Постанова
іменем України
29 травня 2019 року
м. Київ
справа № 699/604/17
провадження № 51-9484км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі:
головуючого Яковлєвої С. В.,
суддів Мазура М. В., Матієк Т. В.,
за участю:
секретаря судового
засідання Матвєєвої Н. В.,
прокурора Пантєлєєвої А. С.,
захисника Гречухи В. І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника Гречухи В. І. на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 23 липня 2018 року та прокурора на вирок Придніпровського районного суду м. Черкас від 11 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 23 липня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017250190000311, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше судимого за вироком Городищенського районного суду Черкаської області від 4 грудня 2014 року за ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 185, ст. 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені
судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вищевказаним вироком ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років. На підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 16 травня по 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Питання щодо речових доказів та судових витрат вирішено судом відповідно до вимог закону.
Згідно з вироком ОСОБА_1 15 травня 2017 року приблизно о 23:30, у стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи в домоволодінні АДРЕСА_2 у ході конфлікту на ґрунті тривалих неприязних стосунків зі своєю матір`ю ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що остання вела аморальний спосіб життя, завдав їй численних (більше десяти) ударів кулаками та ногами по голові та інших частинах тіла, чим заподіяв їй легких тілесних ушкоджень та середньої тяжкості, а також тяжких тілесних ушкоджень, від яких потерпіла померла.
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційні скарги захисника Гречухи В. І . та прокурора, а вирок суду - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Гречуха В. І., посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. Вважає, що апеляційний суд усупереч вимогам ст. 419 КПК не зазначив підстав, на яких скаргу визнав необґрунтованою, а також неправильно зарахував засудженому у строк покарання строк його попереднього ув`язнення.
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість, просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає, що місцевий суд вибірково оцінив докази, при цьому не надав оцінки доказам обвинувачення, якими встановлено наявність умислу у засудженого на умисне вбивство, послався на показання останнього та безпідставно перекваліфікував його дії на менш тяжкий злочин, що призвело до призначення надто м`якого покарання. Зазначає, що суд належним чином не обґрунтував та не мотивував свого рішення, не спростував доводів прокурора про наявність у засудженого умислу на заподіяння тілесних ушкоджень та про свідоме припускання можливості настання смерті потерпілої, а також неправильно зарахував засудженому у строк покарання строку його попереднього ув`язнення. Апеляційний суд усупереч ч. 3 ст. 404 КПК відхилив клопотання сторони обвинувачення та не перевірив доводів, викладених в апеляційній скарзі прокурора, тому ухвала суду не відповідає вимогам статтей 370, 419 КПК.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримав свою касаційну скаргу, просив її задовольнити та частково підтримав касаційну скаргу прокурора. Прокурор підтримав касаційну скаргу, подану прокурором, просив її задовольнити та заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При розгляді касаційних скарг суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Під час перевірки матеріалів кримінального провадження встановлено, що висновки суду про доведеність винуватості засудженого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, суд належним чином умотивував дослідженими під час судового розгляду доказами, які було оцінено відповідно до закону в їх сукупності і правильно визнано судом достатніми та взаємопов`язаними для ухвалення обвинувального вироку щодо ОСОБА_1 . Вирок відповідає вимогам статей 370, 373, 374 КПК, є законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Доводи в касаційній скарзі прокурора про неправильну кваліфікацію дій засудженого за ст. 121 замість ст. 115 КК, на думку Суду, є безпідставними з огляду на нижченаведене.
Так, для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, слід ретельно дослідити докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю.
Як видно з матеріалів кримінального провадження, висновок суду щодо відсутності у засудженого умислу на умисне вбивство потерпілої ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності й достатності.
Зокрема, суд установив, що ОСОБА_1 у ході конфлікту на ґрунті тривалих неприязних стосунків зі своєю матір`ю завдав їй численних ударів руками і ногами по голові та по інших частинах тіла. На підставі показань свідка ОСОБА_4 встановлено, що засуджений після завдання ушкоджень ОСОБА_2 спочатку відливав її водою, а потім вони продовжували спілкуватися, при цьому ОСОБА_1 вже перебував на лежанці, де і заснув. А згідно з висновком експерта смерть ОСОБА_2 настала не одразу - а між отриманням ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми та настанням смерті минув час від 20 хвилин до 1-2 годин.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що засуджений добровільно припинив завдавати ударів, більша частина з яких призвела до легких тілесних ушкоджень та ушкоджень середньої тяжкості. Таким чином, він хоча і діяв умисно, однак не бажав настання смерті потерпілої, а тому в його діях присутні ознаки необережного заподіяння смерті.
Крім того, будучи допитаним у суді першої інстанції, ОСОБА_1 пояснив, що вбивати потерпілу він не хотів, але не заперечував, що її смерть настала від завданих ним тілесних ушкоджень. Зазначив, що після вживання спиртного між ним і матір`ю виникла сварка з приводу виховання молодшого брата, під час якої потерпіла вдарила його, через що він розлютився та завдав їй декількох ударів у відповідь. Коли побачив, що мати впала на підлогу та лежить без свідомості, припинив свої дії та привів матір до тями, обливши її водою. Вони продовжували спокійно спілкуватися деякий час, потім він ліг спати.
Свідок ОСОБА_6 у суді пояснив, що потерпіла вела аморальний спосіб життя, зловживала спиртними напоями, ніде не працювала та не займалася дітьми. Аналогічні показання дала суду свідок ОСОБА_7 та додала, що 15 травня 2017 року було вирішено питання про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо молодшого сина. ОСОБА_7 негативно характеризувала потерпілу, зазначила, що остання примушувала красти свого середнього сина, та повідомила суду про випадок, коли ОСОБА_2 ударила засудженого сокирою по голові, що також підтвердила свідок ОСОБА_4 Також остання пояснила, що ініціатором сварки була потерпіла, вона вдарила засудженого ногою. Свідок вийшла у двір, а коли повернулася, побачила, що ОСОБА_2 лежить на підлозі, засуджений її посадив, у неї були заплющені очі. ОСОБА_1 облив потерпілу водою, вона сказала, що дуже боліла голова, на обличчі у неї була кров. Засуджений лежав на лежанці й вони продовжували сваритися, а потім затихли. На її думку, засуджений не хотів вбивати матір.