ПОСТАНОВА
Іменем України
30 травня 2019 року
Київ
справа №826/21122/15
адміністративне провадження №К/9901/18772/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.03.2016 у складі судді Погрібніченка І.М. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2017 у складі колегії суддів: Губської Л.В., Ісаєнко Ю.А., Парінова А.Б. у справі №826/21122/15 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта банк" Кадиров Владислава Володимировича третя особа про визнання протиправними та скасування рішення в частині, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова В.В. (надалі по тексту - Уповноважена особа) про нікчемність Договору банківського вкладу (депозиту) № 005-29604-170115 від 17.01.2015, укладеного між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", та застосування наслідків недійсності правочину, яке оформлене наказом № 813 від 16.09.2015;
- зобов`язати Уповноважену особу подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за Договорами банківських рахунків № 006-29076-231214 та № 007-29076-231214 від 23.12.2014 у розмірі 199 975,95 грн. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року, визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи, оформлене наказом № 813 від 16 вересня 2015 року в частині визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" від 17 січня 2015 року № 005-29604-170115, та застосування наслідків недійсності (нікчемності) правочину.
Зобов`язано Уповноважену особу подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за Договорами банківських рахунків № 006-29076-231214 та № 007-29076-231214 від 23 грудня 2014 року у розмірі 199 975 (сто дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять) грн. 95 коп. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Уповноважена особа подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог касаційної скарги заявником зазначено, що укладений позивачем із банком правочин є нікчемним у відповідності до положень пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Переваги від укладення договору банківського вкладу полягають в можливості отримання за рахунок позивача суми відшкодування більшої, ніж передбачено законом, а також отриманні платником - ініціатором перерахунку коштів, як кредитором, грошових коштів позачергово та раніше за інших кредиторів банку. Зазначено, що операції із перерахування коштів з поточних рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки були здійснені в період дії постанови НБУ від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних". Також наголошено на тому, що укладення позивачем із банком договору банківського вкладу було здійснено всупереч приписам Правил банківського обслуговування фізичних осіб, затверджених рішенням Ради директорів АТ "Дельта Банк" згідно протоколу № 14 від 20 березня 2013 року.
Відзиву на касаційну скаргу позивач до суду не подано.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
У ході розгляду справи судами встановлено, що 23 грудня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (далі - Банк) та позивачем (Клієнт) були укладені договори на відкриття та обслуговування поточних рахунків, операції за якими можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів № 006-29076-231214 та № 007-29076-231214.
17 січня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (далі - Банк) та позивачем (Вкладник) був укладений договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США № 005-29604-170115.
Згідно з додатковою угодою №1 від 17.01.2015 до договору банківського вкладу сторони домовились викласти пункт 1.8 договору у наступній редакції: " 1.8. Зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого у банку, або шляхом перерахування з відкритого у банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку у день укладання сторонами цього договору. Виключно для цілей цього договору сторони домовились, що умови пункту 5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі до цього договору, не застосовуються…".
17 січня 2015 року ОСОБА_2 (Платник) на вкладний (депозитний) рахунок позивача (Бенефіціар) № НОМЕР_2 було внесено 10 000 доларів США 00 центів, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності № 44484997 від 17.01.2015.
В лютому 2015 року договір банківського вкладу (депозиту) за заявою позивача було розірвано та кошти переведено на особистий рахунок позивача.
30.10.2014 Національним банком України було прийнято Постанову № 692/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії проблемних". Відповідно до зазначеної Постанови було прийнято рішення про віднесення АТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних на строк 180 днів та запроваджено обмеження в його діяльності, зокрема, Банку було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до набрання чинності Постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
Постановою Правління Національного банку України №150 від 02.03.2015 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №51 від 02.03.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк".
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова В.В.
27 лютого 2015 року відповідно до заявки на видачу готівки № 46555133 позивачем були частково зняті грошові кошти в розмірі ліміту на зняття, який існував на той час в відділенні банку, а саме, у розмірі 499 доларів США 00 центів.
Згідно довідки, наданої банком від 18.03.2015, залишок на рахунку позивача з урахуванням виплачених дивідендів складає 9516 доларів США 46 центів.
25.06.2015 позивачем Уповноваженій особі ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" Кадирову В.В. було подано заяву, в якій позивач просив включити його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів та виплатити грошові кошти в межах гарантованої суми за договорами банківських рахунків № 006-29076-231214 та № 007-29076-231214 від 23.12.2014.
У відповідь на вказану заяву відповідач у своєму листі вих. № 05-3022242 від 26.06.2015 повідомив про те, що за рахунками, відкритими на ім`я позивача, операції щодо виплати тимчасово обмежені на час тимчасової адміністрації та здійснюється перевірка операцій за рахунками відкритими в банку на ім`я позивача.
На гарячій лінії ПАТ "Дельта Банк" позивачу було повідомлено, що його рахунок заблоковано.
За результатами перевірки правочинів за вкладними операціями в ПАТ "Дельта Банк" Уповноваженою особою Кадировим В.В. прийнято наказ №813 від 16.09.2015 "Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями", відповідно до якого застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, викладених у пункті 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", серед яких і договір банківського вкладу, укладений між позивачем та ПАТ "Дельта Банк".
В подальшому, на адресу позивача надійшло повідомлення №05-3180605 від 17.12.2015 про нікчемність правочину, згідно з яким ПАТ "Дельта Банк" повідомило позивача про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) 005-29604-170115 від 17.01.2015.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України № 664 від 02.10.2015 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.10.2015 №181, "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк", призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Дельта Банк", визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову В.В. на два роки з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно.
02 жовтня 2015 року було складено повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду, до якого інформацію по позивачу включено не було.
Оскільки позивача не було включено до Повного переліку вкладників та до Загального реєстру, він звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачами не доведено правомірність та обґрунтованість підстав для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення), передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
Суд зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
Отже, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації.