ПОСТАНОВА
Іменем України
28 травня 2019 року
Київ
справа №826/5188/13-а
адміністративне провадження №К/9901/4060/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 (головуючий суддя - Федотов І.В., судді: Ісаєнко Ю.А., Епель О.В.)
у справі № 826/5188/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кейтерінг Столиця Сервіс" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кейтерінг Столиця Сервіс" (далі - ТОВ "Кейтерінг Столиця Сервіс") звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ в Оболонському районі м. Києва) від 01.04.2013 №002012230 та №0002002230.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києві від 28.10.2013 в позові відмовлено.
При прийнятті цієї постанови суд першої інстанції підтримав правову позицію податкового органу зі спору про фіктивний характер здійснених позивачем господарських операцій.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено з тих мотивів, що позивач документально підтвердив право на податкову вигоду за реальними господарськими операціями з придбання послуг у ТОВ "СКМ-Альфа-Груп", а доводи контролюючого органу про нереальність правочинів є лише припущеннями та не підкріплені належними доказами, у зв`язку з чим прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень є неправомірним.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, ДПІ в Оболонському районі м. Києва оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києві від 28.10.2013.
В обґрунтування своїх вимог ДПІ в Оболонському районі м. Києва посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 139, 198 Податкового кодексу України.
Так, відповідач зазначає, що враховуючи податкову інформацію щодо постачальника ТОВ "СКМ-Альфа-Груп", а також вимоги законодавчих норм, первинні документи надані позивачем за наслідками господарських операцій із зазначеним контрагентом складені з порушенням, у зв`язку з чим не підтверджено факт здійснення таких господарських операцій та відсутні підстави для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та валових витрат вартості придбаних послуг.
Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ДПІ в Оболонському районі м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Кейтерінг Столиця Сервіс" щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ "СКМ-Альфа-Груп", їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.10.2011 по 31.12.2011.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 13.03.2013 №253/22-3/37290224 в якому відображено висновок про порушення позивачем вимог: 1) пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, статей 626, 629, 655, 662, 656, 658, 664, статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, статті 228, частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 168580,00 грн.; 2) пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за перевіряємий період на загальну суму 193873,00 грн. з огляду на непідтвердження реального характеру здійснених операцій.
Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач посилався на акт ДПІ у Солом`янському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "СКМ-Альфа-Груп" з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість №684/22-317/37816906 від 07.08.2012, в якому відображено висновок про те, що підписи від імені ОСОБА_1 (директор ТОВ "СКМ-Альфа-Груп") в податкових деклараціях з податку на додану вартість та в розшифровках податкових зобов`язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів за перевіряємий період виконані другою особою, а тому відповідач прийшов до висновку, що має місце проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.
На підставі названого акту перевірки ДПІ в Оболонському районі м. Києва 01.04.2013 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: №0002002230, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 193873,00 грн., з яких 193873,00 грн. - за основним платежем, №0002012230, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 210725,00 грн., з яких 168580,00 грн. - за основним платежем, 42145,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Так, пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.