ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 468/972/17-ц
Провадження № 14-50цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ситнік О. М.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
учасники справи:
позивач - Громадська організація "Спілка власників корів "Мілка" (далі - ГО "СВК "Мілка"),
відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області), ОСОБА_1,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Баштанська районна державна адміністрація Миколаївської області (далі - Баштанська РДА), Фермерське господарство "Шабардіна" (далі - ФГ "Шабардіна"),
розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 29 травня 2018 року у складі колегії суддів Базовкіної Т. М., Кушнірової Т. Б., Прокопчук Л. М.
у цивільній справі за позовом ГО "СВК "Мілка" до ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Баштанська РДА, ФГ "Шабардіна", про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними, та
УСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ГО "СВК "Мілка" звернулася до суду із вказаним позовом.
Позовну заяву мотивовано тим, що 17 серпня 2007 року на підставі розпоряджень голови Баштанської РДА від 13 грудня 2004 року № 983-р та від 16 листопада 2006 року № 661-р між Баштанською РДА та ГО "СВК "Мілка" укладено договір оренди земельних ділянок загальною площею 333,0 га, у тому числі: ріллі зрошуваної 139,23 га, ріллі богарної 141,42 га, пасовищ 52,35 га, кадастрові номера земельних ділянок: 4820686500:02:000:1115, НОМЕР_1, 4820686500:02:0006:1117, 4820686500:02:000:1118 та НОМЕР_2, що знаходяться за межами населеного пункту на території Явкинської сільської ради Баштанського району Миколаївської області (далі - Сільрада), який розпорядженням першого заступника голови Баштанської РДА № 141-р від 14 квітня 2014 року розірвано за згодою сторін та укладено відповідний договір.
Позивач зазначав, що 07 квітня 2014 року ОСОБА_2, який діяв від імені ГО "СВК "Мілка" подав заяву до Баштанської РДА про розірвання договору оренди землі ОСОБА_2 підробив у лютому 2014 року протокол зборів спілки від 10 січня 2014 року, вніс завідомо недостовірні відомості про обрання його головою правління ГО "СВК "Мілка" до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо керівництва спілкою, за що його притягнуто до кримінальної відповідальності за частиною першою статті 358, частиною четвертою статті 358 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Після неодноразових звернень членів ГО "СВК "Мілка", розпорядженням першого заступника голови Баштанської РДА № 112-р від 24 березня 2017 року розпорядження про розірвання договору оренди землі скасовано.
Крім того, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 14 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03 травня 2018 року у справі № 915/1200/17 визнано недійсною угоду від 14 квітня 2014 року про дострокове розірвання договору оренди землі від 17 серпня 2007 року, укладеного між ГО "СВК "Мілка", від імені якої діяв ОСОБА_2, та Баштанською РДА.
Однак, 04 листопада 2015 року між ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області та ОСОБА_1 укладено два договори оренди землі, відповідно до яких останній передано в оренду дві земельні ділянки: площею 207,7701 га, з кадастровим номером НОМЕР_1, та площею 68,7736 га з кадастровим номером НОМЕР_2, строком на 15 років.
Посилаючись на вказані обставини, зазначала, що договори оренди землі з ОСОБА_1 укладені з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки ОСОБА_2 не мав повноважень голови ГО "СВК "Мілка", а тому не міг укладати договір про розірвання договору оренди. Посадові особи ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області незаконно передали спірні земельні ділянки для ведення фермерського господарства іншому орендарю - ОСОБА_1 Позивач просив визнати недійсними договори оренди землі, укладені 04 листопада 2015 року між ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області та ОСОБА_1, за якими останній передано в оренду земельні ділянки, площею 207,7701 га (кадастровий номер НОМЕР_1) і площею 68,7736 га (кадастровий номер НОМЕР_2) строком на 15 років.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 22 січня 2018 року у складі головуючого судді Вжещ С. І. позов ГО "СВК "Мілка" залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що права та інтереси позивача укладенням оспорюваних правочинів не порушено та підстав для визнання їх недійсними позивачем не наведено.
Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 29 травня 2018 року апеляційну скаргу ГО "СВК "Мілка" задоволено. Рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 22 січня 2018 року скасовано. Позовні вимоги ГО "СВК "Мілка" задоволено. Визнано недійсними два договори оренди землі, укладені 04 листопада 2015 року між ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області та ОСОБА_1, за якими ОСОБА_1 передано в оренду земельні ділянки, площею 207,7701 га (кадастровий номер НОМЕР_1) і площею 68,7736 га (кадастровий номер НОМЕР_2), строком на 15 років. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що договір оренди земельної ділянки, який укладено між Баштанською РДА та ГО "СВК "Мілка" не є припиненим і діяв на час укладання оспорюваних договорів від 04 листопада 2015 року між ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області та ОСОБА_1, що свідчить про недодержання в момент їх укладення сторонами вимог цивільного законодавства, а тому наявні підстави для визнання договорів оренди недійсними відповідно до приписів частини першої статті 215, частини першої статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у червні 2018 року, ОСОБА_1 просила скасувати постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 29 травня 2018 року та залишити в силі рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 22 січня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Узагальнені доводи, наведені в касаційній скарзі
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що вона отримала в оренду земельні ділянки за оспорюваними договорами у встановленому законодавством порядку та відповідно до положень статті 7 Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV "Про фермерське господарство" (далі - Закон № 973-IV), статей 124 та 134 Земельного кодексу України, створивши фермерське господарство.
Також зазначала, що відсутні докази того, що у вказаних відносинах вона діяла недобросовісно.
Також зазначала, що у правовідносинах щодо користування спірними земельними ділянками відбулася фактична зміна орендаря, і обовʼязки землекористувача щодо цих земельних ділянок перейшли до ФГ "Шабардіна" з дня його державної реєстрації, а тому сторонами у спірних правовідносинах є юридичні особи, що свідчить про наявність спору між субʼєктами господарювання, який підлягає розгляду у порядку господарського, а не цивільного судочинства.
Позиція інших учасників справи
У вересні 2018 року ГО "СВК "Мілка" подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, який мотивовано тим, що спірні земельні ділянки неправомірно вибули з її володіння як законного користувача, у звʼязку із чим просила касаційну скаргу відхилити, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 19 грудня 2018 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 січня 2019 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України, яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи субʼєктної юрисдикції.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 05 лютого 2019 року прийняла цю справу для продовження розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Велика Палата Верховного Суду, заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є субʼєктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
При визначенні предметної та/або субʼєктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Звертаючись до суду з позовом, ГО "СВК "Мілка" посилалася на порушення своїх прав як орендаря спірної земельної ділянки, передачею їх в оренду ОСОБА_1, зазначаючи про визнання недійсною судовими рішеннями угоди про розірвання договору оренди за яким позивач набув право володіння і користування спірною земельною ділянкою.
Суди встановили, що 04 листопада 2015 року ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області та ОСОБА_1 укладено договори оренди земельних ділянок, згідно з умовами яких остання отримала в оренду земельні ділянки площею 207,7701 га (кадастровий номер НОМЕР_1) і площею 68,7736 га (кадастровий номер НОМЕР_2) строком на 15 років.
07 квітня 2016 року ОСОБА_1 зареєстровано ФГ "Шабардіна".
Згідно з договорами, датованими 03 лютого 2017 року, ОСОБА_1 передала в суборенду ФГ "Шабардіна" земельні ділянки сільськогосподарського призначення площами 68,7736 га та 207,7701 га, терміном до 23 грудня 2030 року.
Витягами від 14 лютого 2017 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, підтверджується, що за ФГ "Шабардіна" зареєстроване право суборенди спірних земельних ділянок на підставі договорів від 03 лютого 2017 року.
Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Статтею 4 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) установлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.