ПОСТАНОВА
Іменем України
31 травня 2019 року
Київ
справа №810/1583/15
адміністративне провадження №К/9901/8555/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2015 року (суддя - Виноградова О.І.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року (колегія суддів: головуючий суддя - Кобаль М.І., судді - Карпушова О.В., Епель О.В.)
у справі №810/1583/15
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Миронівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області
про визнання протиправним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2015 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - Позивач, ФОП) звернувся в Київський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Миронівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - Відповідач, Миронівська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування рішення від 11.11.2014 №0004802101 про застосування штрафних санкцій.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.06.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2015, у задовленні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, вирішуючи спір, висновувався на тому, що відповідачем доведено достовірність обставин, встановлених при перевірці позивача та правомірність рішення про застосування фінансових санкцій від 11.11.2014 № 0004802101.
Не погодившись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на істотне порушення судами норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просив скасувати судові рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
21.10.2015 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.
Відповідач не скористався своїм правом подати заперчення/відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.
24.01.2018 касаційну скаргу з матеріалами справи передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (в редакції, що діє з 15.12.2017).
Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 341 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач зареєстрований як фізична особа - підприємець. Основним видом діяльності позивача за КВЕД - 2010 є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
27 жовтня 2014 року відповідачем проведено фактичну перевірку з питань додержання субєктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.
За результатами вищезазначеної перевірки контролюючим органом складено акт перевірки № 25/10-36-21/2556401198 від 27.10.2014, яким встановлено порушення позивачем ст. 15, 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 р. № 481/95-ВР (далі - Закон України № 481/95-ВР.).
Під час перевірки, контролюючим органом встановлено факт реалізації позивачем пакету вина "Кабарне пікнік" 1 л, за ціною 19 грн 50 коп., що підтверджується фіскальним чеком № 0001 від 26 жовтня 2014 року в той час, коли постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" від 30 жовтня 2008 р. № 957 (далі - постанова № 957) встановлено мінімальну роздрібну ціну на вино у такій тарі у сумі 20 грн 00 коп., чим порушено ст. 18 Закону України № 481/95-ВР. Крім того, під час перевірки встановлено, факт реалізації вина "Чизай мускатне біле" через електронно контрольно-касовий апарат №1015000812, хоча згідно довідки про реєстрацію електронного контрольно-касового апарату за позивачем зареєстровано ЕККА №1015000810, чим порушено вимоги статті 15 Закону України № 481/95-ВР.
На підставі актв перевірки, контролюючим органом прийнято рішення від 11.11.2014 №0004802101 про застосування фінансових санкцій, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 20 000,00 грн.
Не погодившись із вказаним рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом до суду.
Надаючи правову оціну вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.
Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій здійснили системний аналіз Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 р. № 481/95-ВР, Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95, постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" від 30 жовтня 2008 р. № 957 в редакції на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно з вимогами абз. 12 ст. 15 Закону України № 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Згідно з абз. 18 ст. 15 Закону України № 481/95-ВР, ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов`язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта господарювання.