Постанова
Іменем України
20 травня 2019 року
м. Київ
справа № 750/4616/17
провадження № 61-31296 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Олійник А. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Комунальне підприємство "Діловий центр" Чернігівської обласної ради,
третя особа - Чернігівська обласна організація Всеукраїнської незалежної профспілки "Трудящі",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства "Діловий центр" Чернігівської обласної ради на рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 12 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Євстафіїва О. К., Бечка Є. М., Шарапової О. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства "Діловий центр" Чернігівської обласної ради (далі - КП "Діловий центр" Чернігівської обласної ради), третя особа Чернігівська обласна організація Всеукраїнської незалежної профспілки "Трудящі", про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати.
На обгрунтування позовних вимог зазначав, що з 15 жовтня 2009 року працював на посаді юрисконсульта КП "Діловий центр" Чернігівської обласної ради.
26 січня 2017 року наказом директора КП "Діловий центр" Чернігівської обласної ради ОСОБА_2 № 3-к затверджено новий штатний розпис підприємства, яким з 03 травня 2017 року виведено посаду юрисконсульта, яку обіймав позивач.
На виконання зазначеного наказу, 15 лютого 2017 року відповідач видав наказ № 6-к "Про персональне попередженням про наступне вивільнення", яким його персонально попереджено про наступне вивільнення з 03 травня 2017 року, у зв`язку зі скороченням штату на підставі пункту першого статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Одночасно в наказі зазначено про відсутність можливості з урахуванням кваліфікаційних вимог запропонувати йому вільну посаду за фахом, оскільки ним не надано документального підтвердження наявності свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. Інші вакантні посади у штатному розписі підприємства відсутні.
Наказом КП "Діловий центр" Чернігівської обласної ради № 21 від 03 травня 2017 року його звільнено з посади юрисконсульта з 03 травня 2017 року у зв`язку зі скороченням штату працівників та неможливістю подальшого працевлаштування, відмовою ОСОБА_1 від іншої посади та узгодженням звільнення із головою Чернігівської обласної організації Всеукраїнської незалежної профспілки "Трудящі", відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України.
Вважав, що його звільнення із займаної посади є незаконним, оскільки, по-перше, положення Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" не передбачають звільнення юрисконсультів підприємств, організацій та установ у зв`язку з відсутністю свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; по-друге, до нього як до голови первинної профспілкової організації КП "Діловий центр" Чернігівської обласної ради Всеукраїнської незалежної профспілки "Трудящі", а також до вищого виборного профспілкового органу не надходило жодного звернення з боку адміністрації підприємства про надання згоди на розірвання з ним трудового договору з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 КЗпП України, по-третє, накази
КП "Діловий центр" Чернігівської обласної ради № 6-к від 15 лютого 2017 року та № 21-к від 03 травня 2017 року порушують надані йому гарантії, як працівнику підприємства, обраному до профспілкового органу (стаття 252 КЗпП України), а також гарантії, визначені статтею 14 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".
Посилаючись на наведене, з урахуванням уточнених позовних вимог,
ОСОБА_1 просив поновити його на посаді юрисконсульта КП "Діловий центр" Чернігівської обласної ради та стягнути на його користь середньоденну заробітну плату за час вимушеного прогулу до набрання рішенням суду у даній справі законної сили.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 липня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що КП "Діловий центр" Чернігівської обласної ради дотримано процедуру звільнення ОСОБА_1 з посади юрисконсульта підприємства на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, зокрема 04 квітня 2017 року голові Чернігівської обласної організації Всеукраїнської незалежної профспілки "Трудящі" направлено лист за вих.
№ 199-17 щодо погодження розірвання трудового договору з позивачем, позивача звільнено 03 травня 2017 року. Зважаючи на відсутність відмови профспілки у наданні згоди на його звільнення, зазначене свідчить про те, що звільнення позивача відбулося з дотриманням чинного законодавства.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 12 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 липня 2017 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді юрисконсульта КП "Діловий центр" Чернігівської обласної ради з 04 травня 2017 року.
Стягнуто з КП "Діловий центр" Чернігівської обласної ради на користь
ОСОБА_1 18 120,60 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновок суду першої інстанції щодо недоведеності порушення трудових прав позивача при розірванні з ним трудового договору не може бути визнаний законним та обгрунтованим, оскільки при звільненні ОСОБА_1 з роботи, на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, КП "Діловий центр" Чернігівської обласної ради не було ураховано, що на дату звільнення позивач був повноважним головою первинної профспілкової організації КП "Діловий центр" Чернігівської обласної ради, що дає підстави вважати його звільнення таким, що відбулося в порушення частини четвертої статті 252 КЗпП України. Крім того, звільнення ОСОБА_1 проведено без попередньої згоди очолюваної ним первинної профспілкової організації
КП "Діловий центр" Чернігівської обласної ради Всеукраїнської незалежної профспілки "Трудящі" та згоди Чернігівської обласної організації Всеукраїнської незалежної профспілки "Трудящі", що суперечить приписам частини третьої статті 252 КЗпП України. За наявності підстав для поновлення позивача на роботі, апеляційний суд дійшов висновку, що з КП "Діловий центр" Чернігівської обласної ради на користь позивача належить стягнути середній заробіток за
90 днів вимушеного прогулу, що становить 18 120,60 грн.
Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи
У касаційній скарзі, що надійшла до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у жовтні 2017 року, КП "Діловий центр" Чернігівської обласної ради просило скасувати рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 18 липня 2017 року та залишити в силі рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 липня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про недотримання КП "Діловий центр" Чернігівської обласної радивстановленої процедури звільнення ОСОБА_1 з ініціативи роботодавця, оскільки до спірних правовідносин не можуть бути застосовані положення частини третьої статті 252 КЗпП України, враховуючи недоречність отримання згоди на його звільнення від первинної профспілкової організації
КП "Діловий центр" Чернігівської обласної ради, єдиним членом якої, і до того ж головою, є позивач. Звільнення позивача не суперечить положенням частини четвертої статті 252 КЗпП України з тих підстав, що ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді провідного юрисконсульта, яка була введена на підприємстві у зв`язку з набранням 30 вересня 2016 року чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)". Позивачу надавалася можливість підготувати та здати необхідні документи до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для проходження іспиту та отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, але він відмовився це зробити.
У грудні 2017 року до касаційного суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, мотивований тим, що апеляційний суд дійшов обгрунтованих висновків щодо порушення при його звільненні з підстави, передбаченої пунктом 1 статті 40 КЗпП України, статей 43, 252 КЗпП України щодо отримання попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації. Відповідач взагалі не звертався до первинної профспілкової організації
КП "Діловий центр" Чернігівської обласної радидля отримання згоди на його звільнення, вважаючи його єдиним її членом.
Відповідно до статті 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня
2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Рух справи у суді касаційної інстанції
29 травня 2018 року справа передана до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
Судами попередніх інстанцій установлено, що з 15 жовтня 2009 року
ОСОБА_1 працював на посаді юрисконсульта КП "Діловий центр" Чернігівської обласної ради.
Наказом начальника КП "Діловий центр" Чернігівської обласної ради № 3-к від 26 січня 2017 року "Про затвердження штатного розпису" з метою забезпечення належного виконання статутних завдань, підвищення ефективності в діяльності підприємства та оптимізації витрат, враховуючи зміни у чинному законодавстві в частині доступу до правосуддя, зобов`язано затвердити та ввести в дію з
03 травня 2017 року новий штатний розпис підприємства, з виведенням із нього посади юрисконсульта.
Проведений судами попередніх інстанцій порівняльний аналіз штатного розпису КП "Діловий центр" Чернігівської обласної ради, що вводиться у дію з 03 травня 2017 року, та штатного розпису КП "Діловий центр" Чернігівської обласної ради, затвердженого директором КП "Діловий центр" Чернігівської обласної ради
30 грудня 2016 року, що введений у дію з 01 січня 2017 року, підтверджує, що кількість штатних одиниць на підприємстві скорочено з 52,25 до 51,25, з виведенням зі штату посади юрисконсульта.
Наказом начальника КП "Діловий центр" Чернігівської обласної ради № 6-к від 15 лютого 2017 року "Про персональне попередження про наступне вивільнення" зобовʼязано персонально попередити про наступне вивільнення з 03 травня 2017 року ОСОБА_1, юрисконсульта КП "Діловий центр" Чернігівської обласної ради, у звʼязку із скороченням штату на підставі пункту першого статті 40 КЗпП України.