ПОСТАНОВА
Іменем України
28 травня 2019 року
Київ
справа №826/19473/14
адміністративне провадження №К/9901/9073/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2015 (суддя Гарник К.Ю.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015 (судді: Лічевецький І.О. (головуючий), Грищенко Т.М., Мацедонська В.Е.) у справі № 826/19473/14 за позовом Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Державне підприємство "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" (далі - позивач, Підприємство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.11.2014:
- №0016791504, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10% за затримку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 237 508, 80 грн;
- №0016801504, яким застосовано штраф у розмірі 20% за затримку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 598 082,65 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що несвоєчасність сплати податків до бюджету не може бути предметом камеральної перевірки, а є предметом документальної перевірки, у зв`язку з чим оскаржувані податкові повідомлення - рішення, які прийняті на підставі акту камеральної перевірки є протиправними та підлягають скасуванню.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015, у задоволення позову Підприємства відмовлено в повному обсязі.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що факт своєчасності сплати грошового зобов`язання може бути встановлено під час проведення камеральної перевірки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2015, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог Підприємства в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено в судовому засіданні, відповідно до ст. 344 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для застосування до позивача штрафу за затримку сплати грошового зобов`язання з ПДВ, згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з приводу правомірності яких виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу викладені в акті від № 1484/2655-15-04 від 24.11.2014, оформленого за результатами камеральної перевірки своєчасності сплати податків до бюджету, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог п. 50.1 ст. 50 та п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, що полягало у порушенні строків сплати самостійно визначених грошових зобов`язань з ПДВ.
На підставі вказаного акту та відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального права, вказує на їх неправильне застосування, вказує, що у контролюючого органу відсутні законодавчі підстави для перевірки своєчасності сплати податкових зобов`язань під час проведення камеральної перевірки, своєчасність сплати податків до Бюджету може бути перевірено виключно під час документальних перевірок з використанням первинних документів, що засвідчують факт сплати податкових зобов`язань.
9. Контролюючим органом відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20.
Контролюючі органи мають право проводити перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
10.2. Пункт 54.1 статті 54.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
10.3. Пункт 57.1 статті 57.
Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
10.4. Пункт 75.1 статті 75.
Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
10.5. Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
10.6. Пункт 76.1 статті 76.
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.
10.7. Пункт 126.1 статті 126.
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.
При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу.
А відтак, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.