Постанова
Іменем України
15 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 826/4766/17
Провадження № 11-1290 апп 18
Велика Палата Верховного Суду у складі
судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула справу за позовом ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (далі також - відповідач) про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою позивача на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року, постановлену колегією суддів у складі Костюк Л. О., Бужак Н. П. і Твердохліб В. А.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ;
відповідач: Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація;
особа, яка подала апеляційну скаргу:Служба безпеки України (далі - СБУ).
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2017 року позивач звернувся з позовом, в якому просив:
1.1. Визнати незаконною відмову відповідача щодо видачі позивачеві ордера на квартиру АДРЕСА_1 (далі - квартира).
1.2. Зобов`язати відповідача видати позивачеві та його родині оформлений ордер на квартиру.
2. Мотивував позов так:
2.1. Позивач з родиною проживав в однокімнатній службовій квартирі АДРЕСА_2, що була виділена позивачеві зі службового фонду СБУ.
2.2. 5 листопада 2013 року житлово-побутова комісія Центрального управління СБУ (далі - Комісія) прийняла рішення, оформлене протоколом № 24, про надання позивачу на родину з чотирьох осіб квартири для постійного проживання з метою поліпшення житлових умов квартиру та зняття позивача з квартирного обліку.
2.3. 20 грудня 2013 року голова відповідача видав розпорядження № 795 "Про затвердження спільного рішення керівництва та Комісії про надання жилих приміщень" (далі - розпорядження № 795), яким затвердив вказане рішення Комісії.
2.4. Після одержання квартири позивач звільнив раніше надану службову квартиру та передав її СБУ.
2.5. Протягом лютого-березня 2014 року позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням видати йому ордер № 05742 серії Б на жиле приміщення (далі - ордер), що однак не дало позитивного результату.
2.6. 10 квітня 2014 року Департамент господарського забезпечення СБУ листом з вих. № 19/10-1263 повідомив про "призупинення" видачі ордера через виявлення фактів, які потребують додаткової перевірки.
2.7. У травні-червні 2014 року комісія Центрального управління СБУ проводила щодо позивача службове розслідування, результати якого були направлені до прокуратури.
2.8. 14 липня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості щодо наявності у діях позивача складу кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 190 та частиною четвертою статті 358 Кримінального кодексу (далі - КК) України.
2.9. 15 січня 2015 року прокурор прийняв постанову про закриття кримінального провадження щодо позивача за частиною першою статті 190 КК України через відсутність у його діях складу кримінального правопорушення.
2.10. 27 січня 2016 року Голосіївський районний суд м. Києва постановив ухвалу, якою закрив кримінальне провадження за обвинуваченням позивача за частиною четвертою статті 358 КК України за закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
2.11. Позивач не отримав ордер на квартиру, проте був знятий з квартирного обліку.
2.12. 9 лютого 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повідомити про наявність обставин, що перешкоджають видачі ордера.
2.13. 3 березня 2017 року у відповідь на звернення відповідач надіслав лист з вих. № 109.109/М-217, згідно з яким ордер не був виданий позивачеві через лист Департаменту господарського забезпечення СБУ від 1 березня 2017 року (вих. № 19/10-732).
2.14. Рішення Комісії від 5 листопада 2013 року, оформлене протоколом № 24, і розпорядження № 795 не скасовані, а тому відмова відповідача видати ордер є неправомірною та порушує право позивача на житло.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. 3 травня 2017 року Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив постанову, якою позовні вимоги задовольнив:
3.1. Визнав незаконною відмову відповідача щодо видачі (вручення) позивачеві ордера на квартиру.
3.2. Зобов`язав відповідача видати (вручити) позивачеві та його родині оформлений ордер на квартиру.
4. Мотивував рішення так:
4.1. Рішення, які були підставою для надання позивачеві квартири та видачі ордера, прийняті в межах компетенції суб`єктів владних повноважень та у встановленому законодавством порядку.
4.2. Рішення про надання житлового приміщення не можуть бути переглянуті після видачі на їх підставі ордера на жиле приміщення, а ордер на ім`я позивача був виданий.
4.3. Законодавство не передбачає можливості "призупинення" видачі ордера. Тому зазначені відповідачем обставини щодо продовження службової перевірки та запланованого на майбутнє розгляду питання про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження № 795 не є підставами для відмови у врученні позивачу ордера.
4.4. У сторін відсутній спір про право позивача, оскільки останній реалізував право на поліпшення житлових умов, внаслідок чого його зняли з квартирного обліку. Спір виник через протиправну відмову відповідача вручити позивачеві виданий на його ім`я ордер, що є перешкодою у реєстрації місця проживання, оформлення особового рахунку тощо. А тому справу має розглядати адміністративний суд.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 13 липня 2017 року Київський апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу, якою закрив провадження у справі. Вважав, що справу слід розглядати за правилами цивільного судочинства.
6. Мотивував ухвалу так:
6.1. Позовні вимоги спрямовані на захист порушеного права на житло, а спірні правовідносини регулюються цивільним законодавством.
6.2. Предметом адміністративного позову може бути визнання неправомірними лише тих рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які безпосередньо впливають на права й обов`язки позивача у сфері публічно-правових відносин. Натомість, позов у цій справі спрямований на захист прав у сфері цивільно-правових відносин, що виключає можливість його розгляду та вирішення адміністративним судом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. У серпні 2017 року позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою. Просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 травня 2017 року.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
8. 30 жовтня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
9. Мотивував ухвалу тим, що позивач оскаржує ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року через порушення правил предметної юрисдикції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
10. Позивач стверджує, що він реалізував право на поліпшення житлових умов, внаслідок чого його зняли з квартирного обліку.
11. Предметом перевірки адміністративним судом у цій справі не є законність отримання позивачем відповідного житла. Спір виник через протиправну відмову відповідача вручити позивачеві ордер, що створює перешкоди, зокрема, у реєстрації місця проживання й укладенні договорів про надання комунальних послуг. Тому апеляційний суд мав перевірити дії відповідача на предмет додержання вимог, передбачених частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України у редакції, чинній на час звернення з позовом до суду.
12. Позивач не заявив вимог про визнання за ним права на житло та не скаржився на порушення житлових прав своєї сім`ї. А тому справу слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.
(2) Позиції інших учасників справи
13. 21 вересня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшли заперечення СБУ на касаційну скаргу, мотивовані так:
13.1. Позовні вимоги спрямовані на поновлення порушеного, на думку позивача, права на поліпшення житлових умов. А тому спір має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
13.2. За результатами службового розслідування, призначеного наказом Центрального управління СБУ від 23 травня 2014 року № 274, встановлено, що з метою отримання квартири позивач подав до Комісії підроблені документи.
13.3. 4 квітня 2017 року Комісія прийняла рішення, оформлене протоколом № 5, яким скасувала своє рішення від 5 листопада 2013 року, оформлене протоколом № 24, на підставі частини п`ятої пункту 26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470 (далі - Правила № 470).
13.4. СБУ неодноразово зверталося до відповідача з листами від 10 квітня 2017 року (вих. № 19/10-1263), від 12 квітня 2017 року (вих. № 19/10-1386), від 11 березня 2017 року (вих. № 19/10-732) щодо скасування пункту 1.1 розпорядження № 795 у частині, що стосується надання житлової площі позивачу.
13.5. Листом від 28 квітня 2017 року (вих. № 109/03/28-3300) відповідач повідомив про неможливість скасування пункту 1.1 розпорядження № 795, через розгляд Окружним адміністративним судом міста Києва справи № 826/4766/17.
13.6. Помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що рішення про надання позивачеві жилого приміщення не може бути скасоване або переглянуте самим відповідачем, оскільки це рішення не вичерпало свою дію та не призвело до виникнення правовідносин, пов`язаних з реалізацією позивачем його прав.
13.7. Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014110350000111 встановлено, що подана позивачем довідка Ірпінського комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Ірпінь" від 13 грудня 2012 року № 2166, що була підставою для прийняття рішення Комісії від 5 листопада 2013 року, є підробленою.
13.8. 11 вересня 2017 року СБУ звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про скасування пункту 1.1 розпорядження № 795.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
(1) Оцінка аргументів учасників справи та висновків суду апеляційної інстанції
14. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у редакції, чинній на час звернення позивача до суду, до адміністративних судів могли бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
15. Пункт 1 частини першої статті 3 КАС України у вказаній редакції визначав справою адміністративної юрисдикції публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.