Постанова
Іменем України
30 травня 2019 року
м. Київ
справа № 759/3880/17
провадження № 61-30806св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Театрально-видовищний заклад культури "Київський академічний театр драми і комедії на Лівому березі Дніпра",
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11 вересня 2017 року у складі судді Величко Т. О. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 29 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Вербової І. М., Шахової О. В., Поливач Л. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Театрально-видовищного закладу культури "Київський академічний театр драми і комедії на Лівому березі Дніпра" (далі - ТВЗК "Київський академічний театр драми і комедії на Лівому березі Дніпра") про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що з 03 вересня 1997 року він перебував у трудових відносинах з відповідачем. Наказом ТВЗК "Київський академічний театр драми і комедії на Лівому березі Дніпра" від 23 лютого 2017 року № 19-К/1 його було звільнено з посади провідного майстра сцени на підставі пункту 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Його звільнення було проведено у зв`язку набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури" від 28 січня 2016 року № 955-VІІІ (далі - Закон № 955-VІІІ), яким, зокрема внесено зміни до статті 20 Закону України "Про театри і театральну діяльність". Семантичність диспозиції правової норми статті 20 Закону України "Про театри і театральну справу", структура якої змінена Законом № 955-VІІІ, цілком логічна у зв`язку зі статтею 58 Конституції України, яка визначає формування трудових правовідносин на підставі трудового контракту на майбутнє, а не в минулий час. Тому впровадження контрактної форми трудових відносин між відповідачем і працівником, який вже перебував у трудових правовідносинах на час набуття чинності Законом № 955-VІІІ на підставі безстрокового трудового договору, законодавчо не передбачена. Вказане свідчить про нормативну невідповідність змісту Закону № 955-VІІІ, яким внесені зміни до Законів України, що регулюють суспільні відносини в галузі театральної справи, пункту 2 його Прикінцевих положень, в яких зазначено, що набрання чинності цим законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 КЗпП України. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив поновити його на роботі в ТВЗК "Київський академічний театр драми і комедії на Лівому березі Дніпра" на посаді провідного майстра сцени з 24 лютого 2017 року і стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 11 вересня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що звільнення позивача проведено у зв`язку набранням чинності Закону № 955-VІІІ, яким установлена контрактна форма трудових відносин. Відмова від підписання контракту є підставою для припинення укладеного з ОСОБА_1 безстрокового трудового договору згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 КЗпП України. Норма Закону № 955-VІІІ, якою запроваджено обов`язкове укладення строкового контракту з працівниками художнього та артистичного персоналу, які перебувають у трудових відносинах з державними та комунальними закладами культури, не визнавалася неконституційною, тому відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, у зв`язку з чим наказ від 10 жовтня 2016 року № 124/к про звільнення ОСОБА_1 відповідає вимогам чинного законодавства.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 29 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11 вересня 2017 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
У грудні 2018 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 29 листопада 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що впровадження контрактної форми трудових відносин між роботодавцем і працівником, який вже перебував у трудових відносинах на час набуття чинності Законом № 955-VІІІ, не передбачено. Зміст Закону № 955-VІІІ, яким внесено зміни до Законів України, що регулюють суспільні відносини в галузі театральної справи, не відповідає пункту 2 його Прикінцевих положень. Закон № 955-VІІІ не містить в собі окремих підстав для припинення безстрокового трудового договору з професійними творчими працівниками, які перебувають у трудових відносинах, і не є самостійною підставою для такого припинення. Відповідачем не дотримано вимоги статті 49-2 КЗпП України, згідно з якою про наступне вивільнення працівник персонально попереджається не пізніше як за два місяці. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій не врахували практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
У січні 2018 року ТВЗК "Київський академічний театр драми і комедії на Лівому березі Дніпра" подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, посилаючись на те, що ОСОБА_1 був повідомлений про припинення безстрокового договору за пунктом 9 частини першої статті 36 КЗпП України з підстави, передбаченої законом. Його звільнення було проведено з дотриманням норм чинного законодавства. Звільняючи позивача з посади провідного майстра сцени, відповідач діяв не з власної ініціативи, а у відповідності та на виконання норм Закону № 955-VІІІ, який зобов`язував припинити безстроковий трудовий договір з позивачем як професійним творчим працівником закладу культури. Позивач не скористався переважним правом, наданим йому як працівнику театру, оформити трудові відносини з відповідачем шляхом укладення контракту без проведення конкурсу.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Святошинського районного суду міста Києва.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
24 травня 2018 року справу № 759/3880/17 Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 працював у ТВЗК "Київський академічний театр драми і комедії на Лівому березі Дніпра" на посаді провідного майстра сцени на умовах безстрокового трудового договору.
У зв`язку з прийняттям Закону № 955-VІІІ наказом ТВЗК "Київський академічний театр драми і комедії на Лівому березі Дніпра" від 25 жовтня 2016 року № 27-ОД припинено 31 грудня 2016 року дію безстрокових трудових договорів з художнім та артистичним персоналом театру. Постановлено з 01 січня 2017 року укласти строкові контракти з працівниками художнього та артистичного персоналу, які надали письмову згоду на запропоновану зміну істотних умов праці.
Наказом ТВЗК "Київський академічний театр драми і комедії на Лівому березі Дніпра" від 14 лютого 2017 року № 07-ОД попереджено всіх працівників творчого та артистичного персоналу театру, які до 23 лютого 2017 року не укладуть контракт строком на три роки на виконання вимог статті 3 Прикінцевих положень Закону № 955-VІІІ, про їх звільнення на підставі пункту 9 частини першої статті 36 КЗпП України. Роз`яснено працівникам, які не укладуть контракт до вищезазначеної дати, що за положеннями Закону № 955-VІІІ з 24 лютого 2017 року (після їх звільнення) керівництво театру не матиме жодної правової можливості укладати контракти без проведення конкурсу на умовах цього Закону.
З акту від 16 лютого 2017 року, складеного заступником директора-художнього керівника, начальником служби організації та обслуговування глядача, начальником відділу маркетингу та інформаційних послуг, встановлено, що 16 лютого 2017 року о 13 год. 00 хв. провідного майстра сцени ОСОБА_1 було ознайомлено з текстом наказу від 14 лютого 2017 року № 07-ОД. Від підпису про ознайомлення ОСОБА_1 відмовився, але просив зробити йому копію, що й було виконано.
З акту від 23 лютого 2017 року, складеного директором-художнім керівником, заступником директора-художнього керівника, начальником кадрової дільниці, встановлено, що 23 лютого 2017 року о 14 год. 05 хв. провідному майстру сцени ОСОБА_1 було ще раз запропоновано підписати контракт або надати письмову відмову продовжувати роботу за контрактом (у разі відмови підписати контракт). Підписати контракт і надати письмову відмову провідний майстер сцени ОСОБА_1 відмовився.
Наказом ТВЗК "Київський академічний театр драми і комедії на Лівому березі Дніпра" від 23 лютого 2017 року № 08-ОД визнано наказ від 25 жовтня 2016 року № 27-ОД таким, що не підлягає виконанню.
Наказом ТВЗК "Київський академічний театр драми і комедії на Лівому березі Дніпра" від 23 лютого 2017 року № 19-К/1 ОСОБА_1 звільнено з посади провідного майстра сцени 23 лютого 2017 року на підставі пункту 9 частини першої статті 36 КЗпП України (підстави, передбачені іншими законами).
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 04 квітня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 31 травня 2017 року, у справі № 755/1220/17 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ТВЗК "Київський академічний театр драми і комедії на Лівому березі Дніпра" про визнання протиправними і скасування наказу ТВЗК "Київський академічний театр драми і комедії на Лівому березі Дніпра" від 25 жовтня 2016 року № 27-ОД "Про зміну істотних умов праці у зв`язку з обов`язковістю виконання вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури" в частині припинення з 31 грудня 2016 року дії безстрокового договору з ОСОБА_1 Судове рішення мотивоване тим, що дія Закону № 955-VІІІ розповсюджується на ОСОБА_1, а оспорюваний наказ винесений на виконання зазначеного Закону. Укладення контракту з раніше прийнятим працівником є одним із різновидів змін в організації виробництва і праці, що зумовлює зміну істотних умов праці.