ПОСТАНОВА
Іменем України
30 травня 2019 року
Київ
справа №821/364/16
адміністративне провадження №К/9901/32663/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 у складі колегії суддів Косцової І.П, Стас Л.В., Турецької І.О. у справі №821/364/16 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправними та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта банк" Кадирова В.В. (надалі по тексту - Уповноважена особа), які оформлені відповідними наказами та/або рішеннями та/або протоколами, за якими договір № 007-21061-290115 від 29.01.2015, що укладений між ПАТ "Дельта Банк" та позивачем, вважається нікчемним та/або визнано нікчемним та/або до нього вирішено застосувати наслідки нікчемності договорів (правочинів);
- визнати протиправними дії Уповноваженої особи щодо не включення відомостей про позивача до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського вкладу № 007-21061-290115 рахунок № НОМЕР_1 та коштів, що надійшли від нього на поточний рахунок № НОМЕР_2 за договором № 002-21061-261214, що укладений між ПАТ "Дельта Банк" та позивачем;
- зобов`язати Уповноважену особу включити до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відомості про позивача за договором банківського вкладу № 007-21061-290115 від 29.01.2015 рахунок № НОМЕР_1 та коштів, що надійшли від нього на поточний рахунок № НОМЕР_2 за договором № 002-21061-261214, що укладений між нею та ПАТ "Дельта Банк" та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про включення позивача як вкладника, який має право на відшкодування гарантованої суми коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу № 007-21061-290115 від 29.01.2015 рахунок № НОМЕР_1 та коштів, що надійшли від нього на поточний рахунок № НОМЕР_2 за договором № 002-21061-261214, що укладений між ПАТ "Дельта Банк" та позивачем.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року відмовлено в задоволенні позову.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року скасовано, прийнято у справі нову постанову, якою адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Уповноваженої особи №813 від 16 вересня 2015 року в частині застосування наслідків нікчемності до Договору банківського вкладу №007-21061-290115 від 29.01.2015, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та позивачем.
Визнано протиправними дії Уповноваженої особи щодо не включення відомостей про позивача до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського вкладу № 007-21061-290115 рахунок № НОМЕР_1 та коштів, що надійшли від нього на поточний рахунок № НОМЕР_2 за договором № 002-21061-261214, що укладений між ПАТ "Дельта Банк" та позивачем.
Зобов`язано Уповноважену особу включити до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відомості про позивача за договором банківського вкладу №007-21061-290115 від 29.01.2015 рахунок № НОМЕР_1 та коштів, що надійшли від нього на поточний рахунок № НОМЕР_2 за договором № 002-21061-261214, що укладений між нею та ПАТ "Дельта Банк".
Зобов`язано Уповноважену особу подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про включення позивача як вкладника, який має право на відшкодування гарантованої суми коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу № 007-21061-290115 від 29.01.2015 рахунок № НОМЕР_1 та коштів, що надійшли від нього на поточний рахунок № НОМЕР_2 за договором № 002-21061-261214, що укладений між ПАТ "Дельта Банк" та позивачем.
Не погодившись з рішеннями суду апеляційної інстанції, Уповноважена особа подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги заявником зазначено, що укладений позивачем із банком правочин є нікчемним у відповідності до положень пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Переваги від укладення договору банківського вкладу полягають в можливості отримання за рахунок позивача суми відшкодування більшої, ніж передбачено законом, а також отриманні платником - ініціатором перерахунку коштів, як кредитором, грошових коштів позачергово та раніше за інших кредиторів банку. Зазначено, що операції із перерахування коштів з поточних рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки були здійснені в період дії постанови НБУ від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних". Також наголошено на тому, що укладення позивачем із банком договору банківського вкладу було здійснено всупереч приписам Правил банківського обслуговування фізичних осіб, затверджених рішенням Ради директорів АТ "Дельта Банк" згідно протоколу № 14 від 20 березня 2013 року.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
У ході розгляду справи судами встановлено, що 29.01.2015 між ПАТ "Дельта Банк" та позивачем укладено договір №007-21061-290115 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США, предметом якого є розміщення вкладу в сумі 12 000 доларів США, на строк до 28.02.2015 із виплатою відсотків.
Цього ж дня, між ПАТ "Дельта Банк" та позивачем укладено додаткову угоду № 1 до договору від 29.01.2015 №007-21061-290115, згідно якої п.1.8 статті 1 договору викладено в наступній редакції: "1.8. Зарахування Вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладення Сторонами цього Договору.
У разі, якщо в день укладення Сторонами цього Договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму Вкладу на Рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладений".
На рахунок позивача перераховано кошти в сумі 12 000 доларів США, що підтверджується відповідним платіжним дорученням та виписками по особовим рахункам. Суд встановив, що вказані кошти перераховані безготівковим розрахунком з рахунку НОМЕР_3, що належить іншій особі, а саме ОСОБА_2 .
Постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015 №150 прийнято рішення про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 № 50 "Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ "Дельта Банк" з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В.
За наслідками засідання комісії перевірки правочинів за вкладними операціями ПАТ "Дельта Банк", оформленого протоколом від 15.09.2015, та відповідно до наказу відповідача від 16.09.2015 № 813 застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу, за якими здійснено перерахування коштів на вклади як третім особам, так і власникам депозитних рахунків з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).
З матеріалів справи вбачається, що виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", яким призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. з 05.10.2015 до 04.10.2017.
Уповноважена особа Фону гарантування вкладів фізичних осіб у своєму повідомленні від 23.09.2015 № 8821/3146, зазначила, що кошти за вкладом позивача відшкодуванню не підлягають у зв`язку з тим, що договір депозиту є нікчемним в силу пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, підписавши додаткову угоду з банком, отримав переваги в порівнянні з іншими вкладниками, а отже такий договір банківського вкладу на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є нікчемним.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що враховуючи наявність документу, що підтверджує внесення на рахунок позивача грошових коштів, а також відсутність підстав для визнання такого правочину нікчемним, наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення), передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
Суд зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
Отже, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.
Відповідно до положень статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.