ПОСТАНОВА
Іменем України
28 травня 2019 року
Київ
справа №802/18/18-а
адміністративне провадження №К/9901/59658/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Закарпатської митниці ДФС на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.05.2018 (суддя Воробйова І.А.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.07.2018 (судді: Смілянець Е.С. (головуючий), Залімський І.Г., Сушко О.О.) у справі №802/18/18-а за позовом Командитного товариства "Бізнес Гарант" (приватне підприємство "ВІП Бізнес" і Компанія) до Закарпатської митниці ДФС України, третя особа: Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" про визнання протиправними дій, скасування вимоги та зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Командитне товариство "Бізнес Гарант" (далі - позивач, Товариство) звернувся до суду з позовом до Закарпатської митниці ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган), третя особа - Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" про:
- визнання протиправними дій відповідача по складанню акту про настання гарантійного випадку №1 від 21.08.2017;
- скасування вимоги про сплату митних платежів за гарантією № 8195859-U16-581707 від 23.07.2017;
- зобов`язання контролюючого органу скласти та направити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Закарпатській області висновок на повернення з Державного бюджету України надмірно сплачені митні платежі у розмірі 183 430,17 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовано наступним. Товариство видало гарантійний документ щодо товару, який слідував по маршруту Сербія - Росія у митному режимі транзит. Товар у встановлений строк не був доставлений у митницю призначення у зв`язку із поломкою транспортного засобу та необхідністю заміни водія. Про дану ситуацію відповідача повідомлено та заявлено прохання не враховувати строк, на усунення вказаних обставин, до загального строку транзиту. Відповідач не врахував вказані обставин та склав акт про настання гарантійного випадку та спірну вимогу. Товариство було вимушене сплатити суму визначену у вимозі для подальшої можливості виконання своїх функцій гаранта. Проте, вважає, що не повинно сплачувати митні платежі у зв`язку із перевищенням встановленого строку транзиту, оскільки процедура митного транзиту була завершена згідно вимог діючого законодавства. Також позивач вказав, що його не було вчасно повідомлено про гарантійний випадок та про складання акту, що унеможливило ознайомитися з вказаними документами. Посилається на вимоги Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, яка ратифікована Україною 05.10.2006; частину другу ст. 193 Митного кодексу України, вимоги укладеної угоди щодо не складання акту про настання гарантійного випадку у разі порушення строку транзиту, але виконанні умов доставки товару на митницю призначення у незмінному вигляді; ст. 202 Цивільного кодексу України щодо домовленості сторін по угоді про умови не складання вказаного акту; ст. 102 Митного кодексу України щодо завершення митного режиму транзиту. У зв`язку з зазначеним, позивач звертався до відповідача із заявою про повернення сплачених сум, але відповідь не отримав.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18.05.2018, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.07.2018, позов задоволено частково, визнано протиправними дії Закарпатської митниці ДФС щодо складання акту про настання гарантійного випадку №1 від 21.08.2017, скасовано вимогу про сплату належної сплати митних платежів за гарантією № 8195859-U16-581707 від 23.07.2017, іншій частині позову відмовлено.
4. В частині задоволених позовних вимог суди вказали на відсутність факту невиконання особою, відповідальною за сплату митних платежів, взятого на себе зобов`язання, а відповідно відсутність факту настання гарантійного випадку, у зв`язку з чим у відповідача були відсутні підстави на складання акту про настання гарантійного випадку від 21.08.2017.
В частині відмови в задоволенні вимоги позивача про зобов`язання скласти та направити висновок щодо надмірно сплачених митних платежів, то в цій частині суди дійшли висновку, що сплачена позивачем сума коштів у розмірі 183 430,17 грн не може вважатися надміру сплаченою, оскільки така відповідає сумі, зазначеній у спірній вимозі, натомість доказів про звернення з заявою про повернення помилково сплачених сум позивачем надано не було.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.05.2018, постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.07.2018 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.
6. Касаційний розгляд справи проведено в судовому засіданні, відповідно до ст. 344 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Командитним товариством "Бізнес-Грант" з Міністерством доходів та зборів 27.01.2014 укладено угоду № 7 про надання фінансових гарантій органам доходів та зборів незалежним фінансовим посередником, за яким позивач надає фінансові гарантії у випадку не виконання зобов`язань особою, відповідальною за сплату митних платежів.
Пунктом 2.1 угоди передбачено обов`язок Міндоходів інформувати позивача про настання гарантійного випадку, надавати можливість ознайомлюватися із документами, які стосуються такого випадку. Згідно п. 4.2. угоди акт не складається, якщо товари у незмінному вигляді будуть доставлені до органу доходів та зборів призначення, хоч і з порушенням строків доставки.
23.07.2017 позивач за заявою третьої особи (декларант) видав гарантійний документ № 8195859-U16-581707 на вантаж: миючі засоби та засоби чищення, який переміщується за маршрутом Сербія - Росія, перевізник компанія "Speedy Trans". Товар повинен був доставлений до Сумської митниці до 02.08.2017.
15.08.2017 на запит відповідача надійшла відповідь Сумської митниці про ненадходження до її зони діяльності товару оформленого за митною декларацією від 23.07.2017 в режимі транзит.
21.08.2017 відповідачем складений акт про настання гарантійного випадку, а саме - недоставляння у митницю призначення товару у встановлений строк. Митна вартість 659 820,73 грн, сума податків та зборів, що повинні бути оплачені 184 430,17 грн.
23.08.2017 відповідачем сформована вимога про сплату належної суми митних платежів за гарантією від 23.07.2017 № 8195859-U16-581707 на суму 183 430,17 грн.
31.08.2017 позивач повідомив відповідача про неможливість доставити товар у визначений строк у зв`язку із поломкою транспорту та заміною водія.
04.09.2017 Товариство повідомило відповідача про прибуття вантажу для виконання митних формальностей, а 05.09.2017 позивач повідомив, що транспортний засіб із вантажем пройшов митні процедури та покинув територію України.
27.09.2017 Товариство звернулося до ДФС України та відповідача із листом щодо надання роз`яснень стосовно того, чи вважається факт доставки вантажу з порушенням строку гарантійним випадком та чи повинен він сплачувати митні платежі.
11.10.2017 позивач сплатив суму митних платежів, визначених вимогою, що підтверджується платіжним дорученням № 1306 та 17.10.2017 звернувся до відповідача із заявою про повернення надміру сплачених митних платежів у сумі 183 430,17 грн у зв`язку із відсутністю гарантійного випадку, оскільки перевищення загального строку транзиту не є гарантійним випадком.
25.10.2017 контролюючий орган листом повідомив позивача про настання гарантійного випадку, відсутність обставин непереборної сили на необхідності виконання вимоги. 27.10.2017 ДФС України направила Товариству лист аналогічного змісту.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги контролюючий орган посилається на невідповідність висновку судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи, оскільки контролюючий орган на момент складення акту про настання гарантійного випадку №1 від 21.08.2017 та формування вимоги про сплату митних платежів за гарантією № 8195859-U16-581707 від 23.07.2017 діяв у відповідності до вимог митного законодавства, при цьому суди не врахували, що ні перевізником, а ні гарантом не було надано жодних документів щодо підтвердження дії обставин непереборної сили, що у подальшому також було підтверджено інформацією наданою Сумською митницею ДФС та відомостями протоколу про порушення митних правил від 05.09.2017 за № 0650/80500/17, складеного цією митницею, при переміщенні за межі митної території України товарів за митною декларацією №UА 305310/2017/003576 від 23.07.2017 та фінансовою гарантію № 8195859-U16-581707 від 23.07.2017. Контролюючий орган вважає, що на момент складання акту про настання гарантійного випадку (21.08.2017), направлення гаранту вимоги про сплату належної суми митних платежів (23.08.2017) та станом на 04.09.2017 - на момент виникнення у гаранта обов`язку щодо перерахування належної суми митних платежів, мав місце гарантійний випадок, а отже оскаржувані акт та вимога є правомірними.
9. Товариством надано відзив на касаційну скаргу, в якому позивач вказує на обґрунтованість висновку судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності факту настання гарантійного випадку, у зв`язку з чим відповідачем безпідставно складено акт про настання гарантійного випадку від 21.08.2017 та сформовано вимогу про сплату належної суми митних платежів та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Конституція України:
10.1. Стаття 19.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
11.1. Частина перша статті 90.
Транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
11.2. Частина перша статті 93.
Товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні:
1) перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання;
2) не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту;
3) бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу;
4) мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.
11.3. Пункт 1 частини першої статті 95.
Встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту, зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
11.4. Частина друга статті 95.
До строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається:
1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу;
2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення);
3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).
11.5. Частина перша статті 102.
Митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення.
11.6. Частина п`ята статті 102.
Для завершення митного режиму транзиту особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму, до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, органу доходів і зборів призначення повинні бути представлені товари, поміщені у митний режим транзиту, та митна декларація або інший документ, визначений статтею 94 цього Кодексу.
11.7. Частина шоста статті 102.
Орган доходів і зборів призначення після представлення товарів, поміщених у митний режим транзиту, та митної декларації або іншого документа, визначеного статтею 94 цього Кодексу, перевіряє дотримання вимог, встановлених законодавством України з питань державної митної справи до переміщення товарів у митному режимі транзиту, та виконує митні формальності, необхідні для завершення митного режиму транзиту.
11.8. Частини перша - третя статті 193.
За порушення встановленого порядку переміщення товарів транзитом перевізник притягується до адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
У разі втрати або видачі без дозволу органу доходів і зборів товарів, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом, перевізник зобов`язаний сплатити митні платежі, встановлені законом на імпорт зазначених товарів. Порушення перевізником встановлених цим Кодексом строків доставки товарів, якщо виконано всі інші вимоги, не створює для нього зобов`язання щодо сплати митних платежів.
Перевізник звільняється від зобов`язання щодо сплати митних платежів лише у разі, якщо товари, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом, було знищено або безповоротно пошкоджено внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або природних втрат за нормальних умов транспортування, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили.
11.9. Пункт 1 частини першої статті 306.
Способом забезпечення сплати митних платежів є фінансові гарантії.
11.10. Частини перша - п`ята статті 307.
Юридичні особи, які мають намір виступати гарантом забезпечення особою своїх зобов`язань перед органами доходів і зборів України зі сплати митних платежів, уповноважуються на це і вносяться до реєстру гарантів у порядку, визначеному цим розділом.
Взаємовідносини між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та гарантами регулюються на підставі укладених угод.
Фінансова гарантія видається гарантом і надається органам доходів і зборів особою, відповідальною за сплату митних платежів, або будь-якою іншою особою на користь особи, відповідальної за сплату митних платежів, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Фінансова гарантія діє на всій митній території України.
Інформаційна взаємодія між гарантами та органами доходів і зборів здійснюється за допомогою засобів електронного зв`язку шляхом надсилання авторизованих повідомлень в електронній формі, засвідчених електронним цифровим підписом гарантів та/або посадових осіб органів доходів і зборів, цілодобово, з періодичністю не більше 30 хвилин. При здійсненні інформаційного обміну гарантам надається інформація про статус усіх отриманих фінансових гарантій, а саме про: 1) прийняття або відмову у прийнятті, припинення дії виданих гарантами фінансових гарантій; 2) реквізити (номер і дата оформлення) митних декларацій або документів контролю за переміщенням товарів, до яких прикріплені фінансові гарантії із зазначенням дати та часу прикріплення; 3) дату початку переміщення товарів (та/або початок переміщення кожної партії товару або її частини) із зазначенням номерів транспортних засобів, дати кінцевого строку доставки товарів до органів доходів і зборів призначення, кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, кількість товарів (в основних та додаткових одиницях виміру), суму митних платежів; 4) недостатність фінансових гарантій для оформлення митних декларацій або документів контролю за переміщенням товарів із зазначенням суми нестачі забезпечення сплати митних платежів; 5) номер та дату складення акта про настання гарантійного випадку за виданими гарантами фінансовими гарантіями; 6) вивільнення фінансових гарантій із зазначенням дати та часу доставки товарів (кожної партії товару або її частини) до органів доходів і зборів призначення та реквізитів (номер і дата оформлення) митних декларацій або документів контролю за переміщенням товарів, за якими відбулося підтвердження виконання зобов`язань, забезпечених фінансовими гарантіями.
У разі невиконання особою зобов`язання із сплати митних платежів, забезпеченого фінансовою гарантією, наданою у вигляді документа, орган доходів і зборів із залученням представників гаранта, що видав таку гарантію, з`ясовує обставини невиконання зобов`язання, після чого направляє цьому гарантові вимогу щодо сплати належної суми митних платежів. До вимоги додаються завірені органом доходів і зборів копії документів, що підтверджують невиконання зобов`язання. Процедура направлення вимоги та перелік обов`язкових документів, що до неї додаються, визначаються в угоді, передбаченій частиною третьою статті 314 цього Кодексу.
11.11. Частини друга статті 311.
Фінансова гарантія, що надається у вигляді документа, є безвідкличним зобов`язанням гаранта, внесеного до реєстру гарантів, виплатити на вимогу органу доходів і зборів кошти в межах певної суми у разі невиконання забезпечених цією гарантією зобов`язань із сплати митних платежів.
11.12. Пункт 1 частини четвертої статті 311.
Орган доходів і зборів направляє гарантові, що видав гарантію у вигляді документа, вимогу щодо сплати митних платежів у разі перевищення більше ніж на 10 днів встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів - від одного підрозділу цього органу до іншого).
11.13. Частина десята статті 311.
Після завершення митного оформлення товарів чи процедури транзитного перевезення товарів та за відсутності порушення особою зобов`язань із сплати митних платежів фінансова гарантія не пізніше двох годин після того, як орган доходів і зборів отримає підтвердження фактичного виконання зобов`язань, забезпечених гарантією, вивільняється (повертається) цим органом доходів і зборів. При вивільненні (поверненні) індивідуальної (одноразової) фінансової гарантії у паперовому вигляді органом доходів і зборів на всіх її примірниках проставляється відбиток відповідного митного забезпечення.