Постанова
Іменем України
30 травня 2019 року
м. Київ
справа № 369/1727/17
провадження № 61-5490св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Золота середина", народний депутат України ОСОБА_4,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 вересня 2017 року у складі судді Усатова Д. Д. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 28 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Іванової І. В., Сліпченка О. І., Гуля В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золота середина" (далі - ТОВ "Золота середина"), народного депутата України ОСОБА_4 . про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на інформаційному порталі ІНФОРМАЦІЯ_3 була опублікована інформація під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_2", в якій зазначено, що ОСОБА_4 звернулася з депутатським запитом до Міністра внутрішніх справ України, в якому звинуватила його у схилянні дітей до сексуальних стосунків перед та після концертних виступів музичного проекту "ІНФОРМАЦІЯ_4" і просила позбавити батьківських прав. Вважає, що вказана інформація є неправдивою, а дії народного депутата та інтернет порталу паплюжать його честь і гідність, оскільки однією з учасниць дитячого гурту є його донька ОСОБА_5, публікацію бачать і читають всі громадяни України та громадяни інших країн, а також його клієнти по роботі. У зв`язку з цим він вимушений відповідати на безліч питань про обставини, які описуються в зазначеній публікації, що є для нього принизливим, потребує вжиття додаткових зусиль для організації свого життя та завдає моральних страждань. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив: визнати поширену інформацію такою, що не відповідає дійсності, принижує його честь, гідність і ділову репутацію, та спростувати її у такий же спосіб; зобов`язати ТОВ "Золота Середина" та народного депутата України ОСОБА_4 публічно вибачитися перед ним за розповсюдження неправдивих відомостей; стягнути солідарно з відповідачів на свою користь 217 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 вересня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що народний депутат України ОСОБА_4 просила Міністра внутрішніх справ України провести ретельну перевірку фактів, викладених у її зверненні, та за необхідності вжити відповідних заходів. Таким чином, ОСОБА_4 діяла в межах наданих їй чинним законодавством повноважень, тобто вона виконувала обов`язок народного депутата, який був спрямований на негайне припинення порушення прав, свобод і інтересів людини та громадянина. Оскільки первинна публікація відомостей, які позивач просить спростувати, була оприлюднена ОСОБА_7, то до ТОВ "Золота середина" не можуть бути пред`явлені вимоги щодо визнання її недостовірною.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 28 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 вересня 2017 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
У січні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 28 листопада 2017 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що висновки судів попередніх інстанцій про непоширення відповідачами недостовірної інформації не відповідають обставинам справи. Крім цього, розповсюджені відомості не є оціночними судженнями, оскільки їх можна перевірити на предмет відповідності та спростувати. Народний депутат України не просила, а вимагала провести перевірку фактів, зазначених у її зверненні, та позбавити безвідповідальних батьків батьківських прав.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 08 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Києво-Святошинського районного суду Київської області.
18 травня 2018 року справа № 369/1727/17 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті Інтернет-видання "ІНФОРМАЦІЯ_5" була оприлюднена стаття під назвою: "ІНФОРМАЦІЯ_2".
В тексті опублікованої статті зазначено про те, що народний депутат України ОСОБА_4 звернулася з депутатським запитом до Міністра внутрішніх справ України, в якому вимагала "приділити увагу та захистити неповнолітніх дівчат, що беруть участь у розпусному музичному проекті "ІНФОРМАЦІЯ_4", а саме: ОСОБА_5, ОСОБА_12 ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 . Даний проект є очевидною пропагандою педофілії та несе еротичний підтекст. Окрім цього, за її інформацією, неповнолітніх, що завербовано до проекту, неодноразово схиляли до сексуальних стосунків перед та після концертів на території Російської Федерації. Замість перебування на уроках діти перебувають в аморальному середовищі російського шоу-бізнесу". Народний депутат вимагала: здійснити перевірку викладеної в запиті інформації; притягнути до кримінальної відповідальності організатора вокально-танцювального проекту "ІНФОРМАЦІЯ_6" ОСОБА_16 та закрити засновану ним музичну школу; позбавити батьківських прав безвідповідальних батьків, які залишили своїх дітей напризволяще.
Позивач є батьком учасниці групи "ІНФОРМАЦІЯ_4" ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Верховинського районного управління юстиції.
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 просив захистити його честь, гідність та ділову репутацію, посилаючись на те, що поширення недостовірної інформації здійснено шляхом надання депутатського запиту та опублікування інформації на сайті ІНФОРМАЦІЯ_3, метою якого було створення негативного ставлення з боку суспільства до нього та до музичного гурту "ІНФОРМАЦІЯ_4".
Згідно з частиною першою статті 28, частиною четвертою статті 32 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Статтею 297 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.