Постанова
Іменем України
23 травня 2019 року
м. Київ
справа № 654/1085/15-к
провадження № 51-2856км18
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Шевченко Т.В.,
суддів Марчук Н.О., Стороженка С.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Крохмаль В.В.,
прокурора Руденко О.П.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Чухрая В.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від 14 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 13 листопада 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015230150000021, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Веселе Харківської області, жителя м. Гола Пристань Херсонської області,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 311 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від
14 червня 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено до покарання: за ч. 1 ст. 309 КК України - у виді позбавлення волі на строк 1 рік; за ч. 2 ст. 307 КК України - у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого; за ч. 1 ст. 311 КК України - до обмеження волі на строк 2 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглиненння менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_1 зараховано в строк покарання строк його попереднього ув`язнення з 22 лютого по
27 листопада 2015 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
На підставі ст. 96-1, п. 3 ч. 1 ст. 96-2 КК України до ОСОБА_1 застосовано спеціальну конфіскацію майна, яке було предметом злочину, а саме ацетильований опій, ангідрид оцтової кислоти, канабіс конфісковано у власність держави і знищено.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочинів за таких обставин. ОСОБА_1 у вересні 2014 року в плавнях на острові Білогрудово Голопристанського району Херсонської області незаконно без мети збуту придбав верхівки рослини коноплі, які переніс до місця свого проживання на АДРЕСА_1, де відокремив суцвіття від гілок, перетер, висушив та виготовив без мети збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс - масою 11,05 г, який
з метою власного вживання зберігав за місцем свого проживання до виявлення працівниками правоохоронних органів під час обшуку 22 лютого 2015 року.
ОСОБА_1 у середині лютого 2015 року умисно, незаконно у не встановленої слідством особи придбав на території м. Миколаєва відповідно до фізико-хімічної експертизи прекурсор - ангідрид оцтової кислоти - масою 5,250 г, який перевіз до місця свого проживання, де з метою використання для виготовлення наркотичних засобів зберігав до виявлення працівниками правоохоронних органів під час обшуку 22 лютого 2015 року.
ОСОБА_1 , будучи особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України, 30 січня 2015 року близько 12:19 у м. Гола Пристань Херсонської області з метою, спрямованою на реалізацію наркотичних засобів третім особам, у будинку за місцем проживання не встановленої слідством особи на вул. Набережній у м. Гола Пристань продав за 200 грн наркотичну речовину у двох одноразових шприцах ОСОБА_2, чим незаконно збув раніше придбану ним наркотичну речовину, яку в подальшому зберігав за місцем свого проживання. Придбану наркотичну речовину з одного шприца ОСОБА_2 вжив шляхом ін`єкції, а інший шприц та використаний шприц із залишками наркотичної речовини передав працівникам поліції. Відповідно до фізико-хімічної експертизи ця речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом - ацетильованим опієм - масою 0,079 г.
ОСОБА_1 за не встановлених слідством обставин у м. Миколаєві повторно, з метою збуту придбав наркотичну речовину, яка відповідно до фізико-хімічної експертизи є особливо небезпечним наркотичним засобом - ацетильованим опієм - масою 0,272 г, який з метою збуту перевіз та зберігав за місцем свого проживання до виявлення працівниками правоохоронних органів під час обшуку 22 лютого 2015 року.
ОСОБА_1 , будучи особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України, 22 лютого 2015 року близько 15:11 у м. Гола Пристань Херсонської області з метою, спрямованою на реалізацію наркотичних засобів третім особам, діючи повторно, за місцем свого проживання на АДРЕСА_1 продав
ОСОБА_2 за 200 грн наркотичний засіб в одноразовому шприці, чим незаконно збув раніше придбану ним наркотичну речовину. Відповідно до фізико-хімічної експертизи ця речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом - ацетильованим опієм - масою 0,062 г.
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 13 листопада 2017 року апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника
Чухрая В.М. залишено без задоволення, а апеляційну скаргу прокурора зі змінами задоволено. Вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 у частині застосування спеціальної конфіскації майна, яке було предметом злочину, змінено. Виключено з резолютивної частини вироку вказівку суду про застосування на підставі статей 96-1, 96-2 КК України спеціальної конфіскації майна, яке було предметом злочину, а саме канабісу, ацетильованого опію, ангідриду оцтової кислоти, у власність держави. У решті вирок залишено без зміни.
У цьому провадженні було постановлено такі судові рішення:
Вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 18 січня 2016 року ОСОБА_1 визнано винуватим та призначено йому покарання: за ч. 2 ст. 309 КК України - до позбавлення волі на строк 2 роки;
за ч. 1 ст. 309 КК України - до арешту на строк 5 місяців; за ч. 1 ст. 311 КК України - до обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених
ч. 2 ст. 307 КК України, та виправдано за недоведеністю винуватості у вчиненні злочинів.
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 18 липня 2016 року вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від 18 січня 2016 року щодо ОСОБА_1 скасовано і призначено новий розгляд у тому ж суді в іншому складі суду.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, просить ухвалу апеляційного суду скасувати у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Стверджує, що істотні порушення вимог кримінального процесуального закону полягають у тому, що при розгляді справи в суді апеляційної інстанції суд не перевірив доводів ОСОБА_1 та його захисника з приводу виконання судом першої інстанції вказівок, зазначених в ухвалі Апеляційого суду Херсонської області
від 18 липня 2016 року. Зокрема, не перевірено порядку виділення з бюджету коштів на проведення закупок наркотичних засобів у ОСОБА_1, не дано оцінки показанням ОСОБА_2 щодо ініціативи працівників поліції у здійсненні закупок наркотичних засобів у ОСОБА_1, а також у здійсненні затримання останнього після документування першого епізоду збуту. Вважає, що зазначені факти можуть свідчити про провокацію вчинення злочину ОСОБА_1 з боку працівників поліції. Вказує, що в апеляційних скаргах обвинуваченого та його захисника зазначено про недопустимість такого доказу, як протокол обшуку за місцем проживання засудженого, оскільки ухвалою слідчого судді від 17 лютого 2015 року дозвіл на проведення цієї слідчої дії дано слідчому, а проведено цю процесуальну дію оперуповноваженим. Стверджує, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 415, 419 КПК України, оскільки в ній не надано відповідей на всі доводи в апеляційних скаргах.