Постанова
Іменем України
30 травня 2019 року
м. Київ
справа № 336/2013/17
провадження № 61-10171св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району (змінило найменування на Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району),
відповідач - ОСОБА_1,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 04 жовтня 2017 року у складі судді Карабак Л. Г. та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 21 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Воробйової І. А., Бєлки В. Ю., Онищенка Е. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У квітні 2017 року Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району (далі - УПСЗН), яке на підставі рішення Запорізької міської ради від 20 грудня 2017 року змінило найменування на Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району (далі - УСЗН), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми надмірно виплаченої щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам. Обґрунтовуючи позовні вимоги, УПСЗН посилалося на те, що ОСОБА_1 як внутрішньо переміщеній особі було призначено щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Ця допомога виплачувалася відповідачу в період з 01 січня по 04 травня 2015 року, з 05 травня по 04 листопада 2015 року, з 01 по 22 грудня 2015 року, з 31 грудня 2015 року по 22 червня 2016 року на загальну суму 36 705,02 грн. ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, однак фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 належить на праві власності 1/3 частина квартири АДРЕСА_3 . Звертаючись із заявою про надання адресної допомоги, ОСОБА_1 зазначила, що у її володінні та у володінні членів її сім`ї немає майна, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населенні пункти, що розташовані на лінії зіткнення. Згідно з актом Державної фінансової інспекції в Запорізькій області від 08 вересня 2016 року № 04-21/5 щодо планової ревізії використання коштів, виділених з державного бюджету, встановлено наявність у ОСОБА_1 вказаного вище майна, а тому виплата допомоги була припинена. У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду міста Запоріжжя з адміністративним позовом до УПСЗН про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії (відновити надання їй щомісячної адресної допомоги). Постановою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 21 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2017 року, в задоволенні вказаного позову відмовлено. Надання відповідачем недостовірної інформації призвело до надміру нарахованої суми щомісячної адресної грошової допомоги в загальному розмірі 36 705,02 грн, які підлягають поверненню.
ОСОБА_1 не визнала позов, посилаючись на те, що вона та члени її сім`ї -чоловік ОСОБА_2, донька ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 восени 2014 року були вимушені залишити своє місце проживання в Донецькій області з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту та перемістилися до міста Запоріжжя. На підставі заяв УПСЗН їй призначалася щомісячна адресна допомога для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, яку вона отримувала по червень 2016 року. В липні 2016 року за рішенням позивача було припинено виплату допомоги у зв`язку з тим, що їй на праві власності належить житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення. На її думку, рішення про припинення виплати щомісячної адресної допомоги та вимога про стягнення виплачених сум є протиправними, оскільки вона має на праві власності лише 1/3 частину однокімнатної квартири, що складає 6,26 кв. м, яка не може вважатися приміщенням, придатним для її проживання разом з членами сім`ї (чотири особи), тобто житловим.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 04 жовтня 2017 року позов задоволено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь УПСЗН суму надмірно виплаченої щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам за період з 01 січня 2015 року по 22 червня 2016 року в розмірі 36 705,02 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що повідомлення відповідачем недостовірної інформації призвело до надміру нарахованої суми щомісячної адресної грошової допомоги, яка відповідно до вимог законодавства підлягає поверненню. Правові підстави для припинення виплат внаслідок надання недостовірних даних уповноваженим представником сім`ї встановлені судовими рішенням, яке набрало законної сила, а відтак встановленими є і підстави для стягнення суми наданої відповідачу адресної допомоги. Тлумачення відповідачем поняття "житлове приміщення" та маніпулювання термінами не є юридичними підставами для відмови в задоволенні позову. Розрахунок суми наданої адресної допомоги та факт її отримання відповідачем не оспорювався.
Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 21 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 04 жовтня 2017 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
У січні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішенняШевченківського районного суду міста Запоріжжя від 04 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 21 грудня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована неврахуванням судами попередніх інстанцій того, що вона є власником лише частини житлового приміщення, тому позивачем було безпідставно призупинено виплату їй адресної допомоги. При цьому до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 (далі - Порядок № 505), вносилися зміни, зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 року № 370 у пункт 6, крім поняття "житлове приміщення" внесено поняття "частина житлового приміщення". Тобто до внесення цих змін підставою для відмови у призначенні або припинення виплати щомісячної адресної допомоги була наявність в її одержувача цілого житлового приміщення, а не його частини. Саме з часу внесення вказаних змін позивач мав право припинити виплату допомоги. Тому відсутні правові підстави для задоволення цього позову. Під час оформлення заяви про надання допомоги працівники УПСЗН не роз`яснили їй про необхідність надання інформації про належність на праві власності частини нерухомого майна.
У березні 2018 року УСЗН подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило відмовити в її задоволені, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін, посилаючись на те, що ці рішення є законними і обґрунтованими. У заяві про призначення щомісячної адресної грошової допомоги відповідач приховала інформацію про наявність у неї на праві власності частини житлового приміщення (квартири), яке розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
15 травня 2018 року справа № 336/2013/17 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами встановлено, що з осені 2014 року ОСОБА_1 та члени її сім`ї проживають за адресою: АДРЕСА_4 .
ОСОБА_1 перебувала на обліку в УПСЗН і їй на підставі Порядку № 505 була призначена та виплачувалася допомога як внутрішньо переміщеній особі.
Зокрема, на підставі заяв ОСОБА_1 від 14 січня, 20 травня, 01 та 31 грудня 2015 року рішеннями УПСЗН про призначення державної допомоги переміщеним особам на проживання від 16 січня, 04 червня, 08 грудня 2015 року та від 15 лютого 2016 року їй була призначена та виплачувалася щомісячна тимчасова допомога в періоди з 01 січня по 04 травня 2015 року, з 05 травня по 04 листопада 2015 року, з 01 грудня по 22 грудня 2015 року, з 31 грудня 2015 року по 22 червня 2016 року.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майно встановлено, що з 04 грудня 2013 року ОСОБА_1 належить на праві власності 1/3 частина квартири АДРЕСА_3 .
У вересні 2016 року УПСЗН стало відомо, що відповідач володіє житловим приміщенням на неокупованій території та не в зоні проведення антитерористичної операції, про що вона зобов`язана була повідомити позивача, однак цього не зробила.
Постановою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 21 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2017 року, у справі № 336/5515/16-а в задоволенні позову ОСОБА_1 до УПСЗН про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинення дій (відновити надання їй щомісячної адресної допомоги) відмовлено.
Згідно з частиною третьою статті 61 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції (далі - ЦПК України 2004 року) обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Аналогічна правова норма міститься і в чинній редакції ЦПК України (частина 4 статті 82).
Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначений Порядком № 505.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 505 в редакції, чинній на час первинного звернення відповідача із заявою для призначення щомісячної адресної допомоги, грошова допомога надається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції (далі - особа, яка переміщується), а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців. Порядок ведення обліку осіб, які переміщуються, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім`ї звертається до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (перебування) з відповідною заявою та пред`являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та довідки всіх членів сім`ї про взяття на облік осіб, які переміщуються. У заяві зазначаються такі відомості про всіх членів сім`ї, які претендують на отримання грошової допомоги: прізвище, ім`я та по батькові; число, місяць, рік народження; серія, номер паспорта громадянина України, ким і коли виданий, для іноземців або осіб без громадянства - серія, номер паспортного документа та посвідки на постійне проживання; реєстраційний номер облікової картки платника податків (не зазначається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу державної фіскальної служби і мають відмітку в паспорті); зареєстроване та фактичне місце проживання (перебування); реквізити рахунка уповноваженого представника сім`ї в уповноваженому банку, на який перераховуватиметься грошова допомога; наявність у будь-кого з членів сім`ї у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції; наявність у володінні всіх членів сім`ї транспортних засобів (механізмів), що підлягають державній реєстрації та обліку в Державтоінспекції (із зазначенням строку експлуатації з дати випуску); наявність у будь-кого з членів сім`ї на депозитному банківському рахунку коштів у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб; місце роботи осіб працездатного віку та час, з якого особа там працює. До заяви додається копія свідоцтва про одруження, копії свідоцтв про народження дітей та письмова згода довільної форми про виплату грошової допомоги уповноваженому представнику сім`ї від інших членів сім`ї та згода на обробку персональних даних (пункт 5 Порядку № 505 в редакції, чинній на час первинного звернення відповідача із заявою для призначення щомісячної адресної допомоги).