ПОСТАНОВА
Іменем України
31 травня 2019 року
Київ
справа №804/16553/14
адміністративне провадження №К/9901/5149/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна фабрика "Фаворит Плюс"
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року (суддя Тулянцева І.В.)
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року (судді: Гімон М.М. (головуючий), Чумак С.Ю., Юрко І.В.)
у справі № 804/16553/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна фабрика "Фаворит Плюс"
до Дніпропетровської митниці ДФС
про визнання протиправними та скасування рішень,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "М`ясна фабрика "Фаворит Плюс" (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі - Митниця), в якому просило:
- визнати недійсним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 12 квітня 2014 року № 110100000/2014/200051/1 та від 29 квітня 2014 року №110100000/2014/20065/1;
- визнати недійсними та скасувати видані Митницею картки відмови у митному оформленні товарів від 12 квітня 2014 року № 110100000/2014/00113 та від 28 квітня 2014 року № 110100000/2014/00137.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство при здійсненні митного оформлення товару надало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість Митниця в порушення норм МК України безпідставно прийняла оскаржувані рішення та неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товару, імпортованого позивачем.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 17 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року, у задоволенні позову Товариства відмовив.
Не погодившись із судовими рішеннями, Товариство звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
При цьому в обґрунтування касаційної скарги позивач зазначив, що висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності розбіжностей у поданих під час митного оформлення документах, не відповідають дійсності. Товариство зауважило, що факт дотримання сторонами умов договору щодо порядку та способу оплати товару ніяк не впливає на визначення митної вартості товарів; разом із тим оплата товару відбувалась відповідно до рахунків-проформ від 25 березня 2014 року та 10 квітня 2014 року. Скаржник зазначив, що надав усі необхідні документи на підтвердження транспортних витрат при перевезенні товару, які були в наявності на час здійснення декларування товару та які в повній мірі підтверджували вартість витрат на транспортування товару до кордону України згідно з умовами поставки. Щодо обчислення страхової суми, то позивач вказав, що у наданих ним заявах на страхування окремого перевезення вантажу № 7, 8, 9 чітко визначено страховий тариф у розмірі 0,135% від страхової суми, яка також зазначена в договорі страхування.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 вересня 2015 року відкрито касаційне провадження за скаргою Товариства.
У своїх запереченнях на касаційну скаргу Митниця зазначила, що судові рішення є законними та обґрунтованими, натомість доводи Товариства є безпідставними та не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, у зв`язку з чим просила залишити касаційну скаргу без задоволення.
17 січня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року; далі - КАС України), яка кореспондується з положеннями статті 242 КАС України (в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам судові рішення не відповідають з огляду на наступне.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 02 вересня 2013 року між позивачем та компанією Vion Sales West BV (Нідерланди) укладено контракт про поставку товару № 02/09/13.
11 квітня 2014 року з метою здійснення митного оформлення товару - "заморожене свиняче бокове сало" - Товариство подало до Митниці електронну митну декларацію №110010000/2014/209018, в якій визначило митну вартість товару за ціною договору в сумі 9195,86 EUR (курс валюти 17,41 грн.) за поставку 19 991 кг товару.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант подав до Митниці разом із митною декларацією наступні документи: картка обліку особи, яка здійснює операції з товаром №110/2012/0000134 від 27.09.2012; міжнародна автомобільна накладна (CMR) від 03.04.2014; банківський платіжний документ № 35 від 27.03.2014; довідка про транспортні витрати № 10 від 04.04.2014; прайс-лист виробника товару б/н від 20.03.2014; комерційну пропозицію від 21.03.2014; рахунок фактуру (інвойс) від 03.04.2014; рахунок проформу №5414001299 від 25.03.2014; доповнення до зовнішньоекономічного контракту (специфікація №1) від 19.03.2014; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларується від 02.09.2013 №02/09Є13; договір на перевезення від 13.05.2013 № 130513.
Відповідач шляхом надіслання на адресу декларанта електронного повідомлення проінформував позивача про виявлення наступних розбіжностей:
- у зовнішньоекономічному контракті від 02 вересня 2013 року № 02/09/13 п. 3.1 розділу 3, прайс-листі від 20 березня 2014 року № б/н та специфікації № 1 від 19 березня 2014 року передбачена 100% передплата. На підтвердження передплати за товар надана SWIFT № 35 від 27 березня 2014 року, в якій відсутнє посилання на партію товару. Також у наданій SWIFT є посилання на чотири інвойси (всі від дати 25 березня 2014 року), у тому числі й інвойс № 5414001299 , який вказаний у гр. 44 митної декларації, але його датовано 03 квітня 2014 року;
- за умовами транспортному договору від 13 травня 2013 року № 130513 між експедитором ПП "Транс Логістик" та транспортною компанією ДП "Хасселе Фрахвермитлут ГмбХ-УА" у розділах 2 та 4 передбачено надання заявки та рахунка на оплату транспортних послуг. Ці документи підтверджують вартість та сплату за транспортно-експедиційні послуги. Вказані документи не надані декларантом;
- відсутній договір між позивачем та експедитором ПП "Транс Логістик" про надання транспортно-експедиторських послуг та рахунки про сплату цих послуг. Довідка про транспортні витрати від 04 квітня 2014 року № 10, яка надана транспортною компанією ДП "Хасселе Фрахвермитлут ГмбХ-УА", по-перше, не передбачена угодою від 13 травня 2013 року № 130513, по-друге, місить інформацію тільки про транспорті витрати перевізника;
- у гр. 44 поданої до митного оформлення митної декларації під кодом документа " 4104" вказано контракт від 02 вересня 2013 року № 02/09/13 між VION Sales West BV Boseind 10, 5281RM, Boxtel, The Netherlands та ТОВ "М`ясна фабрика "Фаворит плюс" Україна, а у гр. 31 митної декларації, електронному інвойсі та ТСД вказано виробника - Grolleman Vrieshuis BV (Нідерланди);
- згідно з положеннями розділу 4 зовнішньоекономічного контракта передбачено надання експортної декларації. Вказана у гр. 44 та подана декларація від 03 квітня 2014 року № 14NL00085114A44050 не є експортною декларацією.
12 квітня 2014 року Товариство на вимогу Митниці додатково подало копію декларації країни відправлення від 03 квітня 2014 року № MRN14NL0899692CDD60АЗ, в якій вказана сума 10 195 EUR. Інших документів у період консультацій з декларантом до Митниці подано не було.
Розглянувши подані декларантом документи, відповідач 12 квітня 2014 року відмовив у митному оформленні (випуску) товарів, про що прийняв картку відмови №110100000/2014/00113 та рішення про коригування митної вартості товарів №110100000/2014/200051/1, відповідно до якого митна вартість товару була визначена за резервним методом.
Крім того, 25 квітня 2014 року Товариство з метою здійснення митного оформлення товару - "заморожене свиняче бокове сало" - знову звернулося до відповідача з митною декларацію №110010000/2014/210089, до якої додало: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 02.09.2013 № 02/09/13 з доповненням (специфікація № 2) від 10.04.2014; картку обліку особи, яка здійснює операції з товаром № 110/2012/0000134 від 27.09.2012; міжнародну автомобільну накладну (CMR) від 16.04.2014; банківський платіжний документ SWIFT від 10.04.2014; довідку про транспортні витрати № 17 від 23.04.2014; заявку на страхування № 17 від 04.04.2014; прайс-лист виробника товару б/н від 04.04.2014; комерційну пропозицію від 14.04.2014; рахунок-фактуру (інвойс) від 16.04.2014; рахунок-проформу №5414001495 від 10.04.2014; договір на перевезення від 04.09.2013 № 04/09.
Відповідач шляхом надіслання на адресу декларанта електронного повідомлення проінформував позивача про виявлення наступних розбіжностей:
- у зовнішньоекономічному контракті від 02 вересня 2013 року № 02/09/13 п. 3.1 розділу 3, прайс-листі від 20 березня 2014 року № б/н та специфікації № 2 від 10 квітня 2014 року передбачена 100% передплата. На підтвердження передплати за товар надана SWIFT № 35 від 27 березня 2014 року, в якій відсутнє посилання на партію товару;
- за умовами транспортному договору від 04 вересня 2013 року № 04/09 між експедитором ПП "Транс Логістик" та перевізником ОСОБА_1 . передбачено надання заявки та рахунка на оплату транспортних послуг. По договору від 27 листопада 2013 року № 27/11/13 між позивачем та експедитором ПП "Транс Логістик" про надання транспортно-експедиторських послуг передбачено надання заявки та рахунку про сплату цих послуг. Ці документи підтверджують вартість та сплату за транспортно-експедиційні послуги. Вказані документи не надані декларантом Також у вищезазначеному договорі передбачений тариф за надання транспортно-експедиторських послуг у сумі 39 000 грн, що не відповідає даним заявленим у митній декларації при розрахунку митної вартості. Ці документи підтверджують вартість та сплату за транспортно-експедиційні послуги. Вказані документи не надані декларантом;
- довідка про транспортні витрати від 24 квітня 2014 року № 17, яка надана перевізником ОСОБА_1, по-перше, не передбачена угодою від 04 вересня 2013 року № 04/09, по-друге, містить інформацію тільки про транспорті витрати перевізника;
- заявка на страхування окремого перевезення вантажу від 04 квітня 2014 року № 17, яка вказана у гр. 44 наданої до митного оформлення митної декларації, визначає суму 221,80 грн. страхувального платежу по страхуванню вищезазначеного вантажу. Ця сума є складовою митної вартості на умовах поставки FCA NL OLST;
- у гр. 44 поданої до митного оформлення митної декларації під кодом документа " 4104" вказано контракт від 02 вересня 2013 року № 02/09/13 між VION Sales West BV Boseind 10, 5281RM, Boxtel, The Netherlands та ТОВ "М`ясна фабрика "Фаворит плюс" Україна, а у гр. 31 митної декларації, електронному інвойсі та ТСД вказано виробника - Grolleman Vrieshuis BV (Нідерланди);