ПОСТАНОВА
Іменем України
30 травня 2019 року
Київ
справа №810/3762/15
касаційне провадження №К/9901/19337/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Ірпінської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2016 (суддя Лапій С.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016 (головуючий суддя - Губська Л.В., судді: Оксененко О.М., Федотов І.В.) у справі № 810/3762/15 за позовом Дочірнього підприємства "Рітейл Центр" до Ірпінської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Дочірнє підприємство "Рітейл Центр" звернулося до суду з адміністративним позовом до Ірпінської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.04.2015 №0000692204, №00007022014 та №0000712204.
Київський окружний адміністративний суд постановою від 03.03.2016 позов задовольнив.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21.09.2016 залишив постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2016 без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Ірпінська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області оскаржила їх у касаційному порядку.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.
В обґрунтування своїх вимог Ірпінська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме: пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), статтей 7, 8, 9, 10, 11, 69, 86, 88, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вирішення справи в судах попередніх інстанцій).
Зокрема, наголошує на безтоварності господарських операцій з придбання позивачем активів у Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Медіа Груп".
Переглядаючи оскаржувані судові в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами рішення першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Ірпінською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Дочірнього підприємства "Рітейл Центр" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер Медіа Груп" за період з 01.07.2014 по 30.11.2014, результати якої оформлено актом від 15.04.2015 №534/22-4/38734018.
На підставі висновків податкового органу про вчинення позивачем порушень Ірпінською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.04.2015:
№0000692204 про визначення грошових зобов`язань з податку на прибуток у загальній сумі 4721640 грн., в тому числі: в сумі 3777312грн. за основним платежем та в сумі 944328грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;
№0000702204 про визначення грошових зобов`язань з податку на додану вартість у загальній сумі 5239685грн., в тому числі: в сумі 4191748 грн. за основним платежем та в сумі 1047937грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;
№0000702204 про зменшення від`ємного значення з податку на додану вартість в сумі 59 грн.
Підставою для прийняття податковим органом вказаних актів індивідуальної дії слугували висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), що полягали у неправомірному формуванні показників податкового обліку за нереальними операціями з придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Медіа Груп":
робіт щодо виготовлення рекламної продукції (плакати, банери, цінники, під цінники, вкладки в корзину, ящики, флаєри, хенгери, воблери) на підставі договорів від 24.04.2014 №0905/14, від 25.06.2014 №0707/14, від 25.06.2014 №0107/14, від 28.07.2014 №0108/14, від 28.07.2014 №0708/14, від 28.07.2014 №0408/14, від 12.08.2014 №1309/14, від 12.08.2014 №1809/14, від 12.08.2014 №0709/14, від 19.09.2014 №0110/14, від 23.10.2014 №0411/14, від 23.10.2014 №0111/14 та від 24.10.2014 №1011/14;
послуг щодо виготовлення, друку, розміщення (монтажу) рекламної продукції на підставі договорів від 25.06.2014 №0507/14, від 28.07.2014 №1108/14, від 12.08.2014 №1109/14, від 19.09.2014 №0510/14 та від 24.10.2014 №1411/14;
послуг щодо розробки креативної концепції, виробництва, адаптації та тиражування рекламної продукції (відеоролики, аудіо ролики, графічні заставки, презентаційні фільми, адаптація) на підставі договору від 08.07.2014 №2307/14;
послуг щодо розповсюдження рекламної продукції (назва рекламної продукції, характеристика, тираж, район поширення, вид послуг, строки надання послуг та їх вартість) на підставі договорів від 25.06.2014 №0907/14, від 02.07.2014 №2607/14, від 11.08.2014 № 0109/14, від 11.08.2014 №0209/14, від 19.09.2014 №0610/14 та від 27.10.2014 №0711/14;
послуг щодо планування, організації і проведення рекламних кампаній для просування на території України продукції замовника на підставі договорів від 26.06.2014 №1407/14 та від 15.07.2014 №1507/14;
послуг щодо виготовлення та розміщення рекламних кампаній у відповідності до затверджених медіа-планів на підставі договору від 15.03.2014 №0301/14;
послуг щодо організації та проведення заходів з офіційного відкриття магазинів "Фуршет" у містах Львів (вулиця Зубрівська 38) та Київ ( вулиця Біломорська 1) на підставі договорів від 20.06.2014 №1307/14 та від 23.09.2014 №1010/14 відповідно.
В обґрунтування своєї позиції щодо відсутності у позивача права на формування показників податкового обліку на підставі вищезазначених операцій податковий орган посилався на те, що за наслідками проведеної Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Медіа Груп" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Стиль Медіа" за період з 01.07.2014 по 31.08.2014 складено акт від 26.12.2014 № 1835/26-59-22-02/38871470, яким встановлено, що первинна документація, яка була підписана між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер Медіа Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стиль Медіа" не відповідає вимогам законодавства, що свідчить про фіктивний характер господарських відносин між вказаними юридичними особами. Аналіз господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль Медіа" вказує на наявність ознак безтоварного здійснення господарських операцій, зокрема: відсутні фізичні, технічні, технологічні та трудові можливості для вчинення господарської діяльності. Згідно з даними автоматизованої системи "Перегляд результатів співставлення" АІС "Податковий блок" не встановлено факту наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Медіа Груп" господарських зв`язків, які б давали йому можливість розміщувати рекламні матеріали в ефірі каналів, на станціях метрополітену та на моніторах у торгових центрах. Крім того, відповідач наголошував на відсутності первинних документів, які б підтверджували транспортування рекламних товарів позивачу.
За правилами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.