ПОСТАНОВА
Іменем України
30 травня 2019 року
Київ
справа №804/1415/16
адміністративне провадження №К/9901/39742/18
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Стелс" (далі - ТОВ "Стелс") звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (правонаступник якого є Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області) щодо відмови у прийнятті податкових декларацій ТОВ "Стелс" з податку на додану вартість за січень, лютий, березень 2016 року, а податкові декларації ТОВ "Стелс" з податку на додану вартість за січень, лютий, березень 2016 року визнати такими, що прийняті датою їх фактичного отримання, тобто 16.02.2016 року, 16.03.2016 року, 18.04.2016 року відповідно.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у прийняті податкових декларацій з податку на додану вартість за січень, лютий, березень 2016 року у зв`язку з тим, що ТОВ "Стелс" не було платником податку на додану вартість на дату подання звіту
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року, позов задоволено.
Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області щодо відмови у прийнятті податкових декларацій Товариства з обмеженою відповідальністю "Стелс" з податку на додану вартість за січень 2016 року, лютий 2016 року, березень 2016 року, направлених телекомунікаційним зв`язком.
Зобов`язано Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області прийняти податкові декларації ТОВ "Стелс" з податку на додану вартість за: січень 2016 року, направлену 16 лютого 2016 року телекомунікаційним зв`язком, датою її фактичного отримання 16 лютого 2016 року; лютий 2016 року, направлену 16 березня 2016 року телекомунікаційним зв`язком, датою її фактичного отримання 16 березня 2016 року, березень 2016 року, направлену 18 квітня 2016 року телекомунікаційним зв`язком, датою її фактичного отримання 18 квітня 2016 року.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з протиправності дій щодо неприйняття податкової звітності ТОВ "Стелс" з підстав відсутності статусу платника податку на додану вартість з огляду на те, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, скасовано рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість.
Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, один із відповідачів подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його апеляційної скарги.
Відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі договору про визнання електронних документів №081020152 від 08 жовтня 2015 року ТОВ "Стелс" було направлено засобами електронного зв`язку податкові декларації з податку на додану вартість: 16 лютого 2016 року за січень 2016 року, 16 березня 2016 року за лютий 2016 року, 18 квітня 2016 року за березень 2016 року.
У день направлення податкових декларацій ТОВ "Стелс" отримано квитанції №1 від 16 лютого 2016 року, 16 березня 2016 року та 18 квітня 2016 року відповідно, в яких зазначено, що документи доставлені до центрального рівня Державної податкової служби України 16 лютого 2016 року, 16 березня 2016 року та 18 квітня 2016 року, однак, документи не прийнято через наявність помилок, а саме: документ не може бути прийнятий - порушено вимоги пункту 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, ІПН 239408604623 не був платником ПДВ в періоді січень, лютий, березень 2016 року.
Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань. Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.
Абзацом 1 пункту 46.5 статті 46 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
За визначенням, наведеним у пункті 48.2 статті 48 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.
Перелік обов`язкових реквізитів, які повинна містити податкова декларація, визначений у пункті 48.3 статті 48 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якими є: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Пунктом 48.4 статті 48 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов`язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.
Пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Згідно з положеннями пунктів 49.10, 49.11 статті 49 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється. У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.