ПОСТАНОВА
Іменем України
30 травня 2019 року
Київ
справа №П/811/871/17
касаційне провадження №К/9901/149/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЕЛЕВЕЙТЕРС" на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 (суддя Брегей Р.І.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 (головуючий суддя - Шлай А.В., судді: Круговий О.О., Прокопчук Т.С.) у справі №П/811/871/17 за позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЕЛЕВЕЙТЕРС", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Карлівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення податкового боргу,
В С Т А Н О В И В:
Головне управління ДФС у Полтавській області у травні 2017 року звернулося до адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЕЛЕВЕЙТЕРС", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Карлівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю в сумі 35090,79грн.
Кіровоградський окружний адміністративний суд постановою від 05.09.2017 позовні вимоги задовольнив.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12.12.2017 залишив постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЕЛЕВЕЙТЕРС" звернулося 28.12.2017 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 скасувати та ухвалити нове судове рішення про закриття провадження у справі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 792 Цивільного кодексу України, статтей 1, 2, 13, 21, 24 Закону України "Про оренду землі", пунктів 288.1, 288.4 статті 288 Податкового кодексу України, статтей 99, 100, 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зокрема, вказує на те, що предметом спору у цій справі є вимоги щодо стягнення орендних платежів за зобов`язаннями, що виникли на підставі договору оренди земельної ділянки від 21.04.2009, а не за зобов`язаннями із земельного податку. Оскільки податковий орган не є стороною договору оренди земельної ділянки, то підстави для заявлення вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЕЛЕВЕЙТЕРС" заборгованості з орендних платежів є необґрунтованими. Крім того, відповідач наголошує на тому, що спір щодо стягнення заборгованості за договором оренди не є публічно-правовим, а тому не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Разом з тим, відповідач посилається на пропуск податковим органом процесуального строку звернення до суду з цим позовом.
Переглядаючи оскаржені судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин у справі правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.02.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЕЛЕВЕЙТЕРС" подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік, в якій задекларовано грошове зобов`язання у сумі 146499,94 грн. за рік, тобто в сумі 12204,16 грн. щомісячного платежу.
Станом на 01.11.2016 за Товариством з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЕЛЕВЕЙТЕРС" обліковувалася переплата з цього ж податку в сумі 1521,71 грн.
Податкове зобов`язання з плати за землю за період з жовтня по грудень 2016 року в сумі 36612,50 грн. (12204,16 грн. х 3 місяці) відповідач не сплатив.
Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЕЛЕВЕЙТЕРС" із земельного податку за вказаний період з урахуванням переплати складає 35090,79 грн. (36612,50 грн. - 1521,71 грн.).
Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.
Згідно з підпунктом 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України податок на майно належить до місцевих податків.
За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.147, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).
Таким чином, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є одним із різновидів місцевих податків, який підлягає сплаті орендокористувачем земельної ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
За правилами пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Згідно з пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Враховуючи викладене, на платника плати за землю (у даному випадку - на землекористувача) покладено обов`язок самостійно визначати податкове (грошове) зобов`язання з орендної плати за землю у податковій декларації та здійснювати сплату такого місцевого податку щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Не сплачене у встановлений законом строк таке зобов`язання визнається сумою податкового боргу платника податків.
Пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.