ПОСТАНОВА
Іменем України
30 травня 2019 року
м. Київ
справа №766/15026/16-а
адміністративне провадження №К/9901/16676/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 766/15026/16-а
за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні (правонаступник - Херсонське об`єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області; далі - управління ПФУ, Херсонське ОУ ПФУ, відповідно) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Херсонського ОУ ПФУ
на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 16 лютого 2017 року, ухвалену у склад головуючого судді Гаврилова Д.В. та
ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від ЗО травня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Коваля М.П., суддів Домусчі С.Д., Кравець О.О., -
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення управління ПФУ, оформлене протоколом засідання комісії для розгляду питань, пов`язаних з призначенням (перерахунком пенсій) від 04 листопада 2016 року №179 щодо відмови у призначенні йому пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VІІ);
- зобов`язати управління ПФУ зарахувати до стажу роботи, що дає право ОСОБА_1 на пенсію за вислугу років відповідно до статті 86 Закону № 1697Л/ІІ увесь період навчання курсантом у Херсонському училищі міліції Міністерства внутрішніх справ України (далі - Херсонське училище міліції МВС, МВС відповідно) з 01 вересня 1993 року по 20 серпня 1996 року включно як військову службу, роботу слідчим, заступником начальника слідчого відділення та старшого слідчого районного відділення Генічеського районного відділу Управління МВС в Херсонській області (далі - РВ УМВС) з 20 серпня 1996 року по 14 серпня 2002 року включно, роботу слідчим прокуратури Генічеського району Херсонської області, помічником прокурора Генічеського району Херсонської області, старшого прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури Херсонської області, прокурора відділу захисту прав і свобод дітей прокуратури Херсонської області, Нижньосірогозького міжрайонного прокурора Херсонської області, прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Херсонської області з 21 серпня 2002 року по 01 червня 2016 року включно, загальною тривалістю станом на 01 червня 2016 року 22 роки 08 місяців 25 днів;
- зобов`язати управління ПФУ призначити ОСОБА_1 з 02 червня 2016 пенсію за вислугу років відповідно до статті 86 Закону № 1697Л/ІІ.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що 02 червня 2016 року він звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697-VІІ. Рішенням відповідача у призначенні пенсії позивачу було відмовлено за відсутності до того законодавчих підстав. Не погодившись з відмовою у призначенні пенсії, позивач оскаржив рішення відповідача в судовому порядку. Постановою Херсонського міського суду Херсонської області відмову в призначенні пенсії визнано протиправною та зобов`язано відповідача повторно розглянути вказане питання. Повторно звернувшись із відповідною заявою, позивач також отримав відмову з підстав недостатності стажу для призначення пенсії за вислугу років. Позивач вважає, що відповідач протиправно не зарахував до загального стажу строк навчання курсантом в школі міліції.
Херсонський міський суд Херсонської області постановою від 16 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від ЗО травня 2017 року, задовольнив позовні вимоги.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що військова служба (навчання) в училищах МВС України курсантів є строковою військовою службою і зараховується до державної служби. А враховуючи наявну у позивача вислугу років 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців, то позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років на підставі статті 86 Закону № 1697-VІІ.
31 липня 2017 року Херсонське ОУ ПФУ звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 16 лютого 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від ЗО травня 2017 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що училище міліції не відноситься до вищого навчального закладу, тому період навчання позивача з 01 вересня 1993 по 20 серпня 1996 року не підлягає зарахуванню до стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону № 1697-VІІ, оскільки без врахування вказаного періоду, стаж роботи позивача на посадах, які дають право на призначення такої пенсії, складає 19 років 09 місяців 05 днів, при необхідних 22 роки 6 місяців.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 04 серпня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
22 серпня 2017 року від позивача до суду касаційної інстанції надійшли заперечення на касаційну скаргу відповідача, в яких ОСОБА_1 просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані пенсійним органом судові рішення - без змін.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Пунктом 4 частини першої розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).
Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Суди встановили, що 02 червня 2016 року позивач звернувся з письмовою заявою до управління ПФУ про призначення йому пенсії за вислугу років на підставі статті 86 Закону № 1697-VII.
За результатами розгляду вказаної заяви Комісія з розгляду питань, пов`язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення ПФУ своїм рішенням, оформленим протоколом від 10 червня 2016 року № 73 відмовила позивачу в призначені пенсії за вислугу років, пославшись на те, що згідно пункту 5 розділу III Прикінцевих положень Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб відповідно до Закону України "Про прокуратуру".
Не погодившись із вказаним рішенням управління ПФУ позивач оскаржив його в судовому порядку.
Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 22 липня 2016 року у справі № 766/5817/16-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року, заявлений позивачем позов задоволено частково, рішення (протокол) управління ПФУ від 10 червня 2016 року № 73 про відмову позивачу у призначенні пенсії за вислугу років згідно статті 86 Закону № 1697-VII визнано протиправним та скасовано, а управління ПФУ зобов`язано повторно розглянути заяву позивача щодо призначення йому пенсії за вислугу років згідно статті 86 Закону № 1697-VІІ.
04 листопада 2016 року відповідачем розглянуто повторно заяву позивача про призначення йому пенсії за вислугу років та за результатами її розгляду прийнято рішення № 179 про відмову позивачу у призначенні пенсії за вислугу років згідно статті 86 Закону № 1697-VІІ через відсутність необхідного пільгового стажу роботи та законодавчих підстав.
Також суди встановили, що після здобуття повної загальної середньої освіти 01 вересня 1993 року позивач був зарахований курсантом Херсонського училища міліції МВС з денною формою навчання, де він навчався 3 роки до 20 серпня 1996 року за стаціонарною формою навчання, перебуваючи весь час на казарменому положенні. Під час навчання він склав присягу.
Після навчання та закінчення Херсонського училища міліції МВС позивач продовжив службу в органах МВС, а саме:
- з 20 серпня 1996 року по 25 серпня 1999 року слідчим слідчого відділення Генічеського РВ УМВС;
- з 25 серпня 1999 року по 26 квітня 2000 року заступником начальника слідчого відділення Генічеського РВ УМВС;
- з 26 квітня 2000 року по 14 серпня 2002 року старшим слідчим слідчого відділення Генічеського РВ УМВС.
14 серпня 2002 року згідно з Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ позивач був звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил України за статтею 64 пункт "з" у зв`язку з переходом в інші міністерства та відомства.
Таким чином, загальний безперервний строк служби в органах внутрішніх справ України з 01 вересня 1993 року по 14 серпня 2002 року складає 08 років 11 місяців та 13 днів.
У подальшому позивач продовжив роботу в органах прокуратури України, а саме:
- з 21 серпня 2002 року по 14 березня 2011 року слідчим прокуратури Генічеського району Херсонської області;
- з 15 березня 2011 року по 20 травня 2012 року помічником прокурора Генічеського району Херсонської області;
- з 21 травня по 22 серпня 2012 року старшим прокурором відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури Херсонської області;