ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 522/8650/18
Провадження № 14-576цс18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ситнік О. М.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Одеський державний аграрний університет (далі - Університет),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Міністерство освіти і науки України (далі - МОН України),
розглянула у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Апеляційного суду Одеської області від 04 вересня 2018 року у складі колегії суддів Таварткіладзе О. М., Калараша А. А., Заїкіна А. П., про закриття провадження
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Університету, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - МОН України, про визнання виборів ректора недійсними та скасування рішення виборчої комісії щодо їх результатів, та
УСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив визнати вибори ректора Університету, встановлені на підставі протоколів виборчої комісії з виборів ректора від 26 квітня 2018 року, недійсними та скасувати рішення виборчої комісії щодо результатів виборів ректора, оформлені протоколами виборчої комісії з виборів ректора Університету від 18 квітня 2018 року № 7 та від 26 квітня 2018 року № 11.
Позовну заяву мотивовано тим, що 24 січня 2018 року МОН України оголошено конкурс на заміщення посади ректора Університету та у квітні 2018 року в Університеті відбулися вибори ректора, в яких він приймав участь у якості кандидата на вказану посаду.
Посилаючись на те, що під час організації та проведення виборів ректора Університету мали місце порушення вимог статті 42 Закону України від 01 липня 2014 року "Про вищу освіту" № 1556-VII (далі - Закон № 1556-VII), пунктів 12, 16, 30, 39 Методичних рекомендацій щодо особливостей виборчої системи та порядку обрання керівника вищого навчального закладу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2014 року № 726 (далі - Методичні рекомендації), а також пунктів 1.13, 3.2.9, 3.5, 4.11 Положення про виборчу систему та порядок обрання ректора Університету, затверджені протоколом вченої ради Університету від 08 лютого 2018 року (далі - Положення), наслідком чого стало порушення його прав як кандидата на посаду ректора Університету, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21 травня 2018 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Суд першої інстанції підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження не вбачав.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21 травня 2018 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Заборонено МОН України вчиняти дії щодо призначення ОСОБА_2 на посаду ректора Університету до набрання законної сили рішенням Приморського районного суду м. Одеси в указаній справі.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що існують очевидні підстави, що призначення ОСОБА_2 на посаду ректора Університету, що призведе до неможливості реального поновлення порушених прав та інтересів позивача, а також унеможливить та ускладнить виконання рішення суду в цій справі.
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 04 вересня 2018 року ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 21 травня 2018 року про відкриття провадження у справі скасовано, провадження у справі закрито.
Суд апеляційної інстанції керувався тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та на підставі пункту 2 частини першої статті 4 та пунктів 1, 9 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) спір є публічно-правовим і повинен вирішуватися в порядку адміністративного судочинства, оскільки позивач оскаржує рішення органу - виборчої (конкурсної) комісії Університету, якому в особі адміністрації цього закладу МОН України як суб`єкт владних повноважень доручило організувати проведення виборів ректора, та питання про поновлення на роботі у займаній посаді не ставить.
Також апеляційним судом вказано про те, що в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до МОН України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Первинна профспілкова організація Університету, ОСОБА_2, про визнання дій протиправними та визнання результатів виборів ректора Університету недійсними.
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 04 вересня 2018 року ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 21 травня 2018 року про забезпечення позову скасовано. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в указаній справі відмовлено.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що провадження у цій справі закрито, тому підстави для забезпечення позову відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати постанови апеляційного суду та залишити в силі ухвали суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що предметом позову є захист прав позивача як кандидата на посаду ректора Університету, який набрав більшість голосів при проведенні конкурсного відбору в першому турі та з яким міг бути укладений контракт, а тому цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами цивільного судочинства.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 листопада 2018 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 листопада 2018 року справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Одеської області від 04 вересня 2018 року, якою закрито провадження у цій справі, передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Зупинено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 у частині перегляду постанови Апеляційного суду Одеської області від 04 вересня 2018 року про скасування ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду постанови Апеляційного суду Одеської області від 04 вересня 2018 року про закриття провадження у вказаній справі.
Ухвалою від 11 грудня 2018 року Велика Палата Верховного Суду прийняла для продовження розгляду вказану цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що скарга ОСОБА_1 в частині оскарження постанови Апеляційного суду Одеської області від 04 вересня 2018 року, якою закрито провадження не може бути задоволена з огляду на таке.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне між собою.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Суди встановили, що наказом МОН України від 24 січня 2018 року оголошено конкурс на заміщення вакантних посад ректорів, у тому числі Університету, адміністрацію якого зобов`язано організувати проведення виборів ректора 18 квітня 2018 року згідно із статтею 42 Закону№ 1556-VII (т. 1, а. с. 8).
МОН України внесло кандидатури претендентів на посаду ректора Університету, у числі яких зазначено і ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (т. 1, а. с. 13, 14 ).
Протоколами від 18 та 26 квітня 2018 року № 7 та № 11 відповідно, виборчою комісією з виборів ректора Університету після підрахунку голосів виборців, встановлені результати їх проведення (т. 1, а. с. 29-30).
Звертаючись до суду із цим позовом, позивач вказував, що кандидатуру ОСОБА_2 на посаду ректора включено до голосування з порушенням строків, визначених пунктом 12 Методичних рекомендацій та пунктом 1.13 Положення, що спричинило недотримання порядку опублікування програми останнього, встановленого пунктом 16 Методичних рекомендацій та пунктом 3.29. Положення. Під час першого туру виборів, що відбувся 18 квітня 2018 року бюлетені для голосування не зберігалися у приміщенні виборчої комісії, що не відповідало пункту 30 Методичних рекомендацій та пункту 3.5 Положення. Під час проведення 26 квітня 2018 року другого туру виборів ректора Університету за кандидата ОСОБА_2 всупереч вказаним вище нормативним актам, що регулюють питання виборчого процесу в Університеті, проведено агітацію за добу до голосування шляхом відправлення смс-повідомлень та публікації на сайті агітаційних матеріалів. Був вільним вхід та вихід сторонніх осіб до приміщення, де відбувався підрахунок голосів, що суперечить пункту 39 Методичних рекомендацій та пункту 4.11 Положення.
Також ОСОБА_1 зазначав, що подані кандидатом на посаду ректора Університету ОСОБА_2 документи не відповідали положенням статті 42 Закону № 1556-VII, тому останній не повинен бути допущеним для участі у виборах, оскільки не мав необхідних 10 років стажу науково-педагогічної роботи, а досудовим розслідуванням встановлено, що відомості про роботу ОСОБА_2 за сумісництвом на посаді викладача-стажиста кафедри менеджменту невиробничої сфери Донецького державного університету управління є недостовірними.
Вважав, що вибори ректора Університету проведено з порушенням процедури, недотриманням основних принципів їх проведення, у результаті яких він позбавлений права на зайняття вакантної посади, чим порушуються також його трудові права.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Можна зробити висновок, що загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції і розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин в усіх випадках, за виключенням, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.