ПОСТАНОВА
Іменем України
30 травня 2019 року
Київ
справа №814/2840/14
касаційне провадження №К/9901/25241/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.11.2014 (суддя Брагар В.С.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2015 (головуючий суддя - Золотніков О.С., судді: Осіпов Ю.В., Скрипченко В.О.) у справі № 814/2840/14 за позовом Приватного підприємства "Панас" до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство "Панас" у вересні 2014 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.08.2014 №0013732208.
Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 26.11.2014 позов задовольнив.
Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 18.11.2015 скасував постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.11.2014 та прийняв нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 06.08.2014 № 0013732208 в частині визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 423804 грн. за основним платежем та в сумі 105951 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. У іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовив.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області оскаржила їх у касаційному порядку.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.11.2014 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2015 в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.08.2014 №0013732208 в частині визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 423804 грн. за основним платежем та в сумі 105951 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову в цій частині.
В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: підпункту 14.1.234 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), частини першої статті 9, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вирішення справи в судах попередніх інстанцій).
Переглядаючи оскаржувані судові в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами рішення першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства "Панас" з податку на прибуток за 2013 рік та з податку на додану вартість по взаємовідносинам з платниками податків контрагентами-постачальниками Товариством з обмеженою відповідальністю "СОЛАДЕЙ-УКРАЇНА" за період - травень 2013 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "МІСЬКПРОЕКТБУД" за період - травень 2013 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "ХОЛЛАНД НОВОХЕМ ІСТЕРН ЮРОП" за період - жовтень 2013 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛІОТТА ТРАНС" за період - квітень 2014 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "БІА" за період - травень 2014 року та контрагентами-покупцями, результати якої оформлено актом від 21.07.2014 №546/14-03-22-08/24056985.
На підставі висновків податкового органу про вчинення позивачем порушень пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.08.2014 № 0013732208 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальній сумі 843062,5грн., в тому числі: в сумі 674450 грн. за основним платежем та в сумі 168612,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Вчинення позивачем вищезазначених порушень вимог податкового законодавства, на думку податкового органу, полягає у неправомірному включенні до складу податкового кредиту податку на додану вартість за нереальними операціями з придбання активів у Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАДЕЙ-УКРАЇНА", Товариства з обмеженою відповідальністю "МІСЬКПРОЕКТБУД", Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОЛЛАНД НОВОХЕМ ІСТЕРН ЮРОП", Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІОТТА ТРАНС" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БІА".
Задовольняючи позов у повному обсязі, суд першої інстанції керувався тим, що пред`явлені суду позивачем первинні документи за наслідками спірних господарських операцій підтверджують їх реальний характер та зв`язок з господарською діяльністю Приватного підприємства "Панас".
Скасовуючи судове рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення:
про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 06.08.2014 №0013732208 в частині визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 423804 грн. за основним платежем та в сумі 105951 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, суд апеляційної інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується товарність здійснення господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю "СОЛАДЕЙ-УКРАЇНА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МІСЬКПРОЕКТБУД".
про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 06.08.2014 №0013732208 в частині визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 250646 грн. за основним платежем та в сумі 62661,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, суд апеляційної інстанції виходив з того, що укладені Приватним підприємством "Панас" правочини щодо придбання активів у Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОЛЛАНД НОВОХЕМ ІСТЕРН ЮРОП", Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІОТТА ТРАНС" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БІА" не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, з огляду на наявність вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 24.09.2014 у кримінальній справі №761/26458/14-к стосовно директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОЛЛАНД НОВОХЕМ ІСТЕРН ЮРОП" ( ОСОБА_1 ) за фактом вчинення злочину, передбаченого частиною другою статті 28 та частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, а також у зв`язку з визнанням позивачем факту помилкового відображення податку на додану вартість у складі податкового кредиту за операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛІОТТА ТРАНС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БІА".
У ситуації, що розглядається, відповідачем фактично оскаржується судове рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 06.08.2014 №0013732208 в частині визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 423804 грн. за основним платежем та в сумі 105951 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Як зазначено вище, підставою для прийняття податковим органом вказаного акту індивідуальної дії в цій частині нарахувань слугували висновки акту перевірки за епізодом щодо господарських операцій позивача:
1) з Товариством з обмеженою відповідальністю "СОЛАДЕЙ-УКРАЇНА" щодо придбання запасних частин на підставі договору від 07.05.2013 № 45. Відсутність права у позивача на формування показників податкового обліку за такими операціями відповідач пов`язує з відсутністю первинних документів, передбачених умовами договірних відносин, зокрема, замовлень покупця на поставку товарів із зазначенням адреси доставки та умов транспортування. Крім того, до перевірки позивачем не пред`явлено документів щодо оплати придбаних активів, а також довіреностей або журналів обліку довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей. Згідно з актом Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 20.09.2013 №1241/26-55-22-01/38005314 щодо неможливості проведення зустрічної звірки у Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАДЕЙ-УКРАЇНА" відсутні умови, необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності, зокрема складські приміщення, устаткування, трудові ресурси, а стан такої юридичної особи - відсутнє за адресою місцезнаходження.
2) з Товариством з обмеженою відповідальністю "МІСЬКПРОЕКТБУД" щодо придбання запасних частин авіаційного устаткування на підставі договору від 07.05.2013 № 008/05. Відсутність права у позивача на формування показників податкового обліку за такими операціями відповідач пов`язує з відсутністю первинних документів, передбачених умовами договірних відносин, зокрема, замовлень покупця на поставку товарів із зазначенням адреси доставки, умов транспортування та номенклатури товару. Крім того, згідно з актом Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 26.07.2013 №1106/22-609/34761776 щодо неможливості проведення зустрічної звірки Товариство з обмеженою відповідальністю "МІСЬКПРОЕКТБУД" відсутні умови, необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності, зокрема складські приміщення, устаткування, трудові ресурси, а стан такої юридичної особи - відсутнє за адресою місцезнаходження. Разом з тим, податковий орган вказував на наявність кримінального провадження від 19.07.2013 №32013110080000100 за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 28, частини першої статті 205 Кримінального кодексу України щодо придбання Товариства з обмеженою відповідальністю "МІСЬКПРОЕКТБУД" з метою прикриття незаконної діяльності.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.