1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



29 травня 2019 року

м. Київ



Справа № 916/989/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду у складі Савицького Я.Ф. - головуючого, Колоколова С.І., Принцевської Н.М. від 23 січня 2019 року та рішення Господарського суду Одеської області у складі Петренко Н.Д. від 17 жовтня 2018 року

за позовом керівника Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі: 1. Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, 2. Дунайського регіонального офісу водних ресурсів

до: 1. Ізмаїльської районної державної адміністрації, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерофіс-Лімітед"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області

про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання договору недійсним, витребування земельної ділянки



(за участю представників: прокурор - Гудименко Ю.В.; відповідача-2 - Соколова А.К.)



Історія справи

Обставини справи, встановлені судами

1. Відповідно до Державного акта на право постійного користування землею від 20.05.1994 Придунайському управлінню каналів, захисних споруд і водоймищ (правонаступник - Дунайський регіональний офіс водних ресурсів) надано в постійне користування 60 га землі для ведення підсобного сільського господарства.

2. На підставі розпоряджень Ізмаїльської районної державної адміністрації (далі - Ізмаїльська РДА, відповідач-1) від 06.09.2007 №717/А-2007 та від 16.07.2007 № 520/А-2007 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років Товариству з обмеженою відповідальністю „Інтерофіс-Лімітед" (далі - ТОВ "Інтерофіс-Лімітед", відповідач-2) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області" та земельним ділянкам було присвоєно кадастрові номери: 51.220.836.0001.002.0010 ; 51.220.836.0001.002.0011; 51.220.836.0001.002.0012; 51.220.836.0001.002.0013; 51.220.836.0001.002.0014; 51.220.836.0001.002.0015; 51.220.836.0001.002.0016.

3. Розпорядженням Ізмаїльської РДА від 02.06.2008 №556/А-2008 надано ТОВ "Інтерофіс-Лімітед" у довгострокову оренду строком на 49 років земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення загальною площею 447,5346 га, яка знаходиться на землях запасу (за межами населеного пункту) на території Матроської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з правом садіння багаторічних насаджень.

4. На підставі вказаного розпорядження між Ізмаїльською РДА та ТОВ "Інтерофіс-Лімітед" 25.04.2009 укладено договір оренди земельних ділянок загальною площею 447,5346 га, які розташовані на території Матроської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з правом садіння багаторічних насаджень строком на 49 років. За договором передано в оренду земельні ділянки з кадастровими номерами, наведеними у пункті 2 Постанови (державна реєстрація договору - 10.06.2009 за №040952100001).

5. Розпорядженням Ізмаїльської РДА від 28.04.2009 №406/А-2009 затверджено ТОВ „Інтерофіс-Лімітед" технічну документацію із землеустрою та спірний договір оренди.

Короткий зміст позовних вимог

6. У травні 2018 року керівник Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області (далі - позивач) в інтересах держави в особі (1) Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (далі - позивач-1), (2) Дунайського регіонального офісу водних ресурсів (далі - позивач-2) звернувся з позовом до Ізмаїльської РДА та ТОВ "Інтерофіс-Лімітед" про: (1) визнання незаконним та скасування розпорядження Ізмаїльської РДА від 02.06.2008 № 556/А-2008; (2) визнання недійсним укладеного між відповідачами договору оренди земельних ділянок від 25.04.2009 (зареєстрований 10.06.2009 за №040952100001); (3) витребування від ТОВ "Інтерофіс-Лімітед" на користь позивача-1 земельної ділянки загальною площею 412,2946 га та (4) витребування від ТОВ "Інтерофіс-Лімітед" на користь позивача-2 земельної ділянки загальною площею 35,24 га.

7. Позовна заява мотивована тим, що орендована відповідачем-2 на підставі спірного договору оренди одна з земельних ділянок з кадастровим номером 51.220.836.0001.002.0011 накладається на земельну ділянку площею 60 га, яка надана в постійне користування позивачу-2, орієнтовна площа накладення земельних ділянок складає 35,24 га. Про факт такого накладення свідчить зміст пояснювальної записки до технічного звіту на виконання топофографо-геодезичних робіт, складеного ДП "Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою".

8. Отже, спірне розпорядження та укладений на його підставі договір суперечать вимогам статті 116 Земельного кодексу України та порушують право позивача-2 на користування належною йому на праві постійного користування земельною ділянкою.

Короткий зміст оскаржуваних рішень, прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій

9. Рішенням Господарського суду Одеської області від 17 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23 січня 2019 року, у позові відмовлено.

10. Суди встановили, що прокурором у порушення вимог статей 74, 76, 77 ГПК України не доведено належними та допустимим доказами факту накладення земельних ділянок. Так, єдиний наданий прокурором доказ порушення прав позивача-2 - технічний звіт по виконанню топографо-геодезичних робіт, складений на замовлення прокуратури ДП "Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (далі - технічний звіт), визнаний судами неналежним не допустимим, оскільки: (1) технічний звіт виконаний особою, яка не є сертифікованим інженером-геодезистом; (2) зі змісту технічного звіту неможливо встановити, на якій саме земельній ділянці виконані топографо-геодезичні роботи; (3) лінійні проміри земельної ділянки, які наведені у Державному акті на право постійного користування позивача-2 не співпадають із лінійними промірами, зазначеними на складеному виконавцем технічного завіту плані земельної ділянки; (4) визначені у звіті координати місця розташування земельної ділянки, якою користується позивач-2, не відновлювались виконавцем звіту на підставі раніше розробленої та затвердженої документації із землеустрою, яка і визначає дійсне місцеположення земельної ділянки у просторі.

11. На противагу доводам прокурора судами встановлено, що відповідно до офіційних відомостей Державного земельного кадастру спірна земельна ділянка знаходиться між двома зареєстрованим у Державному земельному кадастрі земельними ділянками, кадастрові номери 5122083600:01: 002 : 0010 та 5122083600:01:002 :0012, якими також правомірно користується ТОВ "Інтерофіс-Лімітед" на підставі спірного договору оренди.

12. Крім того, судами враховано, що прокурор вже звертався до суду з аналогічним позовом в інтересах держави в особі Дунайського басейнового управління водних ресурсів до Ізмаїльської РДА та ТОВ "Інтерофіс-Лімітед" про визнання недійсним договору оренди від 10.06.2009 за №040952100001 та витребування у відповідача-2 цих же самих земельних ділянок і також з підстав накладення земельних ділянок, проте з посиланням на інше геодезичне дослідження і судовими рішеннями у справі №916/629/17, які набрали законної сили, прокурору в позові також відмовлено. У справі №916/629/17 судами встановлені преюдиційні для даної справи обставини правомірності набуття відповідачем-2 речового права користування земельними ділянками на підставі спірних розпорядження та договору оренди.

Короткий зміст вимог касаційної скарги прокурора

13. Не погоджуючись із наведеними судовими рішеннями, прокурор подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи прокурора, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

14. Судами порушено вимоги статті 86 ГПК України, оскільки не наведено переконливих причин неприйняття до уваги технічного звіту на виконання топографо-геодезичних робіт в якості доказу накладення земельної ділянки ТОВ "Інтерофіс-Лімітед" на земельну ділянку, належну Дунайському регіональному офісу водних ресурсів на праві постійного користування. Натомість вказаний технічний звіт виконано компетентним органом, а вказані у ньому відомості підтверджують факт накладення земельних ділянок.


................
Перейти до повного тексту