ПОСТАНОВА
Іменем України
30 травня 2019 року
м. Київ
справа №295/14947/16-а
адміністративне провадження №К/9901/34539/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку письмово провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 295/14947/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного військового комісаріату (далі - Житомирський ОВК), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФУ), про зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ГУ ПФУ
на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 29 березня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Зосименка О.М. та
ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого судді Моніча Б.С., суддів Капустинського М.М., Охрімчук І.Г.,
ВСТАНОВИВ:
28 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду, з позовом у якому з врахуванням уточнених позовних вимог, просив зобов`язати Житомирський ОВК скласти і направити на адресу ГУ ПФУ довідку про грошове забезпечення позивача з врахуванням в ній щомісячної додаткової грошової винагороди, винагороди за участь в АТО, винагороди за тривалість безперервної служби, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за відпустку, одноразових премій.
В обґрунтування вимог ОСОБА_1 вказав на те, що 01 березня 2015 року ГУ ПФУ йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII) без врахування вищевказаних виплат. У листопаді 2016 року позивач подав заяву до Житомирського ОВК про визначення грошового забезпечення та направлення довідки до ГУ ПФУ для начислення пенсії. Проте відповідач відмовив у підготовці та направленні довідки.
Богунський районний суд міста Житомира постановою від 29 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року, задовольнив позовні вимоги.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що Житомирський ОВК всупереч вимогам чинного законодавства не було включено щомісячну додаткову грошову винагороду, матеріальну допомогу, грошову допомогу на оздоровлення, одноразові премії, винагороди за участь в АТО, компенсацію за невикористану відпустку, яку ОСОБА_1 отримував у період служби, а ГУ ПФУ у Житомирській області неправомірно здійснено розрахунок розміру пенсії, яка підлягала до виплати, без урахування цих виплат.
31 серпня 2017 року ГУ ПФУ звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Богунського районного суду м. Житомира від 29 березня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року, ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ для визначення розміру пенсії окрім щомісячних премій та відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентної надбавки за вислугу років до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення враховуються лише щомісячні надбавки, доплати, підвищення, а не щомісячні винагороди, а також допомоги, компенсації, індексації та інше - одноразові види грошового забезпечення.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 26 жовтня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким КАС України викладено в новій редакції.
Пунктом 4 частини першої розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Суди встановили, що 01 березня 2015 року ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Однак при призначенні пенсії не було враховано суми щомісячної додаткової грошової винагороди, винагороди за участь в АТО, винагороди за тривалість безперервної служби, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за відпустку, одноразових премій.
У листопаді 2016 року позивач подав заяву до Житомирського ОВК про визначення грошового забезпечення та направлення довідки до ГУ ПФУ для начислення пенсії.
21 листопада 2016 року листом за № 6895 Житомирський ОВК відмовив ОСОБА_1 у підготовці та направленні відповідної довідки то ГУ ПФУ.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Так, частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.