Постанова
Іменем України
30 травня 2019 року
м. Київ
справа № 641/5063/16-ц
провадження № 61-18499св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 03 лютого 2017 року у складі судді Григор`єва Б. П. та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 27 березня 2017 року у складі колегії суддів: Малінської С. М., Бровченка І. О., Швецової Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2, який уточнила у процесі розгляду справи, до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що 10 травня 2015 року в районі Комунального ринку по вулиці Ньютона, 132 в місті Харкові її неповнолітній дочці ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, були спричинені легкі тілесні ушкодження собакою бійцівською породи - тер`єр американський стафордширський (Стаффорд), яка подряпала та покусала дитину. Зазначена собака належить відповідачу і мала бути застрахована згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09 липня 2002 року № 944 "Про затвердження Порядку і правил проведення обов`язкового страхування відповідальності власників собак за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам". Постановою Комінтернівського районного суду міста Харкова від 30 червня 2015 року ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) (порушення правил тримання собак і котів) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 85 грн з конфіскацією собаки породи Стаффорд, кобеля, віком 2 роки, чорно-білого окрасу. Згідно з висновком судово-медичної експертизи від 26 травня 2015 року № 458-2015 в результаті нападу собаки її дочці були спричинені легкі тілесні ушкодження, що потягнули короткочасний розлад здоров`я. В результаті зазначеної події ОСОБА_2 була проведена щелепно-лицьова операція і з 10 до 15 травня 2015 року вона знаходилася на стаціонарному лікуванні в Комунальному закладі охорони здоров`я "Обласна дитяча клінічна лікарня № 1" (далі - КЗОЗ "ОДКЛ № 1"), а з 02 до 08 червня 2015 року - в Комунальному закладі охорони здоров`я "Харківська міська дитяча лікарня № 5" (далі - КЗОЗ "ХМДЛ № 5"). Після отриманих травм її дочка страждає неврозоастенічним синдромом, специфічним порушенням сну, синдромом лікворно-венозної дистензії, що є наслідком психотравми. Лікарями було рекомендовано ОСОБА_2 повторне лікування, реабілітація, нагляд у невролога, сторонній догляд. 22 червня 2015 року її дочці була надана консультація професором кафедри дерматовенерології доктором медичних наук ОСОБА_4, яка рекомендувала провести лазеротерапію або дерматохірургічні методики (дермабразія). Таке лікування є дороговартісним і згідно з прейскурантом клініки "Доктор Алекс" міста Харкова коштує від 3 400 грн. На лікування дочки нею особисто витрачено 18 920 грн, з яких: 2 000 грн - на щелепно-лицьову операцію, 3 000 грн - на лікування в КЗОЗ "ОДКЛ № 1", 3 500 грн - на лікування в КЗОЗ "ХМДЛ № 5", 200 грн - на консультацію невропатолога, 320 грн - на транспортування дитини до та з лікарень, 300 грн - на придбання ліків після стаціонарного лікування, 3 600 грн - на посилене харчування протягом року. Також її дочка зазнала моральних страждань, які полягають у тому, що вона злякалася нападу великої собаки, маса якої 60-80 кілограмів, отримала дуже болючі ушкодження обличчя, перенесла депресію, має поганий сон, постійний стрес щодо понівечення обличчя. Згідно з висновком психолога ситуація, яка сталася з її дочкою, є психотравмуючою. На собаці, яка напала на її дочку, не було намордника, власник не утримував собаку на повідку, до цього вже траплялися випадки нападу собаки відповідача на людей, однак він не вжив заходів, щоб запобігти нападу та не реагував на ситуацію. Такі дії відповідача пов`язані з непрямим умислом, тобто відповідач міг передбачити вірогідність виникнення та розвитку ситуації, а також міг прийняти правильне рішення і реалізувати його. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визнати дії відповідача як власника собаки, що вчинила напад на неповнолітню ОСОБА_2, такими, що пов`язані з непрямим умислом, стягнути з відповідача на свою користь на відшкодування матеріальної шкоди 18 920 грн та моральної шкоди - 26 100 грн.
Рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 03 лютого 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 спричинену матеріальну шкоду в розмірі 1 131 грн 85 коп. та моральну шкоду - в розмірі 26 100 грн, всього - 27 231 грн 85 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що відшкодуванню підлягають витрати на придбання медикаментів, які були призначені лікарем, а саме: лінкоміцин, метронізадол, фізіологічний розчин, десаметазон, глюкоза 5 %, вітамін "С", система, шприці, витрати на проведення магнітно-резонансної томографії. Не підлягають стягненню витрати на благодійність в розмірі 150 грн, оскільки цей внесок було зроблено позивачем за власним бажанням і він не був обов`язковим до сплати, а також витрати на придбання ліків, які не були призначені потерпілій. Інші позовні вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди також не підлягають задоволенню, оскільки не підтверджені документально. Вимога про стягнення 3 400 грн на лазотерапію не може бути задоволена, у зв`язку з тим, що витрати, які можуть бути понесені у майбутньому, стягненню не підлягають. Задовольняючи позов у частині відшкодування моральної шкоди, суд врахував вимоги розумності та справедливості.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 27 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, а рішенняКомінтернівського районного суду міста Харкова від 03 лютого 2017 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
У травні 2017 року ОСОБА_3 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 03 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 27 березня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що медичні заклади, в яких лікувалася неповнолітня ОСОБА_2, відносяться до комунальних закладів охорони здоров`я, в яких медична допомога надається безоплатно, тому стягнення з нього 1 131 грн 85 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди не відповідає вимогам Конституції України. Рішення судів попередніх інстанцій в частині відшкодування моральної шкоди не відповідають засадам розумності, виваженості та справедливості.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Комінтернівського районного суду міста Харкова.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
18 квітня 2018 року справу № 641/5063/16-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що 10 травня 2015 року приблизно о 08 год. 00 хв. ОСОБА_3 гуляв із своєю собакою в районі Комунального ринку по вулиці Ньютона, 132 в місті Харкові. Під час прогулянки собака спричинила тілесні ушкодження неповнолітній ОСОБА_2
Постановою Комінтернівського районного суду міста Харкова від 30 червня 2015 року ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною другою статті 154 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 85 грн з конфіскацією собаки породи Стаффорд, кобеля, віком 2 роки, чорно-коричневого окрасу.
Відповідно до частини першої статті 1187 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Частинами п`ятою-сьомою статті 9 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження" передбачено, що особа, яка супроводжує тварину, зобов`язана забезпечити, зокрема безпеку оточуючих людей і тварин. При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду. Дозволяється утримувати, зокрема домашніх тварин - у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив`язі або без неї.
Шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує (частина четверта статті 12 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження").
Судами встановлено, що на лікування неповнолітньої ОСОБА_2 позивачем було придбано у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Водолій" ліки, що підтверджується квитанціями від 10 травня 2015 року на суму 817 грн 35 коп., від 11 травня 2015 року - на суму 72 грн, від 12 травня 2015 року - на суму 59 грн 35 коп., від 12 травня 2015 року - на суму 181 грн 25 коп., від 13 травня 2015 року - на суму 44 грн 10 коп., від 13 травня 2015 року - на суму 71 грн 35 коп., від 14 травня 2015 року - на суму 35 грн 40 коп., від 14 травня 2015 року - на суму 61 грн 20 коп., від 15 травня 2015 року - на суму 309 грн, від 19 травня 2015 року - на суму 36 грн.
Також ОСОБА_2 було проведено магнітно-резонансну томографію, що підтверджується квитанцією Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр променевої діагностики" на суму 816 грн, позивачем сплачено благодійний внесок в розмірі 150 грн.
Згідно з листом КЗОЗ "ХМДЛ № 5" від 20 грудня 2016 року № 561 ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні в цьому закладі з 02 до 08 червня 2015 року. Вартість лікарських засобів, які були призначені та забезпечені лікарнею на курс лікування, складає 12 грн 26 коп.: седавіт таблетки № 20 - 6 таблеток (11 грн 38 коп.); цинарізин таблетки 25 мг № 50 - 6 таблеток (0 грн 88 коп.) Призначений препарат Гліцисед таблетки 100 мг № 50 придбано за власні кошти матері дитини ОСОБА_1