1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



30 травня 2019 року

Київ

справа №826/17416/15

адміністративне провадження №К/9901/43178/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 у складі колегії суддів: Епель О.В., Карпушової О.В., Кучми А.Ю. у справі №826/17416/15 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про зобов`язання вчинити певні дії,



УСТАНОВИВ:




ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - відповідач), в якому, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог просила:

1) визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо визнання нікчемним договору вкладу "Лояльний" від 11.02.2015 р. № 004-03519-110214, укладеного між ОСОБА_1 і ПАТ "Дельта Банк", та дій щодо застосування наслідків його нікчемності до переказу коштів з рахунку позивача ОСОБА_1 ;

2) визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення ОСОБА_1 до Переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

3) зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича провести дії щодо включення ОСОБА_1 до Переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за договором банківського вкладу, що знаходиться на рахунку у банку, та подати додаткову інформації до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо включення позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ "Дельта Банк" як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2016 року скасовано.

Адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" від 11.02.2015 р. № 004-03519-110214, укладеного між ОСОБА_1 і публічним акціонерним товариством "Дельта Банк".

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення ОСОБА_1 за договором банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" від 11.02.2015 р. № 004-03519-110214 до Переліку вкладників публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за договором банківського вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича включити ОСОБА_1 за договором банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" від 11.02.2015 р. № 004-03519-110214 до Переліку вкладників публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за договором банківського вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та подати відповідну додаткову інформацію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з постановою апеляційного суду, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадиров В.В. подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог касаційної скарги заявником зазначено, що укладений позивачем із банком правочин є нікчемним у відповідності до положень пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Переваги від укладення договору банківського вкладу полягають в можливості отримання за рахунок позивача суми відшкодування більшої, ніж передбачено законом, а також отриманні платником - ініціатором перерахунку коштів, як кредитором, грошових коштів позачергово та раніше за інших кредиторів банку. Зазначено, що операції із перерахування коштів з поточних рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки були здійснені в період дії постанови НБУ від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних". Також наголошено на тому, що укладення позивачем із банком договору банківського вкладу було здійснено всупереч приписам Правил банківського обслуговування фізичних осіб, затверджених рішенням Ради директорів АТ "Дельта Банк" згідно протоколу № 14 від 20 березня 2013 року.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що 11.02.2015 р. між ОСОБА_1 і ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір банківського вкладу (депозиту) № 004-03519/110215 "Лояльний" у доларах та додаткову угоду № 1 до нього, якою передбачено можливість зарахування вкладу на рахунок позивача з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого у Банку, або шляхом перерахування з відкритого у Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касув день укладання Сторонами Договору.

У цей же день, 11.02.2015 р., на рахунок позивача з рахунку ОСОБА_2 було перераховано 7550,00 доларів США на підставі платіжного доручення від 11.02.2015 р. № 45746510.

02.03.2015 р. Правлінням НБУ було прийнято постанову № 150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних".

На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 р. № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк".

На підставі наказу Уповноваженої особи від 29.05.2015 р. № 408 було створено Комісію з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ "Дельта Банк".

20.07.2015 р. позивач звернулася до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. із заявою про внесення її до переліку вкладників і виплату гарантованої суми відшкодування за її вкладом.

22.07.2015 р. листом № 05-3045469 тимчасовою адміністрацією позивача було повідомлено, що операції що виплат по рахункам, відкритим на її ім`я у ПАТ "Дельта Банк" тимчасово обмежені на час тимчасової адміністрації.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.08.2015 р. № 147 продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Дельта Банк".

15.09.2015 р. Комісію з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ "Дельта Банк" за результатами перевірки було складено протокол, відповідно до якого вирішено затвердити результати перевірки, якою виявлено правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними, відповідно до Додатку № 1, де вказано й договір від 11.02.2015 р. № 004-03519-110215, укладений між позивачем і Банком.

16.09.2015 р. наказом Тимчасової адміністрації № 813 було вирішено застосувати наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), виявлених перевіркою, зокрема й вищевказаного договору позивача.

23.09.2015 р. листом Тимчасової адміністрації ПАТ "Дельта Банк" в особі представника Сичевської Ю.К. № 8821/274 позивача було повідомлено про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 11.02.2015 р. № 004-03519-110215 на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

02.10.2015 р. Правлінням НБУ було прийнято постанову № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк".

На підставі вказаної постанови НБУ виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатору банку".

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо визнання нікчемним договору від 11.02.2015 р. № 004-03519-110215 та щодо не включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивача було включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та до відповідного загального реєстру, а тому її права не порушені і спір відсутній.

Задовольняючи частково вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився апеляційний суд, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження факту нікчемності укладеного позивачем із банком правочину. Наголошено на тому, що чинне законодавство не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме, що вкладом повинні бути кошти, внесені безпосередньо власником. Крім того зазначено, що додатковою угодою №1 до договору банківського вкладу передбачено можливість зарахування коштів на депозитний рахунок саме з рахунку іншої фізичної особи.

Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).

Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;

вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення), передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

Суд зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Отже, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації.


................
Перейти до повного тексту