Постанова
Іменем України
30 травня 2019 року
м. Київ
справа № 759/9660/16-ц
провадження № 61-28302св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи :
позивач - Приватне акціонерне товариство Спільне підприємство "Партнер",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - ОСОБА_4,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 09 березня 2017 року у складі судді Войтенко Ю. В. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 06 липня 2017 рокуу складі колегії суддів: Семенюк Т. А., Саліхова В. В., Прокопчук Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У липні 2016 року Приватне акціонерне товариство Спільне підприємство "Партнер" (далі - ПрАТ СП "Партнер", Товариство) звернулося до суду з позовом, який уточнило у процесі розгляду справи, до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_4, про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 12 травня 2006 року між ним та ОСОБА_4 було укладено договір № 781 на зберігання та охорону транспортних засобів, за яким Товариство взяло на себе зобов`язання із зберігання і охорони транспортних засобів власника у гаражі НОМЕР_1, встановленого на земельній ділянці по вулиці Уборевича, 27-а в місті Києві, яка перебуває у користуванні ПрАТ СП "Партнер" на праві довгострокової оренди, а ОСОБА_4 - зобов`язалася вчасно вносити щомісячні внески за зберігання та охорону майна. На підставі договору дарування від 29 листопада 2014 року ОСОБА_4 передала безоплатно у власність (подарувала) ОСОБА_1 вищевказаний гаражний бокс. Відповідач як новий власник гаража користується послугами, які надає Товариство, однак їх не оплачує, у зв`язку з чим в нього утворилася заборгованість. Враховуючи викладене, ПрАТ СП "Партнер" просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь борг за надані послуги за період з 11 серпня 2015 року по 09 березня 2017 року в розмірі 8 850 грн, інфляційні втрати - 1 482,51 грн та три проценти річних - 192,38 грн.
ОСОБА_1 заперечив проти задоволення позову та пояснив, що з листопада 2014 року він є власником гаражного боксу НОМЕР_1, що знаходиться в напівпідземному гаражі по вулиці Уборевича, 27-а в місті Києві . Його колишня дружина - ОСОБА_4 повідомляла про існування договору на зберігання та охорону транспортних засобів № 781. Він дійсно користується вказаним боксом, однак не бажає укладати з Товариством новий договір, оскільки вважає розмір щомісячних платежів за надання послуг необґрунтованим.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 09 березня 2017 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ СП "Партнер" заборгованість в сумі 8 850 грн, інфляційні втрати - 1 442,55 грн та три проценти річних - 192,38 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків, на боржника покладено певний цивільно-правовий обов`язок з оплати внесків на утримання, експлуатацію та благоустрій автостоянок і гаражів, якому кореспондує право кредитора вимагати сплати грошей за надані послуги. Відповідач не виконуює належним чином взяті на себе зобов`язання, у зв`язку із чим в нього утворилася заборгованість перед Товариством, яка підлягає стягненню із застосуванням положень частини другої статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 06 липня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 відхилено. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 09 березня 2017 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
У серпні 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Святошинського районного суду міста Києва від 09 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 06 липня 2017 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність між сторонами договірних зобов`язань, оскільки ОСОБА_1 не укладав з Товариством будь-яких договорів. Позивачем не надано доказів на підтвердження прийняття на зберігання транспортного засобу чи гаражного боксу, який є приватною власністю відповідача. ОСОБА_1 не сплачував кошти на користь ПрАТ СП "Партнер", між ними відсутні договірні відносини. На час постановлення апеляційним судом оскаржуваної ухвали у ОСОБА_5 не було достатніх повноважень на здійснення представництва Товариства, а тому вона не мала права брати участь у розгляді справи. Калькуляція витрат не є належним доказом, оскільки відображає лише умови зміни розміру внесків.У ПрАТ СП "Партнер" відсутня ліцензія на здійснення діяльності та дозвіл на обслуговування гаражів, а також право користування земельною ділянкою, на якій розташований гараж відповідача.
У липні 2018 року ПрАТ СП "Партнер" подало заперечення на касаційну скаргу, в якому просило відмовити в її задоволенні, посилаючись на те, що обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанцій на підставі оцінки зібраних доказів, проведеної з дотриманням вимог процесуального закону. Відповідач не заперечував факту користування ним гаражним боксом, утримання та охорону якого здійснює Товариство. Якщо зберігання автотранспортних засобів здійснюється суб`єктом підприємницької діяльності, такий договір є публічним.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Святошинського районного суду міста Києва.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
22 травня 2018 року справу № 759/9660/16-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Судами встановлено, що згідно з розпорядженням Ленінградської районної державної адміністрації міста Києва від 29 липня 1996 року № 1041 "Про будівництво напівпідземних гаражів - автостоянок на 35, 36, 37 ділянках в 13 мікрорайоні житлового масиву "Біличі" на підставі інвестиційного підрядного договору від 20 травня 1997 року № 4, укладеного з Головним управлінням капітального будівництва Київської міської державної адміністрації, ПрАТ СП "Партнер" виконало будівельні роботи з будівництва напівпідземних гаражів в 13 мікрорайоні на житловому масиві "Біличі" по вулиці Уборевича, 27-а в місті Києві .
Розпорядженням Ленінградської районної державної адміністрації від 22 червня 1999 року № 846 "Про прийняття в експлуатацію об`єктів комунального призначення у Ленінградському районі міста Києва" затверджено акт державної приймальної комісії від 29 травня 1999 року про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом напівпідземних гаражів на 58 машиномісць на дільниці № 35 в 13 мікрорайоні на житловому масиві "Біличі" по вулиці Уборевича, 27-а в місті Києві . Вказане майно передано на баланс Товариства.
Рішенням Київської міської ради від 18 березня 2004 року № 125/1335 ПрАТ СП "Партнер" було надано в довгострокову оренду (строком на 25 років) земельну ділянку для експлуатації та обслуговування напівпідземного гаража на 58 автомобілів по вулиці Уборевича, 27-а в місті Києві .
12 травня 2006 року між ПрАТ СП "Партнер" та ОСОБА_4 було укладено договір № 781 на зберігання та охорону транспортних засобів, за яким Товариство взяло на себе зобов`язання із зберігання і охорони транспортних засобів власника у гаражі НОМЕР_1, встановленого на земельній ділянці по вулиці Уборевича, 27-а в місті Києві, яка перебуває у користуванні ПрАТ СП "Партнер" на праві довгострокової оренди, а ОСОБА_4 - зобов`язалася вчасно вносити щомісячні внески за зберігання та охорону майна.
Згідно з пунктом 6.1 вказаного договору у випадку продажу приватизованого гаража його власник ставить до відома адміністрацію підприємства, здає перепустку, розриває цей договір, а також - ставить до відома нового власника про умови та положення Статуту підприємства.
Таким чином, ПрАТ СП "Партнер" є користувачем земельної ділянки по вулиці Уборевича, 27-а в місті Києві, зобов`язаний нести витрати зі сплати обов`язкових платежів, передбачених чинним законодавством, а також є експлуатаційною організацією, яка надає послуги з охорони місць зберігання автомобілів.
Договором дарування гаражного боксу від 29 листопада 2014 року підтверджується, що ОСОБА_4 передала безоплатно у власність (подарувала) ОСОБА_1 гаражний бокс НОМЕР_1 у напівпідземному гаражі по вулиці Уборевича, 27-а в місті Києві . Право власності на вказане майно було зареєстровано за новим власником 29 листопада 2014 року.