ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 916/2279/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду у складі Філінюка І.Г. - головуючого, Аленіна О.Ю., Лавриненко Л.В. від 12 лютого 2019 року та рішення Господарського суду Одеської області у складі Щавинської Ю.М. від 19 грудня 2018 року
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області
про стягнення 1 014 751, 15 грн.
(представники сторін у судове засідання не з`явилися)
Історія справи
Фактичні обставини справи, встановлені судами
1. 15.12.2015 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України", позивач, постачальник) та Комунальним підприємством "Іллічівськтеплоенерго" (правонаступник - Комунальне підприємство "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області, далі - КП "Чорноморськтеплоенерго", відповідач, споживач) укладено договір постачання природного газу №3067/16-БО-23 (далі - договір), відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити цей газ на умовах цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями та іншими споживачами (п. 1.2. договору (в редакції додаткової угоди №1 від 30.12.2015).
2. Відповідно до пункту 6.1 договору (в редакції додаткової угоди №4 від 28.03.2016) оплата планових обсягів газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється відповідачем до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
3. На виконання умов договору позивач передав у власність відповідача у січні-березні 2016 року природний газ на загальну суму 12 049 305,50 грн., що підтверджується актами приймання передачі природного газу від 31.01.2016, від 29.02.2016, від 31.03.2016.
4. Вказана заборгованість за спожитий газ була погашена відповідачем з порушенням встановленого договором строку, а повне її погашення здійснено лише 10.10.2016.
Короткий зміст позовних вимог
5. У жовтні 2018 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось з позовом до КП "Чорноморськтеплоенерго" про стягнення 890 250,07 грн. пені, 71 269,55 грн. 3% річних, 53 231,53 грн. інфляційних втрат у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу та несвоєчасної оплати природного газу, спожитого у січні-березні 2016 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
6. Рішенням Господарського суду Одеської області від 19 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12 лютого 2019 року, у позові відмовлено.
7. Судові рішення мотивовані тим, що відповідачем сплачено заборгованість за договором до набрання чинності 30.11.2016 Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (далі - Закон), тому нарахування позивачем пені, інфляційних втрат та 3 % річних суперечить вимогам частини 3 статті 7 цього Закону.
8. Водночас суди, з посиланням на усталену судову практику Верховного Суду, відхилили доводи позивача про те, що для застосування до спірних правовідносин норм Закону обов`язковим є включення відповідача до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, оскільки застосування приписів частини 3 статті 7 Закону не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набранням чинності цим Законом. Застосування даної норми не потребує включення підприємства до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
10. Судами не надано правової оцінки тому факту, що відповідач розрахувався за отриманий природний газ із порушенням встановлених договором строків. При цьому у справі відсутні докази включення відповідача до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, тому застосування положень частини 3 статті 7 Закону до спірних правовідносин є неправомірним.
Позиція відповідача у відзиві на касаційну скаргу
11. Правомірність висновків судів попередніх інстанцій підтверджується положеннями Закону та узгоджується з правовими висновками Верховного Суду.