ПОСТАНОВА
Іменем України
29 травня 2019 року
Київ
справа №804/1488/13-а
касаційне провадження №К/9901/1333/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області (далі - Інспекція) на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2013 (суддя Озерянська С.І.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2014 (головуючий суддя - Прокопчук Т.С., судді - Божко Л.А., Лукманова О.М.) у справі за позовом Комунального закладу "Дніпропетровська дитяча міська клінічна лікарня № 6" Дніпропетровської обласної ради (далі - Лікарня) до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про скасування вимоги в частині,
УСТАНОВИВ:
Лікарня звернулась до суду із позовом до Інспекції, у якому просила: скасувати пункт 2 вимоги Інспекції № 04-04-05-15/15656 від 29.12.2012 в повному обсязі; скасувати пункт 3 вимоги Інспекції № 04-04-05-15/15656 від 29.12.2012 в частині відшкодування Лікарнею коштів на суму 16132,91 грн., виплачених внаслідок завищення розміру посадового окладу бухгалтерів через завищення тарифного розряду без підтвердження відповідної освіти.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Лікарня послалася на те, що: Лікарня є клінічним лікувально-профілактичним закладом, що підтверджується статутом Лікарні, у зв`язку з чим згідно з пунктом 1.5 Положення про клінічний заклад охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я від 05.06.1997 № 174 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), витрати, пов`язані з утриманням матеріально-технічної бази, відшкодовуються за рахунок коштів лікувально-профілактичного закладу; 9 тарифний розряд був встановлений бухгалтерам атестаційною комісією відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та листа Міністерства праці та соціальної політики України від 04.08.2010 № 713/13/84-10.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 26.03.2013 позов задовольнив частково: скасував пункт 2 вимоги Інспекції № 04-04-05-15/15656 від 29.12.2012; у решті позову відмовив.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що діяльність Лікарні щодо розміщення на її території кафедр Дніпропетровської державної медичної академії здійснюється у відповідності до встановлених вимог чинного законодавства, яке не передбачає здійснення будь-яких компенсацій з боку вищого учбового закладу, а навпаки зобов`язує Лікарню здійснювати утримання матеріально-технічної бази за свій рахунок. Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд виходив з того, що враховуючи відсутність у бухгалтерів дипломів спеціаліста, що не заперечувалось позивачем, тарифні розряди таким працівникам повинні були бути встановлені відповідно до кваліфікаційної категорії, присвоєної атестаційною комісією з урахуванням відповідної освіти.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 25.12.2014скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким позов задовольнив: скасував пункт 3 вимоги Інспекції № 04-04-05-15/15656 від 29.12.2012 в частині покладення на Лікарню обов`язку відшкодувати кошти на суму 16132,91 грн., виплачені внаслідок завищення розміру посадового окладу бухгалтерів через завищення тарифного розряду без підтвердження відповідної освіти; в іншій частині рішення суду залишив без змін.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Лікарня правомірно виплачувала з жовтня 2011 року бухгалтерам 1 категорії, що мають дипломи молодших спеціалістів, заробітну плату за 9 тарифним розрядом, який зазначеним працівникам був встановлений атестаційною комісією Лікарні за результатами проведеної атестації, оскільки згідно Додатку 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) тарифний розряд професіонала та фахівця, що перебуває на посаді бухгалтера бюджетної установи, коливається в діапазоні від 6 до 9 тарифного розряду.
Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 18.02.2015 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що: видатки на енергоносії та інші комунальні послуги бюджетної установи необхідно здійснювати з дотриманням вимог Бюджетного кодексу України та Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), з урахуванням того, що Положення про клінічний заклад охорони здоров`я, затверджене наказом Міністерства охорони здоров`я від 05.06.1997 № 174, було прийняте до набрання чинності Бюджетним кодексом України і в певній частині йому суперечить, з огляду на що може бути застосоване лише в тій частині, що не суперечить Бюджетному кодексу України; Умовами оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення, затвердженими спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров`я України від 05.10.205 № 308/519 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено встановлення 9 тарифного розряду для бухгалтера 1 категорії, який має диплом спеціаліста, тоді як Лікарнею не заперечувався факт відсутності дипломів спеціаліста у зазначених у акті перевірки бухгалтерів.
Лікарня не скористалась своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13.05.2019 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та призначив справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 14.05.2019.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до пункту 1.2.1.2 Плану контрольно-ревізійної роботи Інспекції на ІІІ квартал 2012 року Інспекція провела ревізію фінансово-господарської діяльності Лікарні за період з 01.03.2010 по 31.12.2011 та завершений звітний період 2012 року, за результатами якої склала акт № 04-21/107.
На підставі зазначеного акта Інспекція пред`явила головному лікарю Лікарні вимогу № 04-04-05-15/15656 від 29.12.2012, якою зокрема, зобов`язала: відобразити за даними бухгалтерського обліку Лікарні дебіторську заборгованість за Академією у сумі 45763,91 грн. Відшкодувати у повному обсязі кошти, які використані для покритті витрат за комунальні послуги, спожиті для потреб кафедри Академії у загальній сумі 45763,91 грн. та укласти угоду на умовах повного відшкодування Академією коштів за комунальні послуги. У разі незгоди з боку Академії провести претензійно-позовну роботу по поверненню безпідставно сплачених Лікарнею коштів за комунальні послуги (пункт 2 вимоги); відшкодувати зайво виплачену заробітну плату в загальній сумі 20721,37 грн., яка була виплачена внаслідок завищення розміру посадового окладу бухгалтерам Лікарні через завищення тарифного розряду без підтвердження відповідної освіти, безпідставного завищення медичного стажу та оплати праці за невідпрацьований час медпрацівників, працюючих по сумісництву, що є порушенням вимог пункту 2.2.21 (4) наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров`я України від 05.10.205 № 308/519; пунктів 2, 4 Порядку виплати надбавки за вислугу років медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 № 1418; статті 94 Кодексу Законів про працю України; статей 1, 19 Закону України "Про оплату праці"; пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 № 245 "Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій"; пункту 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України, Міністерства праці України від 28.06.1993 № 43, шляхом внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок закладу чи до каси Лікарні з подальшим перерахуванням до міського чи обласного бюджету, в залежності від період, в якому виявлено порушення. В іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах, шкоду у порядку та розмірах, встановлених законодавством (пункт 3).
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.