ПОСТАНОВА
Іменем України
30 травня 2019 року
Київ
справа №826/4508/16
адміністративне провадження №К/9901/45417/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва в складі судді Погрібніченка І.М. від 26.10.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Троян Н.М., Бужак Н.П., Твердохліб В.А. від 25.05.2017 у справі №826/4508/16 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - Уповноважена особа Фонду) щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" у доларах США № 007-28586-110215 від 11.02.2015, укладеного між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк");
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо вкладника ОСОБА_1, стосовно якого необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами згідно договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" у доларах США № 007-28586-110215 від 11.02.2015 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в порядку ст. 267 КАС України, в місячний строк з моменту набрання чинності постанови подати до суду звіт про виконання постанови.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування вимог касаційної скарги заявником зазначено, що суди не врахували відсутність обставин, які б беззаперечно свідчили про наявність причинно-наслідкового зв`язку між вчиненим правочином та настанням негативних для банку наслідків, що є підставами для визнання такого правочину нікчемним. Вважає безпідставними посилання судів попередніх інстанцій на те, що на час укладення договору банківського вкладу між ним та ПАТ "Дельта Банк" банк було віднесено до категорії проблемних та заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки рішення НБУ про віднесення банку до категорії проблемних є банківською таємницею і про таке рішення позивачу відомо не було, відомості про доведення цього рішення до працівників банку відсутні. Крім того, на момент укладення договору вкладу ПАТ "Дельта Банк" не було визнано неплатоспроможним.
У відзиві на касаційну скаргу Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просить винести законне та правосудне рішення за касаційною скаргою позивача. залишити скаргу без задоволення.
Уповноважена особа Фонду правом на подання заперечення чи відзиву на касаційну скаргу не скористалась.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що 11.02.2015 між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" у доларах США № 007-28586-110215. Відповідно до вказаного договору банк відкриває вкладнику (позивачу) вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 .
Цього ж дня (11.02.2015) між Банком та Вкладником укладено Додаткову угоду № 1 до Договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" у доларах США № 007-28586-110215 від 11.02.2015, якою, зокрема, сторони домовились викласти пункт 1.8. ст. 1 Договору в наступній редакції: " 1.8. Зарахування Вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи-резидента, або готівкою через касу Банку в день укладання Сторонами цього Договору. Виключно для цілей цього Договору Сторони домовились, що умови п. 5.11. Правил до відносин, що виникають на підставі цього Договору, не застосовуються. У разі, якщо в день укладання Сторонами цього Договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму Вкладу на Рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладений".
11 лютого 2015 року на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_2 (боржник перед кредитором - позивачем) було внесено 7 000 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності № 45712219 від 11.02.2015 (а.с. 24).
На підставі постанови правління Національного банку України від 02.03.2015 №150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.03.2015 прийнято рішення №51 про запровадження з 03.03.2015 тимчасової адміністрації та призначення Уповноваженої особи Фонду.
Уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Дельта Банк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича. Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на 3 місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015.
У подальшому виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №71 від 08.04.2015 про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк", згідно з яким тимчасову адміністрацію запроваджено строком на шість місяців з 03.03.2015 до 02.09.2015 включно.
Відповідно до постанови правління Національного банку України від 02.10.2015 №664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.10.2015 №181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку". Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк", призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Дельта Банк", визначені статтями 37, 38, 51, частинами 1 та 2 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову Владиславу Володимировичу на два роки з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно.
На офіційному веб-сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) розміщено оголошення, що Фонд розпочне виплати вкладникам АТ "Дельта Банк" за Загальним реєстром (незалежно від часу закінчення строку депозитного договору) з 08.10.2015.
Листом від 23.09.2015 № 8821/2904 позивача повідомлено про визнання договору банківського вкладу (депозиту) № 007-28586-110215 від 11.02.2015 нікчемним з підстав, передбачених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
У подальшому, на адресу позивача повторно надіслано листа № 05-3163141 від 02.12.2015, яким ПАТ "Дельта Банк" повідомило позивача, що за результатами проведеної перевірки на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, було виявлено, що договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" у доларах США №007-28586-110215 від 11.02.2015 є нікчемним відповідно до п.7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відтак інформацію щодо вищезазначеного договору не включено до переліку вкладників АТ "Дельта банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (а.с. 20).
Дізнавшись про відсутність позивача в загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішення суб`єкта владних повноважень щодо застосування наслідків нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту) № 813 від 16.09.2015 є чинним та позивачем не оскаржується, а грошові кошти, внесені на вкладний (депозитний) рахунок позивача, відкритий згідно з договором банківського вкладу (депозиту) №007-28586-110215 від 11.02.2015 не є вкладом, а відповідно гарантії, визначені ст. 26 Закону № 4452-VI на позивача поширені бути не можуть.
Крім того, вирішуючи спір, також зазначили, що оскільки інформація про позивача до переліку вкладників внесена не була, а Уповноваженою особою Фонду додаткова інформація про позивача не надавалася, то позовна вимога про зобов`язання Уповноваженої особи Фонду надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо вкладника ОСОБА_1, щодо якого необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами згідно Договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" у доларах США №007-28586-110215 від 11.02.2015 за рахунок Фонду задоволенню не підлягає.
Також суди вказали, що з урахуванням того, що Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткова інформація про позивача не надавалася, підстави для задоволення вимоги позивача про зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду відсутні.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з пунктом 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 № 14 (далі - Положення), передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
Суд зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
Отже, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.
Відповідно до положень статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
Частина 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, в редакції, станом на дату укладення договору банківського вкладу, визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: