ПОСТАНОВА
Іменем України
21 травня 2019 року
м. Київ
справа №804/887/17
касаційне провадження №К/9901/3569/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2017 (головуючий суддя - Степаненко В.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017 (головуючий суддя - Панченко О.М., судді: Іванов С.М., Чередниченко В.Є.) у справі №804/887/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс" до Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпульс" звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.07.2016 №0002332202, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 829 873,50 грн., в т.ч., за основним платежем - 553 249 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 276 624,50 грн., від 15.07.2016 №0002312202, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2015 року на суму 9 796 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що господарські операції між позивачем та його контрагентом -ТОВ "ПВП "Стандарт" з придбання соняшника та олії соняшникової були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що підтверджується документально. Продукція придбавалась з метою використання у власній господарській діяльності суб`єкта господарювання.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017, адміністративний позов задоволено.
Судами попередніх інстанцій у межах спірних правовідносин встановлено, що ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період квітень 2015 року, за результатами якої складено акт №1454/04-63-14-01/300012738 від 27.04.2016. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого в квітні 2015 року завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 9 796 грн. та занижено податок на додану вартість на загальну суму 553 249 грн. Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що придбання товару не підтверджується по ланцюгу постачання. Так, відповідач вказує на те, що єдиним постачальником контрагента позивача - ТОВ "ПВП "Стандарт" протягом січня - квітня 2015 року було ФГ "Дніпро-97", яке зареєстровано без мети здійснення господарської діяльності, що встановлено актом ДПІ у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області від 12.02.2016 №214/1402/38867768/17 "Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ПВП "Стандарт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2014 по 30.11.2014". У ФГ "Дніпро-97" та ТОВ "ПВП "Стандарт" не встановлено наявності виробничих та трудових ресурсів, складських приміщень, транспортних засобів та іншого майна, яке економічно необхідне для здійснення господарської діяльності підприємства. На підставі висновків акту перевірки №1454/04-63-14-01/300012738 від 27.04.2016 контролюючим органом прийняті оспорювані у даній справі податкові повідомлення-рішення.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанцій, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (навіть якщо і мало місце) має правові наслідки саме для такого контрагента, адже порушення платником податків вимог податкового законодавства має персональний характер, тобто тягне за собою застосування заходів відповідальності саме для такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції. Контролюючим органом не надано судових рішень на підтвердження незаконних дій посадових осіб контрагента позивача по ланцюгу поставки у період господарських відносин з таким контрагентом. Господарській відносини позивача з ТОВ "ПВП "Стандарт" підтверджуються документально.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція у Соборному районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подала касаційну скаргу, у якій просила Верховний Суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. Касаційна скарга обґрунтована тим, що господарські операції позивача не підтверджуються по ланцюгу постачання. Також контролюючим орган вказує на наявність кримінального провадження №12014200440004455 від 20.08.2014 відкритого з частиною 1 статті 205, частиною 3 статті 212 КК України відносно ФГ "Дніпро-97", який був єдиним постачальником товару ТОВ "ПВП "Стандарт" протягом січня - квітня 2015 року.
На адресу суду від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому товариство просило суд залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а судові рішення без змін, з посиланням на їх законність та обґрунтованість.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 цього Закону, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції чинні на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.