ПОСТАНОВА
Іменем України
31 травня 2019 року
Київ
справа №599/1004/15
адміністративне провадження №К/9901/13345/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Львівської митниці ДФС
на постанову Зборівського районного суду Тернопільської області від 20 серпня 2015 року (суддя Чорна В.Г.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року (судді: Заверуха О.Б. (головуючий), Гінда О.М., Старунський Д.М.)
у справі № 599/1004/15
за позовом ОСОБА_1
до Львівської митниці ДФС
про скасування постанови у справі про порушення митних правил,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2015 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Зборівського районного суду Тернопільської області з адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС (далі - митний орган, відповідач) про скасування постанови у справі про порушення митних правил № 0868/20908/15 від 29 травня 2015 року, згідно з якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 8500 грн.
Зборівський районний суд Тернопільської області постановою від 20 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року, адміністративний позов задовольнив: скасував постанову у справі про адміністративне правопорушення серії № 0868/20908/15 від 29 травня 2015 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною третьою статті 470 Митного кодексу України та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 8500 грн.
Не погодившись із вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на істотне порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просив скасувати судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1
14 листопада 2016 року Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Митниці.
Позивач не скористався своїм правом подати заперчення / відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.
01 лютого 2018 року касаційну скаргу з матеріалами справи передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України).
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до статті 159 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення судових рішень), що кореспондується зі статтею 242 КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року), судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають, враховуючи наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що 22 квітня 2015 року в зону митного контролю митного поста "Краковець" Львівської митниці ДФС в напрямку "виїзд" з України заїхав транспортний засіб з р/н НОМЕР_1 під керуванням громадянина України ОСОБА_1, який здійснював перевезення товару "Гранули паливні "пеллети" з пресованого лушпиння соняшника", загальною вагою 23 550 кг, на адресу - РЕС "UNIVERSAL", 02-495, Warszawa, ul. Jozefa Chelmonskiego, 11/27, Польща; відправник - ПП "РОЛІКС-ТРАНС" код ДРФО 0014045466, м. Тернопіль, вул.Гоголя, 5, згідно з митною декларацією від 01 квітня 2015 року №403000009/2015/003205. Митне оформлення вказаного товару здійснювалося у відділі митного оформлення Тернопільської митниці ДФС.
У ході здійснення митного контролю встановлено, що контрольною датою доставки товару до митниці призначення (митний пост "Краковець" Львівської митниці ДФС) є 11 квітня 2015 року.
Однак станом на 11 квітня 2015 року товар, який переміщувався згідно з митною декларацією від 01 квітня 2015 року №403000009/2015/003205, в зону митного контролю митного поста "Краковець" Львівської митниці ДФС громадянином ОСОБА_1 доставлено не було. Фактично товар "Гранули паливні "пеллети" з пресованого лушпиння соняшника" та документи на нього доставлені та пред`явлені для здійснення митного контролю та митного оформлення в місці прибуття м/п "Краковець" Львівської митниці ДФС 22 квітня 2015 року.
За таких обставин, відповідачем прийнято постанову у справі про порушення митних правил № 0868/20908/15 від 29 травня 2015 року, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 8500 грн.
Вважаючи вказану постанову незаконною, позивач звернувся з даним позовом до суду, в обґрунтування якого зазначив, що даного правопорушення він не вчиняв, оскільки на момент митного оформлення митної декларації від 01 квітня 2015 року №403000009/2015/003205, яке здійснювалося у відділі митного оформлення Тернопільської митниці ДФС, він перебував за межами України, а саме в Польщі, здійснюючи перевезення іншого вантажу.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, висновувався на тому, що постанова не відповідає нормам діючого законодавства, не забезпечена належними та допустимими доказами, які б давали підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Оцінюючи спірні правовідносини, суди попередніх інстанцій здійснили системний аналіз норм Митного кодексу України, наказу Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 651 "Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).