ПОСТАНОВА
Іменем України
30 травня 2019 року
Київ
справа №808/942/16
адміністративне провадження №К/9901/44610/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.05.2017 у складі судді Батрак І.В. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2017 у складі колегії суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В., Мельника В.В. у справі №808/942/16 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В.В. (надалі по тексту - відповідач, Уповноважена особа) про визнання нікчемним договору банківського вкладу від 17.02.2015 № 000-07977-170215, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та позивачем;
- зобов`язати відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, як вкладника ПАТ "Дельта Банк", якому необхідно здійснити відшкодування коштів за вкладом на підставі договору банківського вкладу від 17.02.2015 № 000-07977-170215, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та позивачем.
Постановою Запоріжського окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року, визнано протиправним рішення Уповноваженої особи (наказ №813 від 16.09.2015 за операцією від 17.02.2015 ID 741266068) про визнання нікчемним договору банківського вкладу від 17.02.2015 № 000-07977-170215, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та позивачем.
Зобов`язано Уповноважену особу подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, як вкладника ПАТ "Дельта Банк", якому необхідно здійснити відшкодування коштів за вкладом на підставі договору банківського вкладу від 17.02.2015 № 000-07977-170215, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та позивачем.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Уповноважена особа подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог касаційної скарги заявником зазначено, що укладений позивачем із банком правочин є нікчемним у відповідності до положень пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Переваги від укладення договору банківського вкладу полягають в можливості отримання за рахунок позивача суми відшкодування більшої, ніж передбачено законом, а також отриманні платником - ініціатором перерахунку коштів, як кредитором, грошових коштів позачергово та раніше за інших кредиторів банку. Зазначено, що операції із перерахування коштів з поточних рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки були здійснені в період дії постанови НБУ від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних". Також наголошено на тому, що укладення позивачем із банком договору банківського вкладу було здійснено всупереч приписам Правил банківського обслуговування фізичних осіб, затверджених рішенням Ради директорів АТ "Дельта Банк" згідно протоколу № 14 від 20 березня 2013 року.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення без змін.
Фондом гарантування вкладів фізичних осіб також подано відзив, в якому просить касаційну скаргу Уповноваженої особи задовольнити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
У ході розгляду справи судами встановлено, що 17 лютого 2015 року ОСОБА_1 (" Вкладник ") уклала з Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (далі - АТ "Дельта Банк", Банк) договір №002-07977-170215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" у доларах США, відповідно до п. 1.2 якого сума вкладу складає 2 282,00 доларів США. Згідно із п. 1.3, 1.4 Вклад залучається на строк із моменту зарахування Вкладу на рахунок, вказаний в п. 1.6 цього Договору, та по 19 березня 2015 року включно. Процентна ставка на суму Вкладу становить 5,5 процентів річних.
Крім того, між сторонами за договором укладено Додаткову угоду №1 від 17.02.2015, згідно якої сторони домовились викласти п.1.8 статті Договору в наступній редакції: " 1.8 Зарахування Вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладання Сторонами цього Договору. Виключно для цілей цього Договору Сторони домовились, що умови п. 5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі до цього Договору, не застосовуються".
На виконання даного договору банківського вкладу позивачем 17 лютого 2015 року було внесено на вкладний рахунок суму грошових коштів у розмірі 2 282,00 доларів США, із призначенням платежу "Переказ коштів від ОСОБА_2 ", що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності №45997945, виданої Запорізьким відділенням №5 АТ "Дельта Банк".
02 березня 2015 року постановою Правління Національного банку України №150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" АТ "Дельта Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.
Виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення від 02 березня 2015 року №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" та з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В.
Рішеннями Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №71 від 08 квітня 2015 року та №147 від 03 серпня 2015 року строк здійснення тимчасової адміністрації було запроваджено на шість місяців по 02 жовтня 2015 року включно.
06.08.2015 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання інформації щодо строку виплати за депозитом, на який листом від 07.08.2015 №05-3058815 надано відповідь, що за рахунками позивача операції щодо виплат тимчасово обмежені на час тимчасової адміністрації.
Згідно із протоколом від 15.09.2015 засідання комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк", призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" №408 від 29.05.2015, комісія вирішила затвердити результати перевірки, якою виявлено правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно п.7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", перелік яких наведено в додатку №1 до протоколу, в якому зазначений і договір №002-07977-170215, укладений з позивачем (№3238 переліку). Також запропоновано Уповноваженій особі видати відповідний наказ щодо виявлення договорів банківського вкладу (депозиту), за якими кошти на вкладні рахунки були перераховані іншими фізичними особами, та які є нікчемними згідно п.7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та щодо застосування наслідків такої нікчемності.
Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. від 16.09.2015 №813 застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених п.7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та перелік яких наведено в додатку №1 до цього наказу, зокрема, договір №002-07977-170215, укладений з ОСОБА_1 (№3238 переліку).
На адресу позивача представником АТ "Дельта Банк" направлено повідомлення №8821/3071 від 23.09.2015 про нікчемність правочину, а саме договору №002-07977-170215 від 17.02.2015 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" у доларах США, укладеного між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1, відповідно до п.7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
02 жовтня 2015 року постановою Правління Національного банку України №664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "Дельта Банк" вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати АТ "Дельта Банк".
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.10.2015 №181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку" розпочато процедуру ліквідації АТ "Дельта Банк" з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно. Призначено Уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Дельта Банк", визначені Законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-51, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків - Кадирову В.В. на два роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.
Також судами встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово зверталась до відповідача із заявами щодо включення її до переліку вкладників АТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування гарантованої суми за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, проте позивачу повідомлено, що договір №002-07977-170215 від 17.02.2015 є нікчемним відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Вважаючи протиправним рішення відповідача про визнання нікчемним договору банківського вкладу, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився апеляційний суд, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження факту нікчемності укладеного позивачем із банком правочину. Наголошено на тому, що чинне законодавство не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме, що вкладом повинні бути кошти, внесені безпосередньо власником. Крім того зазначено, що додатковими угодами №1 до договорів банківського вкладу передбачено можливість зарахування коштів на депозитний рахунок саме з рахунку іншої фізичної особи.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення), передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
Суд зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
Отже, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.