ПОСТАНОВА
Іменем України
30 травня 2019 року
Київ
справа №826/26016/15
адміністративне провадження №К/9901/45363/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.01.2016 у складі судді Келеберди В.І. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2017 у складі колегії суддів: Губської О.А., Парінової А.Б., Беспалова О.О. у справі №826/26016/15 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича про визнання неправомірними дії фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
УСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій щодо визнання нікчемними договору банківського вкладу від 13.02.2015 № 004-03524-130215; визнання протиправною бездіяльності щодо не включення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов`язання відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо позивача як вкладника ПАТ "Дельта Банк", якому необхідно виплатити відшкодування коштів за вкладом; зобов`язання відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача як вкладника ПАТ "Дельта Банк", якому необхідно виплатити відшкодування коштів за вкладом; зобов`язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ "Дельта Банк" як вкладника, якій має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Дельта Банк".
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року, позов задоволено частково. Суд вийшов за межі позовних вимог, визнав протиправним та скасував наказ Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. від 16.09.2015 №813 в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) від 13.02.2015 № 004-03524-130215 укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 . Також зобов`язано Уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника ПАТ "Дельта Банк", якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу (депозиту) від 13.02.2015 № 004-03524-130215.
У задоволенні решти вимог позивача відмовлено.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадиров В.В. подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог касаційної скарги заявником зазначено, що укладений позивачем із банком правочин є нікчемним у відповідності до положень пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Переваги від укладення договору банківського вкладу полягають в можливості отримання за рахунок позивача суми відшкодування більшої, ніж передбачено законом, а також отриманні платником - ініціатором перерахунку коштів, як кредитором, грошових коштів позачергово та раніше за інших кредиторів банку. Зазначено, що операції із перерахування коштів з поточних рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки були здійснені в період дії постанови НБУ від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних". Також наголошено на тому, що укладення позивачем із банком договору банківського вкладу було здійснено всупереч приписам Правил банківського обслуговування фізичних осіб, затверджених рішенням Ради директорів АТ "Дельта Банк" згідно протоколу № 14 від 20 березня 2013 року.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що міжміж ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" в доларах США 13.02.2015 № 004-03524-130215, предметом якого є прийняття на вкладний (депозитний) рахунок грошових коштів в сумі 12 000 доларів США на строк по 12.08.2015. Згідно з п. 1.6 Договору Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 .
При цьому пунктом 1.8 названого Договору передбачено, що Зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору.
У разі, якщо в день укладення сторонами договору вкладник не здійснить перерахування коштів, що становить суму вкладу на рахунок, цей договір вважається таким, що не був укладений.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії платіжного доручення в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності від 13.02.2015 № 45851520, кошти в сумі 12 000 доларів США надійшли на рахунок позивача шляхом перерахування з банківського рахунку ОСОБА_2, відкритого в ПАТ "Дельта Банк" у день укладення договору, тобто 13.02.2015.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 № 150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.03.2015 прийнято рішення № 51 про запровадження з 03.03.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду.
Уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Дельта Банк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.
Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на 3 місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015. В подальшому виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №71 від 08.04.2015 про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк", яким тимчасову адміністрацію запроваджено строком на шість місяців з 03.03. 2015 до 02.09.2015 включно. У подальшому виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №147 від 03.08.2015 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" до 02.10.2015 включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації Кадирова В.В. до 02.10.2015 включно
На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015 № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.10.2015 №181, "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк", призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Дельта Банк", визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову Владиславу Володимировичу на два роки з 05.10.2015 року по 04.10.2017 включно.
На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 11 червня 2015 року ПАТ "Дельта Банк" починає виплати коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився до 03 березня 2015 року включно та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки). Виплати коштів будуть здійснюватися через установи чотирьох банків.
Разом з тим, відповідно до протоколу засіданні Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк", призначеної наказом від 29.05.2015 №408, та наказу від 16.09.2015 №813, застосовано наслідки нікчемності догорів банківського вкладу (депозиту) згідно з додатком та, зокрема, договір банківського вкладу (депозиту) від 13.02.2015 № 004-03524-130215 на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Листом від 23.09.2015 № 8821/3467 позивача повідомлено про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 13.02.2015 № 004-03524-130215 з підстав, передбачених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Вважаючи свої права на отримання гарантованої суми коштів за договором вкладу за рахунок Фонду порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи частково вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився апеляційний суд, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження факту нікчемності укладеного позивачем із банком правочину. Наголошено на тому, що чинне законодавство не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме, що вкладом повинні бути кошти, внесені безпосередньо власником.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення), передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
Суд зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
Отже, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.
Відповідно до положень статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.