Постанова
Іменем України
30 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 607/10044/18
Провадження № 51 - 46 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів Марчука О.П., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Бражника М.В.,
прокурора Піх Ю.Г.,
розглянув в судовому засіданні кримінальне провадження № 1-в/607/181/2018 за касаційною скаргою заступника прокурора Тернопільської області Топилка І.Б. на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року щодо ОСОБА_1
Зміст судових рішень і встановлені судами обставини
Вироком Тернопільського міського суду Тернопільської області від 04 грудня 2002 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 186 ч. 3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 28 травня 2003 року вирок Тернопільського міського суду Тернопільської області від 04 грудня 2002 року відносно ОСОБА_1 змінено. Перекваліфіковано дії ОСОБА_1 по епізоду відкритого викрадення майна у потерпілого ОСОБА_2 вартістю 10,95 грн. з частини 3 на частину 2 статті 186 КК України, за якою призначено засудженому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців. На підставі ст. 70 ч. 1 КК України ОСОБА_1 за сукупністю злочинів, передбачених ст. 186 ч. 2, ст. 186 ч. 3 КК України, призначено остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 3 роки. В решті вирок залишено без зміни.
01 червня 2018 року до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшло клопотання адвоката Байди А.М. в інтересах засудженого ОСОБА_1 про звільнення від відбування покарання, призначеного вироком Тернопільського міського суду Тернопільської області від 04 грудня 2002 року, у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 липня 2018 року таке клопотання адвоката Байди А.М. було задоволено та звільнено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, від відбування покарання, призначеного вироком Тернопільського міського суду Тернопільської області від 04 грудня 2002 року, з урахуванням змін, внесених ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 28 травня 2003 року, у виді позбавлення волі на строк 3 роки, у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку на підставі ст. 80 ч. 1 п. 3 КК України.
Не погодившись із таким рішенням, заступник прокурора Тернопільської області Топилко І.Б. звернувся до Тернопільського апеляційного суду з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеної ухвали місцевого суду від 09 липня 2018 року.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора прокуратури Тернопільської області про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 липня 2018 року та повернуто його апеляційну скаргу на підставі ст. 399 ч. 3 п. 4 КПК України.
Вимоги касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги скасувати у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 від 09 липня 2018 року ним пропущено з поважних причин, оскільки, незважаючи на те, що прокурор Тернопільської місцевої прокуратури, хоч і брав участь під час постановлення ухвали суду від 09 липня 2018 року, проте всупереч вимог п. 23.2 наказу Генеральної прокуратури України № 4 гн від 19.12.2012 "Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні" до прокуратури Тернопільської області не направлено довідку про результати розгляду клопотання щодо ОСОБА_1, а копія ухвали від 09 липня 2018 року до прокуратури Тернопільської області не надсилалася.
Заперечень на касаційну скаргу прокурора від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу необґрунтованою та просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370, ст. 418 ч. 2 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.