Постанова
Іменем України
30 травня 2019 року
м. Київ
справа № 607/6777/17
провадження № 61-31732св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області,
відповідач - ОСОБА_1,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 серпня 2017 року у складі судді Братасюка В. М. та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 26 вересня 2017 рокуу складі колегії суддів: Шевчук Г. М., Міщія О. Я., Ткача З. Є.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У травні 2017 року Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі - Тернопільське ОУПФУ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, посилаючись на те, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року скасовано постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 квітня 2011 року, якою Тернопільське ОУПФУбуло зобов`язано здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, починаючи з 01 вересня 2010 року, з врахуванням виплачених сум. У зв`язку із скасуванням вказаного судового рішення та через рахункову помилку (некоректна робота програмного забезпечення під час проведення масового перерахунку пенсії з 01 вересня 2015 року) утворилася переплата пенсії на загальну суму 8 960,57 грн. Таким чином, відповідач отримала вказані кошти без будь-яких правових підстав і відповідно до вимог статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язана їх повернути. Враховуючи викладене, Тернопільське ОУПФУ просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь надмірно виплачені грошові кошти у вказаному розмірі.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 серпня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що під час розгляду справи не встановлено факту недобросовісного набуття ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 8 960,57 грн, виплачених їй як пенсію, як не встановлено і рахункової помилки, тому відповідно до вимог статті 1215 ЦК України зазначена сума не підлягає поверненню.
Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 26 вересня 2017 року апеляційну скаргу Тернопільського ОУПФУ відхилено. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 серпня 2017 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
У жовтні 2017 року Тернопільське ОУПФУ подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 26 вересня 2017 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що у зв`язку з некоректною роботою програмного забезпечення під час проведення масового перерахунку пенсії виникла помилка щодо її нарахування. В даному випадку з боку Тернопільського ОУПФУ мала місце рахункова помилка, тому виплачені відповідачу грошові кошти в сумі 8 960,57 грн підлягають поверненню.
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 подала заперечення на касаційну скаргу, в якому просила відмовити в її задоволенні, посилаючись на те, що позивачем не доведено факту недобросовісного набуття нею грошових коштів у розмірі 8 960,57 грн і факту наявності рахункової помилки.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
29 травня 2018 року справу № 607/6777/17 Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.