Постанова
Іменем України
16 травня 2019 року
м. Київ
справа № 487/3600/17
провадження № 61-37888св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "Миколаївобленерго",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 лютого 2018 року у складі головуючого-судді Павлової Ж. П. та постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 11 травня 2018 року у складі суддів: Темнікової В. І., Бондаренко Т. З., Крамаренко Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (далі - ПАТ "Миколаївобленерго"), зараз Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" (далі - АТ "Миколаївобленерго") про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що з 12 вересня 2016 року працював у відповідача на посаді інженера служби збуту електроенергії групи договорів філії "Південна" Центрального округу ПАТ "Миколаївобленерго".
Наказом Міністра Оборони України № 400 від 15 червня 2017 року він був призваний на військову службу за призовом осіб офіцерського складу до Збройних Сил України та відповідно до припису військового комісара Заводського районного військового комісаріату № 1905 від 19 червня 2017 року у той же день прибув до Академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного міста Львова.
Наказом генерального директора ПАТ "Миколаївобленерго" від 19 червня 2017 року № 863-к його звільнено з роботи з 19 червня 2017 року у зв`язку з призовом на військову службу на підставі пункту 3 статті 36 КЗпП України.
Посилаючись на незаконність свого звільнення, оскільки в силу положень статті 119 КЗпП України після призову на військову службу за ним зберігається місце роботи, займана посада та середня заробітна плата, ОСОБА_1 просив позов задовольнити та скасувати наказ про його звільнення, поновити його на займаній посаді з 19 червня 2017 року та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 лютого 2018 року позов задоволено. Скасовано наказ генерального директора ПАТ "Миколаївобленерго" від 19 червня 2017 року № 863-к. Поновлено ОСОБА_1 на посаді інженера служби збуту електроенергії групи договорів філії "Південна" Центрального округу ПАТ "Миколаївобленерго" з 19 червня 2017 року. Стягнуто з ПАТ "Миколаївобленерго" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19 червня 2017 року до 26 лютого 2018 року в розмірі 61 670 грн без визначення обов`язкових платежів та зборів. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах платежу за один місяць допущено до негайного виконання. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що починаючи з 17 березня 2014 року в Україні настав особливий період, скасування якого буде здійснено окремим Указом Президента України "Про демобілізацію" після стабілізації обстановки на сході України, на час звільнення ОСОБА_1 з роботи такий Указ Президентом України не видавався, а тому на позивача розповсюджуються гарантії та компенсації, передбачені для громадян, які відповідно до статті 119 КЗпП України надані працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених Законами України "Про військовий обов`язок і військову службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Тобто позивача звільнено з роботи з порушенням встановленого законом порядку, що є підставою для скасування наказу про його звільнення, поновлення на роботі та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, розрахунок якого здійснено згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 грудня 1995 року, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують призову на військову службу.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 11 травня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "Миколаївобленерго" залишено без задоволення, рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 лютого 2018 року залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази та ухвалив законне і обґрунтоване рішення про задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У червні 2018 року АТ "Миколаївобленерго" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що на час звільнення позивача особливий період в Україні не діяв, а тому визначені у статті 119 КЗпП України гарантії не могли і не можуть бути застосовані до ОСОБА_1, а відтак звільнення позивача проведено із дотриманням вимог трудового законодавства й підстави для його поновлення на роботі відсутні.
Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та надано строк для надання відзиву.
Відзивів на касаційну скаргу до суду не надходило.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Фактичні обставини справи
Встановлено, що ОСОБА_1 з 12 вересня 2016 року працював на посаді інженера служби збуту електроенергії групи договорів філії "Південна" Центрального округу ПАТ "Миколаївобленерго".
Відповідно до витягу з наказу Міністра Оборони України № 400 від 15 червня 2017 року, позивача, як молодшого лейтенанта запасу, який перебуває на обліку у Заводському районному військовому комісаріаті міста Миколаєва призвано на військову службу за призовом осіб офіцерського складу до Збройних Сил України строком на 18 місяців та призначено слухачем курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації Академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного, до якої ОСОБА_1 прибув 19 червня 2017 року.