ДП "Івашківський спиртзавод" триває вже більше 12 років, судами досліджено та з`ясовано відсутність реального волевиявлення учасників провадження на досягнення компромісу та укладення мирової угоди у даній справі, врахувавши, що при розгляді провадження у справі про банкрутство діючий у справі мораторій упродовж значного строку забороняє задоволення вимог кредиторів боржника, а безпідставне затягування процедури банкрутства на стадії розпорядження майном призводить до порушення прав боржника, кредиторів та заподіює додаткові витрати у даній справі, погодився з висновком місцевого суду про те, що подальше безпідставне затягування процедури банкрутства на стадії розпорядження майном за відсутності реальної можливості переходу до наступних процедур банкрутства (санації) призведе лише до порушення прав як боржника, так і поточних кредиторів та заподіяння їм додаткових збитків.
7.2. Апеляційний суд зазначив, що у випадку тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство з неможливістю його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство при вирішенні питання про наявність/відсутність підстав для закриття провадження у справі, суд не позбавлений можливості застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строки розгляду справи та забезпечення балансу інтересів кредиторів і боржника в ході судового провадження. При цьому, посилання скаржника на те, що перелік підстав для припинення провадження у справі про банкрутство, наведений в статті 231 ГПК України та статті 40 Закону про банкрутство, є вичерпним, апеляційним господарським судом відхилені, оскільки, з урахуванням приписів частини 6 статті 12 ГПК України, у справах про банкрутство підстави закриття провадження у справі не обмежуються наведеним в статті 231 ГПК України переліком, а перелік таких підстав (припинення), викладених у статті 40 Закону має застосовуватись, з урахуванням інших особливостей провадження у справі, передбачених, зокрема, нормами статті 5 цього Закону. Крім того, апеляційним судом враховано, що відповідно до положень частини 6 статті 12 ГПК України законодавець допускає субсидіарне застосування процесуальних норм права (зокрема, чинного ГПК України) у випадках відсутності відповідного регулювання спеціальними нормами Закону про банкрутство.
7.3. З досліджених у справі доказів судом встановлено обставини проведення призначеними розпорядниками майна вичерпних заходів у даній процедурі, яка триває понад 12 років, зокрема, вже розглянуті всі заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника; складено реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку; вжито заходи для захисту майна; проаналізовано господарську діяльність боржника; скликано збори та комітет кредиторів, інше. Водночас, посилаючись на відсутність правових підстав для закриття провадження у справі про банкрутство за відсутності укладеної мирової угоди, скаржником не наведено жодних аргументів щодо порушення його права як кредитора ДП "Івашківський спиртзавод", не вказано в чому саме відбувається порушення прав інших кредиторів за умови неможливості навіть часткового погашення їх грошових вимог. Крім того, апеляційна скарга не містить жодних доводів щодо реальних та доцільних шляхів подальшого проведення процедури банкрутства, в той час як в матеріалах справи відсутні докази досягнення учасників справи про укладення мирової угоди. Апеляційний суд звернув увагу на те, що матеріалами справи підтверджується досягнення прибутковості боржника станом на кінець 2013 року початок 2014 року (чистий прибуток склав 710 тис. грн.), а також, що боржником протягом 12 років не здійснювалось жодних погашень конкурсних кредиторських вимог, незважаючи на здійснення фактичної прибуткової господарської діяльності.
Апеляційний суд прийняв до уваги позицію власника майна боржника Міністерства аграрної політики та продовольства України, який не вбачає перспективи продовження процедури банкрутства, реальних шляхів укладення будь-якої мирової угоди та погашення кредиторської заборгованості, у зв`язку з чим зазначає про відсутність виділення коштів з Державного бюджету України для погашення боргів підприємства боржника.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ
Доводи скаржника (АТ "Скай Банк")
8. Скаржник доводив, що статтею 83 Закону про банкрутство (в новій редакції) та статтею 40 Закону про банкрутство (в старій редакції) передбачений перелік підстав для закриття провадження у справі про банкрутство. При цьому, з урахуванням того, що приписи пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України та частини 6 статті 12 ГПК України у поєднанні зі статтею 5 Закону про банкрутство вступають між собою у протиріччя, їх одночасне застосування судом унеможливлюється, як і закриття провадження у справі про банкрутство з цих підстав. Крім того, скаржник зазначив, що підстави, передбачені статтею 231 ГПК України, є вичерпними, а висновок суду апеляційної інстанції про те, що з урахуванням приписів частини 6 статті 12 ГПК України у справах про банкрутство підстави закриття провадження не обмежуються зазначеною статтею і перелік підстав, передбачених статтею 40 Закону про банкрутство має застосовуватись з урахуванням інших особливостей провадження у справі, передбачених статтею 5 Закону про банкрутство, є по суті вільним тлумаченням норм законодавства.
Доводи інших учасників справи
9. У відзиві представника Слобожанської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області зазначено, що відповідно до статті 83 Закону про банкрутство та статті 231 ГПК України, законодавцем передбачений вичерпний перелік підстав для закриття (припинення) провадження у справі про банкрутство, серед яких не зазначено такої підстави припинення провадження, як відсутність пропозицій щодо укладення мирової угоди, переходу до процедури санації, провадження у справі щодо боржника як щодо суб`єкта, по відношенню до якого чинним законодавством не передбачено можливості здійснення подальшої процедури банкрутства. На думку представника ОДПІ судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права такими рішеннями суду.
10. У відзиві ТОВ "ЮК "РІГОР" зазначено, що апеляційний суд не мав права припиняти (зупиняти) провадження з підстав, не передбачених в пункті 1 частини 1 статті 231 ГПК України, а касаційна скарга АТ "Скай Банк" є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
11. Арбітражний керуючий Кардаш В.С. та представник ДП "Івашківський спиртзавод" у відзиві зазначили, що відсутність пропозиції щодо укладення мирової угоди у справі про банкрутство не є підставою для припинення провадження у справі. При цьому, суди дійшли самостійних висновків про врахування інтересів боржника, кредиторів і власника та відступили від вимог статей 6-16 Закону про банкрутство.
НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
12. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
Частина 1 статті 5 - засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов`язані вживати своєчасних заходів для запобігання банкрутству боржника.
Частина 2 статті 5 - у разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов`язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства.